ЄУ №712/6996/25
Провадження №2/712/3098/25
Іменем України
26 червня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути: заборгованість за Кредитним договором №2038198050_CARD у сумі 13 500,63 грн., з яких 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5 500,63 грн. - заборгованість по відсотках, та стягнути витрати на сплату судового збору.
У обґрунтування вимог позивач зазначив, що 26.11.2021 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2038198050_CARD, відповідно до якого ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №13/10/23, відповідно до умов якого ТОВ «ЄАПБ» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №13/10/23 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору №2038198050_CARD від 2.11.2021 в сумі 13 500,63 грн., з яких 8 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 5 500,63 грн. - заборгованість за відсотками.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 26 червня 2025 року.
Представник позивача до судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у позовній заяві зазначає про розгляд справи без її участі, на заявлених вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надіслання рекомендованих поштових повідомлень на зареєстроване місце проживання, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред'явив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
Суд зауважує, що при розгляді кредитних спорів суд зобов'язаний перевірити:
1) чи доведений факт отримання відповідачем як позичальником кредитних коштів відповідно до умов договору, наявність первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредитів та їх можливого погашення;
2) чи містять матеріали справи належний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, де зазначено, яким саме чином та за який період пораховані кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви.
Крім того, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Згідно документів, які додані до позовної заяви, ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало право грошової вимоги до відповідача на суму 13 500,63 грн., з яких 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5 500,63 грн. - заборгованість за відсотками.
Оскільки до позовної заяви не додано розрахунку заборгованості, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, а саме щодо нарахування відсотків за кредитним договором, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2025 року при відкритті провадження у справі витребувано у позивача розрахунок заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням сум тіла кредиту і відсотків, періоду нарахування та суми боргу, на які вони нараховані.
Указаною ухвалою позивачу роз'яснено наслідки неподання позивачем витребуваних судом доказів та оригіналів.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Позивач, як юридична особа, та представник позивача Кудіна А.В. мають зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Згідно довідок про доставку електронного документу ухвала від 26 травня 2025 року надіслана та доставлена до електронного кабінету ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_2 26 травня 2025 року.
За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Однак, позивач на виконання ухвали суду від 26 травня 2025 року про витребування розрахунку заборгованості не надав суду документи (докази), які надають можливість суду встановити обставини виникнення заборгованості відповідача у повному обсязі.
З розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, вбачається, що розмір відсотків станом на 30.06.2024 становить 5 500,63 грн., однак указаний розрахунок не містить періодів нарахування відсотків, сум тіла кредиту, на які нараховані відсотки. Самостійно це встановити суд позбавлений можливості.
Наданий позивачем розрахунок суми боргу (а.с. 15) не містить усіх необхідних складових, а відображає лише загальний розмір заборгованості по тілу кредиту та за відсотками.
Так, із наданого кредитного договору вбачається, що сума кредиту становила 15 700,00 грн., заявлена до стягнення сума кредиту становить 8 000,00 грн., отже відповідач частково здійснював погашення кредитних зобов'язань. Натомість встановити указані обставини із наданого позивачем розрахунку не вбачається можливим.
Крім того, згідно із наданим графіком платежів (а.с. 9-10) за користування кредитом нараховані відсотки за користування кредитом у сумі 1,10 грн., натомість позивач заявляє до стягнення заборгованість по відсоткам у сумі 5 500,63 грн.
Ураховуючи графік платежів, у відповідача був обов'язок щомісячного погашення суми кредиту в зазначеному у графіку розмірі платежу; на залишок заборгованості кредитором нараховувались відсотки.
Отже, лише із розрахунку заборгованості, який має містити щомісячні платежі з кредиту та щомісячні нарахування відсотків, та сум сплат, здійснених позичальником, суд взмозі перевірити його обґрунтованість.
Однак позивач вимогу суду не виконав, обґрунтований розрахунок суми позову не надав.
Верховний Суд зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд зазначає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача вимоги ухвали суду від 26 травня 2025 року щодо витребування доказів не виконані.
Суд доходить висновку, що за наведених обставин на час розгляду справи, не видається можливим безспірно з'ясувати обставини щодо наявності договірних відносин між сторонами.
Позивач не навів обґрунтованих, належних причин неможливості виконання ухвали суду від 26 травня 2025 року. Слід зазначити, що тягар доведення неможливості належно виконати ухвалу суду лежить на виконавцеві. Позивач не навів жодної обґрунтованої причини, яка би звільнила його від обов'язку щодо доказування правомірності звернення до суду з таким позовом. Стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, на думку суду, ненадання позивачем витребуваних судом доказів вказує на відсутність доведеності позивачем заявлених ним позовних вимог, а як наслідок неможливості розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 43-44, 81, 84, 257, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.С. Стеценко