(ЗАОЧНЕ)
Справа №359/2697/25
номер провадження №2/712/2823/25
26.06.2025 м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Шевченко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
До Бориспільського міськрайонного суду Київської області звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.02.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено кредитний договір №08405-02/2024 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 5 100 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності та зобов'язався повернути такий, сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. 29 липня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №29072024, за умовами якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило право вимоги за кредитним договором №08405-02/2024 від 08.02.2024 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», а відповідно останнє набуло права вимоги до відповідача. Сума боргу відповідача перед позивачем становить 17 850 грн 00 коп., а саме: 5 100 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 12 750 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками. Також, 29.07.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір позики №76535916 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 4 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності та зобов'язався повернути такий, сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. 14 06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило право вимоги за договором позики №76535916 від 29.07.2023 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», а відповідно останнє набуло права вимоги до відповідача. Сума боргу відповідача перед позивачем становить 16 000 грн 00 коп., а саме: 4 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 12 000 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2025 справу за даним позовом передано на розгляд за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 справу передано для розгляду судді Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинській А.В.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надав.
У судове засідання представник позивача не прибув, згідно з прохальною частиною позовної заяви просить розглядати справу за відсутності сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибув, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судові засідання, у порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 08.02.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №08405-02/2024 (далі - договір).
Згідно з пунктами 1.1. та 1.2. договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит у сумі 5 000 грн 00 коп. строком на 100 днів.
Відповідно до пункту 1.4.1 процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.2 договору.
Згідно з пунктом 1.6 договору кредит надається Клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Відповідно до пункту 4.1.4 кредитного договору товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги з даним договором третій особі, у зв'язку з чим відбудеться зміна сторони-кредитодавця за даним договором.
Вказаний договір про надання фінансового кредиту, а також додаток №1 до нього та паспорт споживчого кредиту відповідач підписав одноразовим ідентифікатором W5853.
Підписанням договору кредитування відповідач підтвердив, що він отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість на загальну суму 17 850 грн 00 коп., а саме: 5 100 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 12 750 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками,що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №08405-02/2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ».
29 липня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу №29072024, відповідно до якого первісний кредитор відступив на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №08405-02/2024 від 08.02.2024.
Перехід до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за договором №08405-02/2024 від 08.02.2024 у сумі 17 850 грн 00 коп. підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 29.07.2024 та витягом з реєстру боржників до договору факторингу №29072024 від 29.07.2024.
29 липня 2023 року між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено договір позики №76535916.
Відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 договору, позикодавець надав відповідачу позику у сумі 4 000 грн 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 2,5% від суми позики.
Відповідач погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п.п. 5.3. п. 5 договору).
Відповідно до п. 20 Договору позики Цей Договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційної телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 22 договору позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість на загальну суму 16 000 грн 00 коп., а саме: 4 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 12 000 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками,що підтверджується розрахунком заборгованості за договором позики №76535916 від 29.07.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ».
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого первісний кредитор відступив на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №76535916 від 29.07.2023.
Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості невід'ємною частиною цього Договору. У день, коли здійснюється перехід від Клієнта до Фактора прав вимог Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов'язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку №5 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 6).
Перехід до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за договором №76535916 від 29.07.2023 у сумі 16 000 грн 00 коп. підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників №14 від 25.01.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 та витягом з реєстру боржників №14 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді у парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судому постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Договір про надання фінансового кредиту №08405-02/2024 від 08.02.2024 та договір позики №76535916 від 29.07.2023 підписано відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно із частиною другою статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитних зобов'язань відповідачем, як на користь первісних кредиторів, так і на користь позивача, а тому суд приходить висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», як нового кредитора.
Усупереч умовам договорів відповідач свої зобов'язання не виконав. Після відступлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за договорами №08405-02/2024 від 08.02.2024 та №76535916 від 29.07.2023.
ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за кредитним договором №08405-02/2024 від 08.02.2024 у сумі 17 850 грн 00 коп., а саме: 5 100 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 12 750 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками, а також за договором №76535916 від 29.07.2023 у сумі 16 000 грн 00 коп., з яких 4 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 12 000 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.
При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 3 028 грн 00 коп.
Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість:
за договором №08405-02/2024 від 08.02.2024 у сумі 17 850 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп., а саме: 5 100 (п'ять тисяч сто) грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 00 коп. - заборгованість за відсотками;
за договором №76535916 від 29.07.2023 у сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп., з яких 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська