Справа № 712/8621/25
Провадження № 1-кс/712/3230/25
25 червня 2025 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваногоОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погодженого поцесуальним керівником - прокурором Черкаськоо відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025250000000070 від 28.02.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 24.02.2022 о 04 год 30 хв президент російської федерації (далі - рф) володимир путін оголосив початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України», після чого збройні сили (далі - зс) рф незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України (далі - ЗСУ), інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Досудовим розслідуванням установлено, що за невстановлених обставин не пізніше грудня 2024 року (точний час у ході досудового розслідування не встановлено) невстановлений співробітник прикордонного управління федеральної служби безпеки росії по Краснодарському краю, за допомогою інтернет-месенджера «Telegram» познайомився з громадянином України ОСОБА_4 та на фінансовій основі залучив його до конфіденційного співробітництва з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2024 року, громадянин України ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, перебуваючи на території м. Черкаси Черкаської області (більш точне місце у ході досудового слідства не встановлено), використовуючи мобільний пристрій марки «Apple» моделі «iPhone 11», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із встановленими сім-картами з номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , за допомогою власного облікового запису (акаунту) у інтернет-месенджері «Telegram» із нікнеймом « ОСОБА_8 » під ім'ям користувача «?» з id користувача: НОМЕР_5 , що закріплений за номером телефону: НОМЕР_3 (далі - власний профіль в інтернет-месенджері «Telegram»), отримав від невстановленого співробітника фсб росії завдання щодо передання відомостей про місця дислокації засобів протиповітряної оборони ЗСУ на території Черкаської області.
Зокрема, 14 грудня 2024 року у період з близько 14 год 00 хв по 15 год 00 хв (більш точний час у ході слідства не встановлено) ОСОБА_4 , використовуючи мобільний пристрій марки «Apple» моделі «iPhone 11», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із встановленими сім-картами з номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , перебуваючи на перехресті вулиць Благовісна та Небесної Сотні у м. Черкаси, здійснив фотозйомку наслідків ураження зс рф готелю «Центральний», що розташований за адресою: м. Черкаси, вулиця Небесної Сотні, буд. 30, після чого, цього ж дня о 15 год 19 хв, використовуючи власний профіль в інтернет-месенджері «Telegram», у вищезазначений спосіб, передав вказані дані та надав інформацію про хід виконання ремонтно-відновлювальних робіт вказаного готелю невстановленому співробітнику фсб росії в особистих повідомлення в інтернет-месенджері «Telegram», чим надав допомогу останньому у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
У цей же день, 14.12.2024 у період о 16 год 05 хв, ОСОБА_4 отримав оплату за виконане завдання від невстановленого представника фсб росії на власний крипто-гаманець: TMZrzWaAr5sx8AFF9xPDASEosyqGNomeNd.
Крім того, 16.12.2024 у період з 14 год 00 хв по 15 год 00 хв (точний час у ході слідства не встановлено) ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи на меті завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, діючи на виконання завдання щодо надання інформації про місця дислокації військовослужбовців і військової техніки Сил оборони України, діючи у вищеописаний спосіб з використанням інтернет-месенджеру «Telegram», перебуваючи поблизу АЗС №23020 «Укрнафта» (географічні координати: 49.224955, 31.9119881) за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Залеваки, а/д Київ-Луганськ-Ізварине, 205 км + 200 м, здійснив фото- та відеозйомку розташування підрозділів ЗСУ України поблизу вказаної автозаправної станції, та надіслав ці дані невстановленому співробітнику фсб росії, чим надав допомогу останньому як представнику іноземної організації у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
За виконання вказаного завдання невстановлений співробітник фсб росії перерахував грошові кошти у розмірі 13 157 (тринадцять тисяч сто п'ятдесят сім) російських рублів на крипто-гаманець ОСОБА_4 : TMZrzWaAr5sx8AFF9xPDASEosyqGNomeNd.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні іноземній державі, іноземній організації та її представнику допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану.
24.06.2025 о 15 год. 02 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину, підтверджуються доказами зібраними у ході досудового слідства, а саме: даними протоколу обшуку від 24.06.2025 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 ; даними протоколу допиту свідків від 16.06.2025; даними протоколу огляду місцевості від 16.06.2025; даними протоколу огляду відеозаписів від 18.06.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД від 21.04.2025; відповіддю на запит від в/ч НОМЕР_6 від 18.06.2025; даними протоколів огляду від 15.06.2025; іншими зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Вказані докази, що зібрані під час досудового розслідування, свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, тобто підозра стосовно останнього є обґрунтованою.
Обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 3) продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється; 4) знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення (видалити дистанційно).
Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та можливість реального покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, оскільки усвідомлення імовірності встановлення вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою
З урахуванням викладеного підозрюваний ОСОБА_4 спроможний:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_4 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі, тому підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або окупованої території;
2) підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування.
У разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні;
3) незаконно впливати на свідків, експерта у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину.
На теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також, свідки, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку не обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні;
4) підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки наразі органом досудового розслідування замовник, який надавав завдання ОСОБА_4 достовірно не встановлений, а відтак він може повідомити йому про факт виявлення злочинної діяльності та обставини, які стали йому відомі в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
5) при цьому, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що в умовах оголошеного на території України воєнного стану, активної фази війни та з огляду на постійну взаємодію обвинуваченого з представником спецслужб рф, лише посилює ризик можливості вчинення ним інших кримінальних правопорушень та/або продовження злочинної діяльності.
У зв'язку із зазначеним, незастосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливить запобігання вищевказаним ризикам.
Обґрунтування неможливості застосування іншого більш м?якого запобіжного заходу:
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Слідчий в клопотанні вказує, що ввважаю за неможливе застосувати відносно ОСОБА_4 домашній арешт, особисту поруку та особисте зобов'язання, оскільки вищевказані запобіжні заходи за своєю сутністю та характером не зможуть запобігти вищеперерахованим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Виключність обставин кримінального провадження сторона обвинувачення визначила, виходячи з тяжкості і сфери вчиненого злочину. Також враховано той факт, що на сьогоднішній день на всій території України введено воєнний стан, а також те, що російською федерацією продовжується проведення інформаційних операцій проти України, шляхом агентурного збирання інформації, у тому числі від громадян України.
Враховуючи те, що здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 пов'язано з необхідністю проведення значного обсягу слідчих (розшукових) дій, що може зайняти тривалий проміжок часу, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 терміном на 60 (шістдесят) діб.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого. Просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою постільки кваліфікація кримінального правопорушення визначена не правильно.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що він не розумів що спавпраціює із співробітниками рф.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У провадженні Слідчого відділу СБУ в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 22025250000000070 від 28.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
24.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження випливає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наданими суду доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-які речі та документи, що стосуються обставин вчинея кримінального равопорушення, незаконного впливу на свідків, експерта у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному ровадженню інши шляхом та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_4 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України..
Слідчий суддя вважає не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 40, 131-132, 176-178, 181, 183-184, 193 - 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 23.08.2025 року, включно без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 25.06.2025 року.
Для утримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, останній підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали прогологолшено 26.06.2025