Справа № 712/1855/24 Провадження № 2/712/229/25
13 травня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Токової С.Є.
з участю секретаря судового засідання- Білик О.Ю.
позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом -
Описова частина .
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.
Позивач ОСОБА_2 у лютому 2024 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Просить суд визнати за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 після смерті дружини ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що з померлою ОСОБА_5 перебував на дату її смерті у зареєстрованому шлюбі, був зареєстрований та проживав разом з нею за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті дружини відкрилась спадщина на 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами за вказаною адресою, що належала померлій на підставі договору дарування від 17.10.1995 року.
Відповідачі є дітьми померлої, та після її поховання виселили його з будинку.
У встановлений законом термін він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте постановою приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О., остання відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності правоустановлюючих документів на спадкове майно та роз"яснила право звернення до суду за захистом порушеного права.
Не погоджуючись із первісним позовом, відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою. В обгрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_5 . За своє життя спадкодавець заповіту не складала. Вона є рідною донькою померлої. Крім того, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_2 ( чоловік спадкодавця) та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( діти спадкодавця). У встановлений законом строк вона та відповідачі прийняли спадщину, подавши заяви до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. На даний час приватний нотаріус не може видати позивачці свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки у неї відсутні оригінали правоустановлюючих документів на спадкове майно, яке складається з 2/3 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , які можуть зберігатись у відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Просить суд визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на 1/6 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відзиви на первісний та зустрічний позов не подавали.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою від 27 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою від 17 червня 2024 року витребувано у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_5 .
Ухвалою від 13.09.2025 року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.
Ухвалою від 03 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
В судове засідання позивач за первісним позовом ОСОБА_2 не з"явився , на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, первісний позов підтримав, зустрічну позовну заяву просив задоволити частково.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з"явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти первісного позову не заперечувала, зустрічний позовну заяву підтримала повністю.
Заслухавши позивача за зустрічним позовом, дослідивши письмові матеріали справи та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Фактичні обставини, встановлені судом
та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.01.2022 року ( а.с.8) .
Після її смерті відкрилась спадщина на 2/3 частин житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_2 на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 перебував з нею у зареєстрованому шлюбі ( актовий запис № 1929 від 09.11.2006 року( а.с. 8) .
Відповідно до довідки, виданої департаментом " Центр надання адміністративних послуг " Черкаської міської ради місце прожзивання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 з 05.01.2007 року до 11.01.2022 року ( а.с.9).
Приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. 31.01.2024 ОСОБА_2 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
Як слідує зі змісту постанови, підставою вказаної відмови є відсутність документів, що посвідчують право власності з відповідною реєстрацією права власності та технічна документація на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , що належить померлій.
Позивач ОСОБА_8 є донькою померлої ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої, а також долученими до матеріалів справи актовими записами про розірвання шлюбу з ОСОБА_9 (батьком позивачки), укладення шлюбу ОСОБА_10 , в результаті чого прізвище " ОСОБА_11 " було змінено на " ОСОБА_12 " , розірвання даного шлюбу та укладення шлюбу з ОСОБА_2 .
Постановою приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. від від 14.08.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_7 .
Підставою для відмови вказано відсутність документів, що посвідчують право власності з відповідною реєстрацією права власності та технічна документація на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , що належав померлій.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини за законом звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Між сторонами виник спір з приводу оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_5 , який пов"язаний із неможливістю оформити спадкові права у нотарууса через відсутність оригіналів документів на спадкове майно, та підтвердження реєстрації спадкового майна.
Застосовані норми права .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до частини 3 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із угод.
Відповідно до положень ч.1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом (частина четверта статті 182 Цивільного кодексу України, статті 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності. Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.
Згідно наданої КП " Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації " інформації щодо зареєстрованого права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 вбачається, що право власності зареєстровано за ОСОБА_13 - частка 2/3 на підставі договору дарування, посвідченого Черкаською державною нотаріальною конторою 17.10.1995 року№ 2-5510; ОСОБА_3 - частка 1/6, на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Міняйло І.П. 17.09.2002 за № 3637 ; ОСОБА_14 - частка 1/6 на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Міняйло І.П. 17.09.2002 року за № 3637 ( а.с.13) .
Таким чином, судом встановлено, що право власності на спадкове майно - 2/3 частини вищевказаного будинковолодіння зареєстровано за померлою ОСОБА_5 відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такого права.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які були посилання як на підставу вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що 2/3 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 входить до складу спадщини, а позивачі є спадкоємцями першої черги за законом, та не мають можливості оформити спадкові права у нотаріуса через відсутність оригіналів правоустановлюючих документів, а відтак суд вважає, що як первісний так і зустрічний позов підлягають до задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 317, 319, 322, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1236 ЦК України, суд, -
Первісний позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 після смерті дружини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий : С.Є. Токова