Справа № 539/2669/25
Провадження № 1-кп/539/232/2025
26.06.2025
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду кримінальне провадження №12025175570000385 від 18.04.2025 року, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Молодія Глибокського району Чернівецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, з професійно-технічною освітою, працюючого на посаді майстра лісу Приміського лісництва Миргородського надлісництва філії «Слобожанський лісовий офіс», депутатом не являється, інвалідності не має, перебуваючого на військовому обліку військовозобов'язаних запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу №1097-К від 27.12.2024 керівника філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України», ОСОБА_5 призначено на посаду майстра лісу Приміського лісництва Миргородського надлісництва філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України» з 01.01.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», органи лісової охорони віднесено до правоохоронних органів.
Відповідно до «Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, майстер лісу відноситься до посадових осіб державної лісової охорони.
Згідно ст. 89 Лісового кодексу України, Державна лісова охорона здійснює захист лісів на території України та має статус правоохоронного органу.
Таким чином, у період часу з 01.01.2025 по теперішній час, ОСОБА_5 є посадовою особою правоохоронного органу.
Досудовим розслідуванням установлено, що 18.04.2025, приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_5 прибув на берег річки Сула, який знаходиться в с. Мгар Лубенського району Полтавської області, маючи із собою заборонений для любительського рибальства засіб лову «Павук», та маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним водним добувним промислом, у період нересту, самостійно встановив вказаний засіб лову «Павук» для незаконного видобування риби.
В подальшому, 18.04.2025, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , порушуючи вимоги ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», положень «Правил любительського рибальства», затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 року, Наказу Управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області від 25.03.2025 № 175 «Про затвердження переліку меж нерестових ділянок в районах діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля у 2025 році», діючи умисно, в період нересту, за допомогою раніше встановленого знаряддя лову - «Павук», виловив водні живі ресурси, а саме: рибу «Лящ» загальною кількістю 8 шт., вартістю 1649 грн. за одиницю, чим спричинив матеріальних збитків рибогосподарським водним об'єктам України на загальну суму 13 192,00 грн. (згідно «Такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України)», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № від 29.09.2023 та, відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», заподіяв істотну шкоду.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України.
Від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та підтримав подане суду клопотання, просить суд закрити кримінальне провадження у зв'язку з дійовим каяттям, оскільки завдані збитки ним повністю відшкодовані, наслідки закриття йому зрозумілі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України, вважає що для цього наявні всі підстави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.249 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, підтвердив активне сприяння обвинуваченого у розкритті цього кримінального проступку та відшкодування шкоди, зазначив, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України, суд вважає, що таке підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Згідно з ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23 грудня 2005 року, визначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.
Згідно з пунктом 3 вказаної вище постанови, Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК України. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Санкція ч.1 ст.249 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
У відповідності до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.249 КК України класифікується як кримінальний проступок.
В судовому засіданні встановлено, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_5 дійсно мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України і ОСОБА_5 визнає свою винну у його вчиненні.
Обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений ОСОБА_5 зрозумів наслідки закриття щодо нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, класифікується як кримінальний проступок, ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю даного кримінального правопорушення, про що свідчать відомості складеного щодо нього обвинувального акту, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_5 та добровільно відшкодував завдані збитки, а тому є достатні підстави для закриття даного кримінального провадження та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, відтак клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України слід задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
Частиною першою ст.126 КПК визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України накладений арешт на майно слід скасувати.
Відповідно до ст. 96-1 КК України у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, за рішенням суду застосовується спеціальна конфіскація, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених законом.
Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення.
У зв'язку із зазначеним, відповідно до вимог ст.ст.96-1, 96-2 КК України пристрій для вилову риби «Павук», що є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також незаконно виловлену рибу, яка є майном, що одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, необхідно конфіскувати.
На підставі ст.45 КК України, керуючись ст.284-286, ст.ст.369, 372 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.249 КК України, на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження №12025175570000385 від 18.04.2025 року- закрити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.04.2025 (справа №539/1953/24, провадження 1-кс/539/232/2025) на: набуту в результаті вчинення кримінального проступку свіжо-виловлену рибу, а саме: «Лящ» - 8 шт., вилучену в ході проведення огляду місця події від 18.04.2025, проведеного в адміністративних межах с.Мгар Лубенського району Полтавської області та 1 пристрій для вилову риби «Павук».
На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави: пристрій для вилову риби «Павук» та виловлену рибу«Лящ» - 8 шт., що передані на зберігання до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча суддя ОСОБА_1