Справа № 539/2938/25
Провадження № 1-кп/539/246/2025
26.06.2025
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду кримінальне провадження №12025175570000427 від 03.06.2025 року, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лубни Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, має малолітню доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, є особою з інвалідністю 1 групи, депутатом не являється, визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку, не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
Так, 29.05.2024, приблизно о 02 год. 50 хв., ОСОБА_5 перебував разом з матір'ю ОСОБА_4 , вдома за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час в ОСОБА_5 , в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_4 , виник умисел на нанесення останній тілесних ушкоджень.
Після цього, реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область лівого передпліччя, один удар кулаком лівої руки в область щелепи справа, обхватив двома руками за ліву руку а саме в області верхньої частини лівої руки, чим заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді гематоми по задній поверхні лівого плечового суглобу та лівого плеча в верхній третині, гематоми з забитою раною по ліктьовій поверхні правого передпліччя в нижній третині, синця в області підборіддя справа, в області правої щоки, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №138 від 11.06.2025 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми вищевказаними діями, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто діях, які виразились у умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілої ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав, заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі ст.46 КК України, зазначивши, що примирився із потерпілою.
Потерпілою ОСОБА_4 подано заяву згідно якої не заперечує щодо закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , вказавши, що з обвинуваченим примирилися і претензій матеріального характеру до нього не має, збитки їй не завдано.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала щодо закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
За правилами п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно вимог ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Так, згідно з положеннями ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Також у пункті 3 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
В судовому засіданні встановлено, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_5 дійсно мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, є кримінальним проступком і ОСОБА_5 винний в його вчиненні.
Обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений ОСОБА_5 зрозумів наслідки закриття щодо нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Виходячи з аналізу кримінального та кримінального процесуального законодавства, підставою для застосування ст.46 КК України є дотримання сукупності передбачених нею умов: особа вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин вперше; винний примирився з потерпілим; відшкодував завдані ним збитки або усунув заподіяну шкоду.
Крім того, як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №439/397/17 (провадження №13-66 кс18), що саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст.46 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України - тобто, в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до проступку, свою провину обвинувачений визнав, шкода даним кримінальним правопорушенням не заподіяна, примирився з потерпілою, що підтверджено потерпілою в судовому засіданні та наданою в судовому засіданні заявою, внаслідок чого у суду є підстави для закриття кримінального провадження за примиренням - за ст. 46 КК України, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 4 ст. 286 КПК України.
При закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
За таких обставин кримінальне провадження необхідно закрити, а обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
Частиною першою ст.126 КПК визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі ст. 44, 46 КК України, керуючись ст.ст.100, 124, 174, 284, 285-286, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.125 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Кримінальне провадження №12025175570000427 від 03.06.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.2 ст.125 КК України закрити у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча суддя ОСОБА_1