ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
08.09.06 Справа № 18/379.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області
до головного управління економіки і ринкових відносин Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 19008,64 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -підприємець, свідоцтво від 27.01.1992;
від відповідача: Волкова Н.З. за дов. від 06.09.2006.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги:
- про стягнення з відповідача безпідставно одержаних штрафних санкцій в сумі 19008,64 грн.;
- про відшкодування з відповідача моральної шкоди в сумі 1700 грн., яка заподіяна відповідачем безпідставним нарахування, та стягненням штрафних санкцій в сумі 19008,64 грн., а також їх неповерненням.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що штрафні санкції були стягнуті з позивача не безпідставно, а на підставі п. 7.2. договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.12.2005 № НОМЕР_1 за порушення умов вказаного договору.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
Згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.12.2005, укладеному між сторонами за позовом, відповідач продав та передав, а позивач купив та прийняв вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_1, вартістю 103647,60 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнано сторонами за позовом.
Вказаний договір нотаріально посвідчено 27.12.2006.
31.01.2006 позивач сплатив відповідачу за придбане приміщення 60000 грн., що підтверджується платіжним дорученням позивача НОМЕР_2 та визнано відповідачем.
15.02.2006 відповідач направив позивачу лист № НОМЕР_3 з рахунком від 13.02.2006 № 4, в яких вказувалось, що за порушення строків оплати до позивача будуть застосовані штрафні санкції в сумі 20799,35 грн. згідно п. п. 7.2. та 7.3. договору купівлі-продажу від 27.12.2005.
Розрахунок цих штрафних санкцій у зазначених листі та рахунку наведений не був.
Позивач своїми листами від 06.03.2006 та від 14.03.2006 просив відповідача надати йому розрахунок цих штрафних санкцій, однак, листом від 27.03.2006 № НОМЕР_4 відповідач відмовив позивачу в наданні такого розрахунку.
24.02.2006 позивач сплатив відповідачу решту вартості приміщення в сумі 43647,60 грн. та штрафні санкції в сумі 20799,35 грн. вказані відповідачем в його рахунку від 13.02.2006 № 13, що підтверджується платіжним дорученням позивача від 24.02.2006 № НОМЕР_5 та визнано відповідачем.
Після сплати відповідачу штрафних санкцій в сумі 20799,35 грн. позивач звернувся до аудиторської фірми ТОВ «Бухгалтер-Лугань»де йому роз'яснили про безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій у розмірі 20799,35 грн.
12.05.2006 позивач пред'явив відповідачу претензію від 11.05.2006 про повернення йому безпідставно сплачених штрафних санкцій в сумі 17888,03 грн.
У відповідь на претензію позивача відповідач листом від 15.05.2006 № НОМЕР_6 рекомендував позивачу звернутися до суду у разі незгоди з розміром вказаних штрафних санкцій.
Позивач пред'явив до відповідача позов з вимогами:
- про стягнення з відповідача безпідставно одержаних штрафних санкцій в сумі 19008,64 грн.;
- про відшкодування з відповідача моральної шкоди в сумі 1700 грн., яка заподіяна відповідачем безпідставним нарахуванням та стягненням штрафних санкцій в сумі 19008,64 грн., а також їх неповерненням.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що хоча йому і невідомо, як відповідач розраховував штрафні санкції, однак, їх розмір свідчить про те, що до нього застосовано штраф у розмірі 20 % ціни, за яку куплено об'єкт, що передбачено п. 7.3. договору купівлі-продажу.
Разом з цим, вказаним пунктом договору встановлено, що зазначений штраф застосовується якщо покупець на протязі 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору не сплатить встановлену в договорі ціну.
Проте, термін в 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору закінчувався 27.02.2006, а куплений об'єкт був оплачений в повному обсязі 24.02.2006, тобто до закінчення встановленого договором строку за порушення якого застосовується вказана штрафна санкція.
За таких обставин, позивач вважає, що він безпідставно сплатив штрафні санкції в сумі 19008,64 грн.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн. позивач обґрунтовує тим, що безпідставне нарахування відповідачем штрафних санкцій, сплата цих санкцій та неповернення їх відповідачем, спричинило йому моральні страждання, потягнуло погіршення його стану здоров'я, відчування себе зніяковіло, пригнічено тощо.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що штрафні санкції були стягнуті з позивача не безпідставно, а на підставі п. 7.2. договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.12.2005 № НОМЕР_1 за несвоєчасну оплату купленого майна.
Відповідач зазначив, що він нарахував штрафні санкції виходячи з такого розрахунку:
- 20 % (розмір неустойки) від ціни об'єкту (103647,60 грн. ) = 20729,52 грн. (сума неустойки);
- подвійна облікова ставка НБУ - 0,0005615 % в день (розмір пені) від нарахованої неустойки (20729,52 грн.) за 6 днів прострочення = 69,83 грн. (сума пеня);
- разом неустойка та пеня, нарахована на неустойку, складають 20799,35 грн. (20729,52 + 69,83).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:
Відповідно до п. 7.3. вищевказаного договору купівлі-продажу, укладеному між сторонами за позовом, у випадку, якщо покупець на протязі 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору не сплатить встановлену в договорі ціну продажу він сплачує неустойку у розмірі 20 % ціни, за яку куплено об'єкт. Неустойка сплачується протягом 20 календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об'єкт приватизації з індексацією у відповідністю з діючим законодавством.
Пункт 7.2. договору, на який посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, передбачає, що у разі порушення строку сплати за предмет договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої платежу за кожен день прострочення. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.
Таким чином, відповідач безпідставно посилається в своєму відзиві на те, що він розраховував штрафні санкції на підставі п. 7.2. договору, так як вказаний пункт договору не передбачає сплати неустойки у розмірі 20 % ціни предмету договору та не передбачає нарахування пені на нараховану неустойку.
Із вказаного витікає, що при нарахуванні неустойки у розмірі 20 % ціни предмету договору відповідач застосовував положення п. 7.3. вказаного договору.
Разом з тим, п. 7.3. договору пов'язує можливість застосування вказаної штрафної санкції лише у випадку якщо покупець на протязі 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору не сплатить встановлену в договорі ціну продажу.
Вказаний договір нотаріально посвідчено 27.12.2006.
Таким чином, термін в 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору закінчувався 27.02.2006.
Позивач остаточно розрахувався з відповідачем за куплений об'єкт 24.02.2006 (що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем), тобто до закінчення терміну в 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору.
Таким чином, правові підстави сплачувати відповідачу неустойку у розмірі 20 % ціни предмету договору в сумі 20729,52 грн., у позивача були відсутні.
Відповідно, у позивача також були відсутні правові підстави сплачувати відповідачу пеню в сумі 69,83 грн., яка нарахована відповідачем на вказану неустойку.
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно (в тому числі і грошові кошти) за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідач вимогу позивача повернути йому безпідставно перераховані штрафні санкції, в добровільному порядку не виконав.
Враховуючи викладене поверненню підлягають безпідставно перераховані позивачем штрафні санкції в сумі 20799,35 грн.
Однак, позивач заявив до стягнення безпідставно перераховані штрафні санкції в сумі 19008,64 грн.
Господарський суд не має права за своєю ініціативою збільшувати розмір позовних вимог.
За таких обставин, підлягають до стягнення з відповідача безпідставно одержані ним грошові кошти (штрафні санкції) в сумі 19008,64 грн. (в межах заявлених позовних вимог).
Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що він нараховував зазначені штрафні санкції на підставі п. 7.2. договору за порушення умов вказаного договору), не приймаються судом до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Вимоги позивача про відшкодування з відповідача моральної шкоди в сумі 1700 грн., не підлягають задоволенню за таких підстав:
Позивач обґрунтовує ці свої вимоги:
- безпідставним нарахуванням відповідачем штрафних санкцій;
- сплатою цих санкцій;
- неповерненням їх відповідачем.
Позивач вказав, що усі зазначені дії (в тому числі і його власні) та бездіяльність спричинили йому моральні страждання, потягнули погіршення його стану здоров'я, відчування себе зніяковіло, пригнічено тощо.
Разом з цим, суд враховує, що:
- від відповідача позивачу надійшов лист про застосування до нього вказаних штрафних санкцій за порушення договору;
- позивач сам, на підставі свого волевиявлення, перерахував відповідачу вказані штрафні санкції;
- позивач міг відмовитись від сплати цих штрафних санкцій або просто їх не сплачувати та морально не страдати в зв'язку з їх сплатою, а потім в зв'язку з їх неповерненням;
- позивач не подав суду жодного доказу своїх доводів про погіршення свого стану здоров'я, відчування себе зніяковіло, пригнічено, та інших доказів, які б підтверджували його моральні страждання, які він зазнав в зв'язку з нарахуванням йому відповідачем штрафних санкцій, їх сплатою та неповерненням.
За таких обставин, в задоволенні вимог про відшкодування з відповідача моральної шкоди, слід відмовити за їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 190,09 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що було заявлено дві вимоги: майнового та немайнового характеру, а задоволена лише одна вимога) покладаються на відповідача.
З позивача на користь Державного бюджету України підлягає до стягнення державне мито в сумі 0,09 грн., так як при пред'явленні позову позивачем недоплачено державне мито у вказаному розмірі.
Витрати позивача в сумі 1000 грн. на оплату послуг адвоката, з відповідача не стягуються, так як позивач не подав доказів, що він зазнав таких витрат.
Витрати позивача в сумі 120 грн. на оплату консультації аудитора, з відповідача також не стягуються, так як вказані витрати не є судовими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з головного управління економіки і ринкових відносин Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, 48, ідентифікаційний код 20185674, п/р 37183009002008 у ВДК м. Алчевська, МФО 804013, на користь приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, безпідставно одержані грошові кошти в сумі 19008,64 грн., витрати на державне мито в сумі 190,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн., наказ видати.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 0,09 грн., наказ видати Алчевській ОДПІ.
08 вересня 2006 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 13 вересня 2006 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко