25 червня 2025 р. № 400/2900/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання Дидіної А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформлене довідкою від 17.03.2025 №19/3/138, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами: визнати протиправною та скасувати рішення військово-лікарської комісії, яка оформлена довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 19/3/138 від 17.03.2025 року; зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з урахуванням висновків суду.Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він тривалий час з дитинства має проблеми з психічним здоров'ям, а саме йому було встановлений діагноз легка розумова відсталість. В березні 2025 року він пройшов медичне обстеження в КНП «Первомайська ЦМБЛ» та йому було встановлено діагноз розумова відсталість легкого ступеня, значне порушення поведінки, вимагає догляду та лікування F 70.1. Відповідно до ст.19 Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, який є Додатком 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зазначений діагноз свідчить про непридатність до військової служби. Під час проходження військово-лікарської комісії, лікарем-психіатром і був зроблений висновок про непридатність позивача до військової служби, але в подальшому вона змінила свою думку та прийшла до висновку, що позивач придатний до військової служби.
Відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_4 надав відзив в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував посилання на законодавство України, а також тим, що позивач не виказував незгоди з постановою ВЛК, та не звертався з письмовою заявою, медичними документами одержаними з лікувальних закладів, витягами з історії хвороб, медичними картками амбулаторного хворого до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач-2 Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 позов не визнав, надав відзив в якому просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував посилання на законодавство. Відповідачем, зокрема зазначено, що відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, у разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному ТЦК та СП. Дії (бездіяльність) рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних ТЦК та СП, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернення ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК. Таким чином, Положення не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку. Оскарженню у судовому порядку, за приписами п.п. 2.4.10 пункту глави 2 розділу І наведеного Положення, підлягають лише постанови ВЛК регіонів та постанови Центральної ВЛК. У разі наявності сумніву щодо правильності висновку такої комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутися до ВЛК регіону щодо перегляду рішення позаштатної ВЛК, яка наділена таким правом. За таких обставин, у позивача відсутнє право на звернення до суду. Щодо інших аргументів позивача, відповідач зазначив, що військово-лікарська комісії стосовно позивача проведена у повній відповідності до вимог законодавства.
В судових засіданнях 17.06.2025 та 25.06.2025 в режимі відеоконференції приймали участь позивач, представник позивача та представник відповідача-2, представник відповідача-1, участі в судових засіданнях не приймав. В судових засіданнях представники позивача та відповідача-2 підтримала власні позиції викладені у процесуальних заявах по суті справи.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 1981 р.н. проживає в АДРЕСА_4 та перебуває на обліку, як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
21 лютого 2025 року ОСОБА_1 проходив медичний огляд у ІНФОРМАЦІЯ_6 на предмет придатності до військової служби. За висновками всіх спеціалістів, окрім психіатра, він був визнаний здоровим.
Під час медичного огляду у психіатра, ОСОБА_1 встановлений діагноз «F70.0» легка розумова відсталість та направлений для стаціонарного обстеження та уточнення діагнозу.
В період з 27.02.2025 по 10.03.2025 ОСОБА_1 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував на стаціонарному обстеженні в Комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради.
За результатами обстеження КНП «МОЦПЗ» МОР видав Акт №81 від 10.03.2025 дослідження стану здоров'я, в якому ОСОБА_1 встановлений діагноз: «Легка розумова відсталість з емоційно вольовою лабільністю. F70.1».
Крім того, в той же день 10.03.2025 КНП «МОЦПЗ» МОР видано виписка-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №738/122, в якому зазначений діагноз: «Легка розумова відсталість, значні відхилення у поведінці пацієнта, які потребують догляду і лікування. F70.1».
17.03.2025 лікар-психіатр Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 робить запис про діагноз позивача: «Легка розумова відсталість з емоційно вольовою лабільністю. F70.1», а також висновок про його непридатність до військової служби на підставі ст.19 А Розкладу хвороб.
В цей же день, 17.03.2025 лікар-психіатр вносить виправлення у власний висновок, та зазначениє, що ОСОБА_1 на підставі ст.19 Б Розкладу хвороб є придатним до військової служби.
17.03.2025 рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі ст.19 Б Розкладу хвороб, прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.
19.03.2025 позаштатною Військово-лікарською комісією видано Довідку №19/3/138, про те, що солдату ОСОБА_1 , проведено медичний огляд ВЛК 17.03.2025, встановлений діагноз «Легка розумова відсталість з емоційно вольовою лабільністю. F70.1», та на підставі ст.19 Б Розкладу хвороб, він визнаний придатним до службу у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах (закладах), медичних підрозділах, підрозділу логістики, зв'язку.
Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до п.1.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.2.1 Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Відповідно до п.2.2 Положення, штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Відповідно до п.3.1 Положення, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до п.3.2 Положення, кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Разом з тим, під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Таким чином, відповідно до п. 3.2 Положення, для прийняття рішення військово-лікарською комісією про придатність чи не придатність військовозобов'язаного до військової служби, обов'язковою умовою є його огляд хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом. Решти лікарів, лише у разі необхідності за медичними показниками.
Відповідно до п.2.8 Положення, після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених цим Положенням, дані про встановлений діагноз, висновок про придатність до військової служби, про обмеження призначення за видами (родами військ) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями, дату проходження медичного огляду і засвідчує своїм підписом та скріплює особистою печаткою. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань згідно з національним класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (далі - НК 025) та класифікатором медичних інтервенцій (далі - НК 026), затверджених наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів».
Відповідно до Національний класифікатор НК 025:2021 - «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров?я», затвердженого наказом Мінекономіки України №360 від 04.08.2021, під кодом «F70.1» позначається «Легка розумова відсталість, Значні відхилення у поведінці пацієнта, які потребують догляду і лікування».
Діагноз «Легка розумова відсталість з емоційно вольовою лабільністю» в Національному класифікаторі взагалі відсутній.
Разом з тим, відповідно до ст.19 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби,
за п. а) глибока та тяжка розумова відсталість; розумова відсталість помірного ступеня - непридатні до військової служби; за п. б) розумова відсталість легкого ступеня - придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
При цьому, відповідно до Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, яке є Додатком 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України до пункту «а» ст.19 належить тяжка або помірна розумова відсталість або легка зі значними поведінковими порушеннями, що потребують уваги або лікування. При значних та явних дефектах інтелекту питання про непридатність до військової служби може бути вирішене і без госпіталізації у спеціалізований заклад охорони здоров'я (установу).
Таким чином, відповідно до Розкладу хвороб та Пояснень до них, особа, яка має діагноз: «F70.1 легка розумова відсталість, значні відхилення у поведінці пацієнта, які потребують догляду і лікування», підпадає під ст.19 п.а, як непридатна до військової служби.
Разом з тим, залишилося непоясним під час судового розгляду, чому медичної установою в один день 10.03.2025 видано два медичних документи про встановлення діагнозу позивачу з різними формулюваннями, хоча і з одним кодом «F70.1».
В цьому випадку, відповідач проігнорував кодове значення діагнозу, який повністю відповідає зазначеному у Національному класифікаторі, та не застосував Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Щодо аргументів відповідача про неможливість втручання суду у медичні питання, зокрема встановлення позивача відповідного діагнозу, суд вважає за необхідним наголосити наступне.
Встановлення діагнозу це процес визначення характеру захворювання у пацієнта, який включає в себе збір інформації про симптоми, проведення обстежень та аналіз результатів для виявлення конкретної хвороби. Це є предметом спеціальної компетенції (у цьому випадку медичної), і дійсно не може бути предметом ревізії з боку суду.
Але, у цьому випадку предметом спору є не сам медичний діагноз, а які наслідки він породжує відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Співставлення відповідного діагнозу (фактичних обставин) з відповідними стаття Розкладу хвороба та Поясненнями (нормами права у медичній сфері), є процесом правової кваліфікації, та визначення юридичних наслідків цього діагнозу, а це вже є правовим питанням, а тому знаходиться в межах повноважень суду.
Посилання представник відповідача на п.70 постанови Верховного Суду від 12.06.2020 у адміністративній справі №810/5009/18 не є релевантним у цій справі. В тій справі Верховний Суд висловився виключно щодо неможливості суду касаційної інстанції надати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Натомість, у рішенні суду першої інстанції від 18.04.2019 та постанові суду апеляційної інстанції від 16.07.2019, суди як раз обґрунтовували свої висновками, як раз згодою з тим, що відповідний діагноз відповідає розкладу хвороб, і Верховний Суд з таким підходом судів погодився.
Щодо аргументу відповідача про неможливість судового оскарження рішення позаштатної ВЛК без попереднього оскарження її рішення до регіонального ВЛК, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до ст.17 КАС України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
У цьому випадку, жодним законом не обмежено право особи на оскарження рішення ВЛК, та не передбачений обов'язок про досудове врегулювання шляхом оскарження цього рішення до регіональної ВЛК. Норми Положення по ВЛК, на які посилається представник відповідача, не обмежують особу у зверненні до суду, а лише надають особі право на оскарження рішення ВЛК з яким він не згоден у тому числі і в адміністративному порядку до вищої ВЛК. Але, обрання того чи іншого способу захисти є виключним правом самої особи.
З врахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, визнання протиправним та скасування рішення відповідача, а також зобов'язання його повторно провести медичний огляд з урахуванням висновків суду.
Судові витрати покласти на відповідача-1.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 код НОМЕР_3 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати рішення військово-лікарської комісії, яка оформлена довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 за №19/3/138 від 17.03.2025 року.
3.Зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з урахуванням висновків суду.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1 211,20 грн.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 26.06.25