24 червня 2025 р. № 400/1958/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2015 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 з 04.12.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2015 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачу 09.04.2015 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період 01.07.2000 по 31.03.2015 роки та на дату призначення пенсії складав 3,70026. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати. З 16.03.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 ІV, згідно. Пенсію за віком обчислено із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 01.01.2020 років. Наразі індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 3,27526. Позивач 04.12.2024 року та повторно 18.12.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2015 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026. За результатами розгляду поданого звернення, Відповідач листом від 18.12.2024 у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку, листом від 02.01.2025 було роз'яснено, що аналогічне питання вже розглянуто 18.12.2024 та надано вичерпну відповідь, про відсутність підстав для перерахунку. Однак, на думку позивача, всупереч положенням ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV відповідач перерахував пенсію позивача із додаванням стажу та із зменшенням коефіцієнту заробітної плати із 3,70782 до 3,27526. Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Отже, відмову відповідача позивач вважає протиправною, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 05.03.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 09.04.2015 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). З 16.03.2020 Позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. При переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статті 401 Закону № 1058 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., оскільки набуто 24 місяці страхового стажу. Страховий стаж Позивача складає 41 рік 07 місяців 02 дні (враховано протягом жовтня 1997 - січня 2020 років) Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до ст. 25 закону № 1058, становить 0,41583 (41 рік х 12 місяців + 7 міс.) / (12 міс. Х 100%). Для розрахунку розміру пенсії враховано заробітну плату відповідно до ст. 40 Закону № 1058 за період з липня 2000 по січень 2020 років згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 3,27526. Осучаснений середньомісячний заробіток становить 25426,40 грн. (7763,17 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки х 3,27526). Отже, Відповідачем правомірно з урахуванням норм чинного законодавства визначено розмір пенсійної виплати Позивача при здійсненні перерахунку його пенсії, зокрема, при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Таким чином, відповідач вважає, що вимога позивача про перерахунок пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2015 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026 є необґрунтованою та безпідставною.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивачу 09.04.2015 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період 01.07.2000 по 31.03.2015 роки та на дату призначення пенсії складав 3,70026. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
З 16.03.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 ІV, згідно. Пенсію за віком обчислено із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 01.01.2020 років. Наразі індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 3,27526.
При переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статті 401 Закону № 1058 відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн.
Страховий стаж Позивача складає 41 рік 07 місяців 02 дні (враховано протягом жовтня 1997 - січня 2020 років) Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до ст. 25 закону № 1058, становить 0,41583 (41 рік х 12 місяців + 7 міс.) / (12 міс. Х 100%). Для розрахунку розміру пенсії враховано заробітну плату відповідно до ст. 40 Закону № 1058 за період з липня 2000 по січень 2020 років згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 3,27526.
Позивач 04.12.2024 року та повторно 18.12.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2015 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
За результатами розгляду поданого звернення, Відповідач листом від 18.12.2024 у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку, листом від 02.01.2025 було роз'яснено, що аналогічне питання вже розглянуто 18.12.2024 та надано вичерпну відповідь, про відсутність підстав для перерахунку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп ? Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = (См х Вс) / (100 % х 12), де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Отже, розмір пенсії за віком є прямопропорційним розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до абзаців першого-шостого частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з абзацами восьмим-дванадцятим частини другої статті 40 Закону № 1058-IV коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
З наведеної формули слідує, що розмір заробітної плати (доходу) є прямопропорційним розміру коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, чим більший коефіцієнт заробітної плати, тим більший розмір пенсії за віком отримує застрахована особа.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Абзацами першим і другим частини четвертої статті 42 Закону № 1058-VI передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Суд встановив, що 09.04.2015 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення». На підставі трудової книжки і наданих документів страховий стаж Позивача, обчислений відповідно до ст. 24 Закону № 1058 за періоди роботи з 03.10.1977 по 31.03.2015 року, та складав 36 років 09 місяців 02 дні, в тому числі 04 роки 06 місяців 22 днів додаткового стажу до досягнення застрахованою особою пенсійного віку. Коефіцієнт страхового стажу 0,40000. Станом на дату призначення пенсії заробітна плата розрахована згідно ст. 40 Закону №1058 за період з липня 2000 по 2015 рік відповідно до даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Для обчислення заробітної плати застосовувався показник середньої заробітної плати за 2012-2014 роки у розмірі 2960,62 грн. Коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії по інвалідності складав 3,70026.
З 16.03.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 ІV, згідно. Пенсію за віком обчислено із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 01.01.2020 років. Наразі індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 3,27526.
Після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати і згідно з положеннями статті 45 Закону № 1058-VI мав право на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зокрема, у зв'язку із збільшенням страхового стажу.
Відповідач при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший було обрано метод обчислення зарплати, при якому врахував також і зарплату за період після призначення пенсії по інвалідності, який для позивача є найменш вигідним, оскільки зменшився коефіцієнт зарплати з 3,70026 до 3,27526.
Однак, статями 42 і 45 Закону № 1058-IV не встановлено право органів Пенсійного фонду України самостійно змінювати період страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. У даному випадку відповідач наведених положень законодавства не врахував і самостійно змінив періоди страхового стажу, з яких обчислювалась заробітна плата (дохід) при призначенні і останньому перерахунку пенсії позивача, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати.
При здійсненні переведення пенсіонера, який продовжує працювати, з одного виду пенсії на іншу коефіцієнт заробітної плати повинен бути розрахований із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія первинна пенсія, за винятком випадків коли пенсіонер у своїй заяві виявив бажання здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 Закону № 1058-ІV.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі № 21-104а12 та постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 160/1052/19.
Отже, з наведеного вбачається, що відповідач протиправно з меншим індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача при переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позов задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008, ЄДРПОУ 13844159) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2015 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008, ЄДРПОУ 13844159) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 04.12.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2015 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов