25 червня 2025 рокусправа № 640/3475/19
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агропрод» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчини дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агропрод» звернулось до суду з позовом про:
- визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «Торгівельний дім «Агропрод» до переліку ризикових платників податків;
- зобов'язання комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації виключити ТОВ «Торгівельний дім «Агропрод» з переліку ризикових платників податків;
- визнання протиправними дій ДФС України, які полягають у зупиненні реєстрації податкових накладних, складених позивачем та направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1;
- зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати відповідні накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення, яке, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ним як платником податків на виконання вимог п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України, надано всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних. На думку позивача, сукупність наявних первинних документів підтверджує реальність операцій, їх фактичне виконання, в той час, коли з документів ДПС України не вбачається, у чому саме полягають порушення податкового законодавства. Тому рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню з відновленням прав позивача. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 05.03.2019 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агропрод».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2019 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва справу №640/3475/19 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 29.01.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №7043.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Лунь З.І.
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято адміністративну справу №640/3475/19 до провадження судді Лунь З.І. та продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.
Ухвалою від 01.04.2025 замінено відповідачів Головне управління ДФС у місті Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011) та Державну фіскальну службу України на його правонаступника - Державну податкову службу України (04116, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43005393).
На виконання ухвали суду представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Комісією Головного управління ДПС у Львівській області розглянуто повідомлення позивача щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, з яких встановлено, що позивачем не надано всього переліку документів та пояснень, які наведені у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженому Наказом №567. Також зазначає, що позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію оскаржених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) відповідно до п. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу. Під час розгляду пояснень та копій документів встановлено, що позивачем надано документи, які не є достатніми для прийняття оскарженого рішення Комісією. Вказані обставини, на думку представника відповідачів, є підставами для повної відмови в задоволенні позовних вимог.
Інших заяв по суті спору також не надходило.
Суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агропрод» зареєстроване як юридична особа 17.11.2014, код ЄДРПОУ 39494140. Місцезнаходження: 03151, Україна, місто Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок, 32.
Основним видом діяльності підприємства є 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами.
Інші види діяльності по КВЕД: 10.11 Виробництво м'яса, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.23 Оптова торгівля живими тваринами, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.
Основні постачальники товару:
ТОВ «Агроном Центр» » (постачає тушку курчат-бройлерів та субпродукти курячі. Договір доставки від 15.01.2016р № 15/01/16-1).
Фермерське Господарство «УЛАР» (постачає тушку курчат-бройлерів та субпродукти курячі. Договір поставки від 24.03.2016р № 1-18).
ТзОВ «Самбірська птахофабрика» » (постачає тушку курчат-бройлерів та субпродукти курячі. Договір поставки від 17.10.2016р№ 17-10/16).
ПрАТ «Чорнобай-птиця» (постачає тушку курчат-бройлерів та субпродукти курячі. Договір поставки від 12.11.2016р № 12/1 1/2016 ЧП).
ПАТ «Птахокомбінат «Бершадський» » (постачає тушку курчат-бройлерів та субпродукти курячі. Договір поставки від 17.11.2016р № 37/16).
ТОВ «Птахофабрика «Волочиська» (постачає тушку курчат-бройлерів та субпродукти курячі. Договір поставки від 16.12.2016р № 243).
ПАТ «Племптахорадгосп «Броварський» (постачає тушку курчат-бройлерів та субпродукти курячі. Договір поставки від 14.02.2018р № 14/02/2018-2).
ТОВ «М'ЯСОПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС СТОЛИЧНИЙ» (постачає тушку курчат-бройлерів та субпродукти курячі. Договір поставки від 26.08.2018р № МКС-26/08/201 8).
ТзОВ «ЄВРО-КОМЕРС» (постачає м'ясо та субпродукти свинини. Договір поставки від 4.09.2018р № ЄК-385).
Вищевказану продукцію реалізує ТОВ «Торгівельний дім «Агропрод».
Відповідно до вимог ст. 201 ПК України позивачем складено та скеровано для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1 які доставлено до центрального рівня ДПС України, прийняті, але реєстрацію яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено.
Податковий орган надіслав позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1 у Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначивши, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинені. Позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Позивач надав пояснення податковому органу по податкових накладних, реєстрація яких зупинена, а також копії документів, пов'язаних із здійсненими господарськими операціями.
Далі позивачу стало відомо про прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києва рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно до якого Комісією регіонального рівня встановлено щодо позивача відповідність п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.
16.01.2019 позивач скерував на адресу відповідача заяву про виключення ТОВ «Торгівельний дім «Агропрод» з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Відповідач, Листом № 11455/10/26-15-41-05-14 від 23.01.2019, повідомив позивача про те, що він віднесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання у зв'язку з наявністю додаткової інформації, яка свідчить про здійснення ризикових операцій.
Не погоджуючись із рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За правилами п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018році» від 07.12.2017 №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
21.02.2018 на виконання вимог Закону №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №117).
Аналіз вказаних вище норм матеріального права та п.п.5-7, 12-23 Порядку №117 дає підстави для висновку, що після подання на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, які підлягають моніторингу, такі документи перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податків, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податків. Тобто процедура перевірки ПН/РК на відповідність Критеріям ризиковості є визначальним та першим етапом в процедурі реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Тому, законодавче закріплення Критеріїв ризиковості є важливим аспектом у регулюванні відносин щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Як встановив суд, фіскальним органом сформовано квитанції, відповідно до яких: «Документи прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, версія 2.3.1.25».
Далі, Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення, згідно з яким платнику податків відмовлено у реєстрації ПН. Підстава: ненадання платником податку копій документів - розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Підстава: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, натомість на підставі п.10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Суд враховує, що наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №567 від 13.06.2017 втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів №409 від 06.04.2018 - 25.05.2018
Листом ДФС України від 21.03.2018 року №960/99-99-07-18 визначено «Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, визначені ДФС та погоджені Міністерством фінансів України».
Листом ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 визначено «Критерії ризиковості платника податку», відповідно до якого платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:
1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;
1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Цим же Листом ДФС України визначено «Критерії ризиковості здійснення операцій», відповідно до якого податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:
2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2.2. відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної/розрахунку коригування;
2.3. відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;
2.4. розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Державна регуляторна служба України листом від 19.04.2018року №3890/0/20-18 звернула увагу на таке:
«Пунктом 201.16 статті 201 ПКУ задекларовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабміном України. Своєю чергою, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117 (далі - Порядок). Водночас Порядком не визначено чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Натомість пунктом 10 Порядку передбачено запровадження певного алгоритму визначення таких критеріїв ДФС України за погодженням з МФУ. Разом з цим, свого часу відповідний проект постанови був предметом розгляду ДРС, за результатом розгляду якого та з урахуванням доопрацювання в робочому порядку розробником редакції проекту ДРС було прийнято Рішення про погодження проекту регуляторного акта від 27.02.2018 р. №82. На додаток до вищезгаданого Рішення ДРС повідомила Мінфін листом від 27.02.2018 р. №2216/0/20-17 з приводу проблемних питань, пов'язаних з окремими положеннями зазначеного проекту постанови, зокрема, в частині відсутності положень щодо визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Зокрема, ДРС було зазначено, що проекти актів, які затверджують критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, якими визначається позитивна податкова історія платників податків, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб'єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, підпадають під сферу дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в цілому та потребують обов'язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.
Проте, незважаючи на викладені у листі ДРС застереження, ДФС листами від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 та №960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно. Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності. Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» одним з основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання. Так, згідно з ч.1 ст.23 зазначеного Закону центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів КМУ та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. При цьому варто врахувати, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. За таких обставин, за позицією ДРС, постає питання щодо правової обґрунтованості та об'єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Враховуючи зазначене вище, ДРС наголошує на необхідності приведення регуляторної діяльності у відповідність з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в частині вирішення ситуації, пов'язаної із затвердженням листами ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 та №960/99-99-07-18 критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, переліку показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку».
03.07.2018 Міністерство фінансів направило на погодження до ДРС України проект наказу «Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку».
Цей самий проект наказу ДРС України розглянула і рішенням від 23.08.2018 №361 погодила.
Міністерство фінансів України скеровано Державній фіскальній службі України лист від 31.10.2018 року №26010-06-5/28170 «Щодо погодження критеріїв», в якому вказано: «На виконання пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця».
Таким чином, Міністерством фінансів України погоджено лише два критерії: «Критерії ризиковості платника податку» та «Критерії ризиковості здійснення операцій», за умови їх перегляду протягом місяця. «Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку» Міністерство фінансів України не погоджувало.
Лист Міністерства фінансів України від 31.10.2018 №26010-06-5/28170, згідно з яким «Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця», суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 р№4065/99-99-07-05-04-18, оскільки:
- з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18;
- пунктом 10 Порядком №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами
Відповідно до п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФСУ та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Тобто процедура мала б завершитися підписання наказу Міністром фінансів і його опублікуванням.
Натомість, 13.11.2018 ДФС оприлюднила на офіційному веб-сайті затверджені:
1) в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власовим: «Критерії ризиковості платника податку» - 05.11.2018; «Критерії ризиковості здійснення операцій» - 05.11.2018,
2) в.о. Голови Державної фіскальної служби України М.Продан: «Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку» - 21.03.2018.
Згідно п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Отже, податкова накладна перевіряється на відповідність трьох критеріїв: «Критерії ризиковості платника податку», «Критерії ризиковості здійснення операцій» та «Показники позитивної податкової історії платника податку».
Проте, «Показники позитивної податкової історії платника податку» Міністерством фінансів України не погоджувалися.
В силу вимог п.21 цього Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Зі змісту квитанцій видно, що реєстрація ПН від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1 в ЄРПН зупинені з покликанням на те, що такі ПН відповідають підп.1.6 п.6 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Суд враховує, що Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено. На це прямо вказує зміст підп.3 п.13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
За відсутності належним чином встановлених Критеріїв ризиковості процедура зупинення реєстрації податкових накладних не може бути реалізована, адже підставами для такого зупинення є відповідність ПН/РК Критеріям ризиковості (п.7 Порядку №117).
Критерії ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості господарської операції є важливим елементом порядку визначення об'єкту оподаткування ПДВ, оскільки безпосередньо впливають на суму податкових зобов'язань платника податків-покупця. Відповідно, такі Критерії можуть затверджуватися виключно нормативно-правовим актом.
Повноваження щодо встановлення Критеріїв ризиковості необхідно реалізовувати шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акту, що підлягає обов'язковій державній реєстрації в Мінюсті.
Частиною 3 ст.117 Конституції України передбачено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного Указу Президента України постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Згідно з п.2 цього Положення, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. При цьому як встановлено пунктом 3 цього ж нормативного правового акту, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін'юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Отже, якщо певний документ, виданий центральним органом виконавчої влади, містить норми права, він підлягає обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Відповідно до п.15 зазначеного Положення, Міністерства, центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Таким чином, за відсутності належним чином затвердженого компетентним органом і зареєстрованого в Мінюсті нормативно-правового акта, жодні приписи щодо Критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані обов'язковими для виконання будь-яким із платників податку, оскільки відповіді норми не можуть вважатися такими, що набрали чинності.
З урахуванням викладеного, Критерії, опубліковані ДФС України 13.11.2018, які по суті містять норми права, не можуть вважатися чинним нормативно-правовим актом. Водночас жодного іншого нормативно-правового акту, який би визначав Критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, законодавцем не прийнято.
Нормою п.201.16 ст.201 ПК України, компетентним органом, який мав встановити підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, є Кабінет Міністрів України. Оскільки підставами для зупинення реєстрації податкових накладних є відповідність платника податку або його господарських операцій певним Критеріям ризиковості, то і самі ці критерії як підстави для зупинення реєстрації ПН/РК мав би визначати саме Кабінет Міністрів України.
Однак Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, жодних Критеріїв ризиковості не встановлено.
Передача Кабінетом Міністрів України своїх повноважень щодо визначення конкретних критеріїв ризиковості платника податку та/або господарських операцій іншим державним органам (ДФС України за погодженням з Мінфіном України) не відповідає приписам п.201.16 ст.201 ПК України. Ця норма уповноважує Кабінет Міністрів самостійно встановити відповідні Критерії, а не надає можливість визначити інші компетентні органи для цього.
Відповідачем не доведено суду, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст.25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 року №1160-IV.
Таким чином, на момент зупинення реєстрації ПН від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1 в ЄРПН був відсутній будь-який належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
Згадані вище Критерії, опубліковані ДФС 13.11.2018, не можуть вважатися таким, оскільки не є нормативно-правовим актом.
Суд зазначає, що першим етапом у процедурі реєстрації/відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН є саме встановлення відповідності ПН/РК Критеріям ризиковості. Враховуючи те, що така процедура порушена фіскальним органом вже на першому етапі, про що вказано вище, тому усі наступні дії та рішення фіскального органу також за своєю суттю є протиправними.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду Критерію ризиковості платника податку. Як встановлено судом, конкретний перелік документів при надісланні повідомлення про надання пояснень щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, не витребовувався податковим органом.
На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу про визначення Товариства таким, що відповідає п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу на те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України). У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. (ч. 9 ст. 80 КАС України).
Оскільки відповідачем-1 не надано суду доказів на підставі яких позивача було внесено до переліку ризикових платників податків та доказів наявності реєстру ризикових платників податків, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у м. Києві про визначення Товариства таким, що відповідає п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку підлягають задоволенню.
Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне.
У рішеннях по справах “Клас та інші проти Німеччини», “Фадєєва проти Росії», “Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Позивач, заявляючи вимоги про зобов'язання Головного управління ДФС у м. Києві виключити ТОВ «Торгівельний дім «Агропрод» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача-1.
Аналогічна правова позиція щодо наведених обставин викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (№ К/9901/2399/17).
В зв'язку з вищевикладеним, позовна вимога про зобов'язання Головного управління ДФС у м. Києві виключити ТОВ «Торгівельний дім «Агропрод» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС (ДПС) України зареєструвати в податкові накладні в ЄРПН, суд ураховує таке.
Відповідно до п.п.2, 10 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно з п.28 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, серед іншого, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Отже, навіть за умови визнання судом протиправним рішення фіскального органу про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, така ПН підлягатиме реєстрації у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі. Тобто, у даному випадку матиме місце значний проміжок часу між датою, коли ПН повинна була бути зареєстрована (оскільки судом визнано протиправною відмову в реєстрації), та датою коли рішення суду набуде законної сили.
Разом з тим, відповідно до п.20 Порядку №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, Порядок №117 визначає день реєстрації ПН - день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; а Порядок №1246 визначає два варіанти: день реєстрації ПН - день набрання законної сили рішенням суду, або день - зазначений в такому рішенні.
Відповідно до абз.22 п.201.10 ст.201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Тому, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача ДФС (ДПС) України провести реєстрацію ПН від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1 в ЄРПН у день їх подання платником податків на реєстрацію.
Суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати ПН від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1 в ЄРПН датою її подання платником податків на реєстрацію.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02.04.2019 р (справа №822/1878/18) та від 18.07.2019 (справа №1740/2004/18).
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню частково в сумі 3842,00грн грн., з яких - 1921,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної пподаткової служби України.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агропрод»(місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул.Молодогвардійська, будинок, 32, код ЄДРПОУ 39494140) до Головного управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової служби України, які полягають у зупиненні реєстрації податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агропрод» та направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Агропрод» податкові накладні від 17.03.2018 №24; від 25.12.2018 № 55, 57, 54, 56; від 24.12.2018 № 53; від 26.12.2018 № 58, 59; від 23.12.2018 № 51, 52, 50, 49, 48, 47; від 21.12.2018 № 46, 44, 45, 43, 42; від 20.12.2018 № 41, 40, 39, 38, 37, 36; від 28.12.2018 № 67, 63, 65, 66, 64; від 29.12.2018 № 69, 68; від 27.12.20108 № 61, 62; від 19.12.2018 № 35, 34, 33; від 18.12.2018 №32, 31, 30, 29, 28; від 17.12.2018 № 27, 26, 25, 23,22; від 16.12.201 8 № 21, 20, 19, 17, 16, 15, 14, 12, 10, 9, 6; від 11.12.2018 № 4, 3; від 10.12.2018 № 2, 1, датою їх подання на реєстрацію.
Визнати протиправним рішення ГУ ДФС у місті Києві про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агропрод» таким, що відповідає п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, оформлене протоколом.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агропрод»(місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул.Молодогвардійська, будинок, 32, код ЄДРПОУ 39494140) 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна)грн.00коп. судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агропрод»(місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул.Молодогвардійська, будинок, 32, код ЄДРПОУ 39494140) 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна)грн.00коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.