справа №380/8385/25
25 червня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 08.04.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу п'ятнадцятого частини першої ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 08.04.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу п'ятнадцятого частини першої ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
Ухвалою судді від 05.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Посилається на те, що 08.04.2025 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.15 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак у відповідь отримав лист від 15.04.2025 року №4817, в якому відповідач з посиланням на п.58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, повідомив про необхідність особистого подання заяви та документів щодо права на відстрочку. У зв'язку із цим, зауважив, що його заява та додані до неї документи не розглядалися відповідачем по суті, оскільки відсутнє належним чином оформлене рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивач порушив встановлений Постановою №560 порядок звернення до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий, оскільки не подав заяву особисто та не пред'явив військово-обліковий документ під час подання відповідної заяви. Зазначене, на думку відповідача, є істотним порушенням процедурних вимог, що виключає можливість розгляду його заяви у встановленому законом порядку. При цьому, додав, що про вказане позивача було повідомлено листами за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.02.2025 року та від 15.04.2025 року. За наведених обставин, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 24.03.2023 року.
08.04.2025 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.15 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (як чоловік, який має дитину віком до 18 років і дружину, яка проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»). Зазначена заява разом із додатками, серед яких: засвідчена копія паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 , засвідчена копія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 , засвідчена копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , засвідчена копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 04.10.2015 року, засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 від 12.05.2017 року, засвідчена копія довідки військової частини НОМЕР_4 від 10.02.2025 року №297 (про перебування дружини позивача на військовій службі), засвідчена копія витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_4 ) від 26.07.2024 року №222, засвічена копія посвідчення ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 від 30.07.2024 року були надіслані позивачем на юридичну адресу відповідача цінним листом з описом вкладення та отримані останнім 09.04.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8070000103613.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.04.2025 року №4817, з посиланням на приписи п.58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, повідомлено позивача про необхідність особистого подання заяви та документів щодо права на відстрочку.
Вважаючи протиправною вказану бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 08.04.2025 року, останній звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
В силу ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з п.20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі також - Закон №2232-ХІІ).
За ч.1 ст.2 цього Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
У відповідності до ч. 1 ст.39 Закону №2232-XII, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі також - Закон №3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює.
Згідно з ч.5 ст.22 Закону №3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-XII передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з п.15 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як передбачено п.1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п.56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п.57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За змістом п.58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Суд встановив, що 08.04.2025 року позивач засобами поштового зв'язку надіслав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на підтвердження чого додав опис до цінного листа.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначена заява (рекомендоване поштове відправлення №8070000103613) та додані до неї документи вручена адресату 09.04.2025 року.
Разом з тим, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні належні докази розгляду Комісією заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, як і відсутнє рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Посилання відповідача на те, що для отримання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період позивачу необхідно особисто з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред'явивши при цьому військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі), не спростовують висновків суду, адже такі можуть бути підставою для відмови у наданні відстрочки, але аж ніяк підставою для не дотримання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, імперативних вимог Порядку №560 - ухвалити акт владно-управлінського характеру - рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
При цьому, суд зауважує, що Порядком №560 не передбачено можливості за певних умов не здійснювати розгляд заяви військовозобов'язаного, що надійшла до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність стосовно розгляду заяви позивача від 08.04.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.15 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином, враховуючи відсутність належним чином оформленого рішення за наслідками розгляду заяви, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 08.04.2025 року (разом з доданими до неї документами) про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.15 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідками її розгляду ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у позовній заяві та відзиві на неї не зазначено та з матеріалів справи не встановлено.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.04.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.15 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ) від 08.04.2025 року (разом з доданими до неї документами) про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.15 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідками її розгляду ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.