справа №380/2604/25
з питань роз'яснення судового рішення
25 червня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з вищевказаним позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зокрема:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в проведені з 10.08.2024 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197 та 1,0796;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 10.08.2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 10.08.2024 року.
11.06.2025 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі.
18.06.2025 року від представника позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення від 30.04.2025 року, зокрема, просить роз'яснити в частині того, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти при здійсненні індексації пенсії позивача: той, що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 10846,37 грн, чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 року у розмірі 3764,40 грн.
На підставі положень ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає вказану заяву у письмовому провадженні.
Згідно з приписами ч.ч.1-4 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави вважати, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.
Суд зазначає, що невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача вказує на те, що в резолютивній частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року не вказано, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, підлягає збільшенню на відповідний коефіцієнт при здійсненні індексації пенсії: той що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 10846,37 грн чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 року у розмірі 3764,40 грн. У зв'язку із цим, просить Львівський окружний адміністративний суд роз'яснити який показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески має бути проіндексований.
З цього приводу суд зазначає, що як видно із змісту судового рішення, про роз'яснення якого представником позивача подано заяву, у цій справі предметом спору були дії відповідача, щодо індексації позивачеві пенсії у 2024 році без застосування коефіцієнтів 1,197 та 1,0796.
Так, в останньому абзаці на сторінці 8 та на сторінці 9 рішення від 30.04.2025 року Львівський окружний адміністративний суд вказав, що:
«Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2024 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема: у 2021 році - 1,11 згідно із Постановою №127; у 2022 році - 1,14 згідно з Постановою №118; у 2023 році - 1,197 згідно із Постановою №168; у 2024 році - 1,0796 згідно з Постановою №185.
Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень п.5 Порядку №124 є протиправним.
Враховуючи зазначене, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24, від 12.03.2025 року у справі №620/8157/24, від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24, які в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для врахуванням судом.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням указаних висновків Верховного Суду, суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши їй щомісячну доплату до пенсії у розмірі 100,00 грн відповідно у 2023-2024 роках) замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.».
Враховуючи викладене, суд наголошує, що в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року чітко та однозначно сформульовано висновок про те, що відповідач зобов'язаний збільшити на відповідні коефіцієнти (1,197, 1,0796) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача в момент її призначення (10846,37 грн).
Отже, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №380/2604/25 є зрозумілим і не викликає можливості подвійного тлумачення його змісту, у тому числі його резолютивної частини, у зв'язку із чим у задоволенні заяви представника позивача щодо роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Подібне правозастосування викладено в ухвалах Верховного Суду від 24.03.2025 року у справі №400/4663/24 та від 16.06.2025 року у справі №560/9488/24.
Керуючись ст.ст.243, 248, 250, 254, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №380/2604/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.