Іменем України
26 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/8160/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов'язання вчинити певні дії,
01 червня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач) з вимогами:
1) стягнути із Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь позивача заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 61 878 (шістдесят одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень 10 копійок;
2) визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 травня 2022 року № 122-ок «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02 травня 2022 року № 115-ок «Про відсторонення ОСОБА_1 »;
3) зобов'язати Мінагрополітики надати ОСОБА_1 щорічну відпустку відповідно до законодавства.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він перебуває на державній службі на посаді головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту Міністерства аграрної політики та продовольства України.
З 01 березня 2022 року відповідач безпідставно припинив сплачувати заробітну плату та відмовив позивачу у наданні щорічної оплачуваної відпустки відповідно до чинного законодавства.
Невиплату заробітної плати за період з 01 березня 2022 року по 23 травня 2022 року відповідач пов'язує з оголошенням наказу Мінагрополітики від 23.05.2022 №122-ок про догану, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за прогул 24 лютого 2022 року без поважних причин.
Позивач зазначає, що 24 лютого 2022 року він не вийшов на роботу з поважних причин, а саме: через ракетні обстріли м. Києва; затори на дорогах Києва з лівого берега через Північний міст до центру в першій половині дня; отримане електронне повідомлення від працівника Департаменту управління персоналом Мінагрополітики про те, що 24 лютого 2022 року на роботу можна не виходити у зв'язку з прийнятим рішенням про евакуацію Мінагрополітики.
Вважає, що утворена дисциплінарна комісія розглянула його дисциплінарну справу упереджено. У діях працівника повинна бути обов'язково доведена його вина, яка має вирішальне значення при винесенні догани. Вина може бути у двох формах: умислу чи необережності. Позивач зазначає, що ні умислу, ні необережності в його діях встановлено не було.
Позивач вказує, що відповідачем порушено також його право на відпустку відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державну службу».
Так, позивачем двічі подавалася заява на відпустку, проте рішення Державним секретарем Мінагрополітики Канцураком В.В. прийнято не було, що фактично є відмовою у забезпеченні прав позивача як державного службовця, так і ветерана військової служби України.
Позивач не погоджується з правомірністю наказів, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування, стягнення заробітної плати.
У відзиві на позов відповідач зазначає про безпідставність заявлених позивачем вимог та просить в позові відмовити.
Позивачем надана відповідь на відзив відповідача, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та вважає їх необгрунтованими.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Захаровій О.В.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Повернуто заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 18.08.2022. Відмовлено у задоволенні заяви Міністерства аграрної політики та продовольства України про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) працював на посаді головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб.
24 лютого 2022 року о 12 год.30 хв. посадовими особами відповідача складено акт про встановлення факту відсутності на робочому місці ОСОБА_1 , головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким зафіксовано, що 24 лютого 2022 року в період з 09 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. головний спеціаліст з мобілізаційної роботи та цивільного захисту Міністерства аграрної політики та продовольства України, ОСОБА_2 відсутній на робочому місці в кабінеті 604 (м. Київ, вул. Хрещатик, 24) та у приміщенні адміністративної будівлі Міністерства аграрної політики та продовольства України. Зазначене вище також зафіксовано системою контролю доступу (СКД) Stop-net. З метою з'ясування його місця знаходження та подальшої координації дій працівників апарату Міністерства аграрної політики та продовольства України в ситуації, яка склалась із повномасштабним вторгненням Російської Федерації до України, з телефонів посадових осіб відповідача неодноразово здійснено дзвінки на номер телефона позивача, який зазначено ОСОБА_1 в особовій справі та в Інформації щодо організації оповіщення працівників апарату Мінагрополітики у 2022 році, та надсилалися повідомлення у мессенджері WhatsApp. На телефонні дзвінки дзвінки та надіслані повідомлення ОСОБА_1 не відповів. Об 11:00 у кабінеті 618 приміщення Міністерства аграрної політики та продовольства України, м, Київ, вул. Хрещатик, 24 відбулась робоча нарада з питань подальших дій в умовах вторгнення Російської Федерації, на якій присутні колеги зазначили, що ОСОБА_1 , на зв'язок не вийшов. Також з'ясовано, що близькі особи, визначені частиною першою статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та/або члени сім'ї ОСОБА_1 додатково не інформували працівників Міністерства аграрної політики та продовольства України про місце його перебування.
02 травня 2022 року директором Департаменту управління персоналом Підвисоцькою А. складено доповідну записку за №1-ВС на ім'я Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якій повідомлено про вищевикладені факти, та з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку порушити дисциплінарне провадження стосовно головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №114-ок від 02 травня 2022 року «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 » відповідно до Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту Міністерства аграрної політики та продовольства України. Утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи (дисциплінарного провадження) та затверджено її склад.
Наказом №115-ок від 02.05.2022 «Про відсторонення ОСОБА_1 » відповідно до статті 72 Закону України «Про державну службу», статті 1 Закону України «Про оплату праці» позивача відсторонено від виконання посадових обов'язків без збереження заробітної плати з 02 травня 2022 року на час дисциплінарного провадження, порушеного наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02 травня 2022 року № 114-ок. Визначено, що ОСОБА_1 під час відсторонення від виконання посадових обов'язків перебувати на робочому місці відповідно до Правил внутрішнього службового розпорядку для працівників апарату Міністерства аграрної політки та продовольства України, затверджених наказом Мірагрополітики від 29 липня 2021 року № 109 та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.
З наказом №114-ок від 02 травня 2022 року та наказом №115-ок від 02.05.2022 позивач ознайомлений 03.05.2022, про що свідчить особистий підпис в наказах про ознайомлення.
Відповідно до подання від 20.05.2022 Дисциплінарна комісія Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі -дисциплінарна комісія) вирішила, що до головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту ОСОБА_1 за результатами розгляду дисциплінарної справи проведеного дисциплінарного провадження, відповідно до наказу Мінагрополітики «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 » від 02.05.2022 №114-ок, може бути застосовано оголошення догани.
Згідно з наказом від 23.05.2022 №122-ок «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » відповідно до пункту 2 частини першої статті 66, частини першої та пункту 4 частини четвертої статті 67, пункту 2 частини другої статті 68 та пункту 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», підпункту 8 пункту 11 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17 лютого 2021 року № 124, з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни, до ОСОБА_1 , головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту Міністерства аграрної політки та продовольства України, застосовано дисциплінарне стягнення у виді оголошення догани, за прогул (відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин 24 лютого 2022 року.
Позивачем звернувся до відповідача з заявою від 17.03.2022 про надання щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 15 календарних днів та основної щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 20 днів з 20.03.2022 з виплатою грошової допомоги.
Позивач звернувся повторно до відповідача з заявами від 23.05.2022 та від 03.06.2022 про надання щорічної додаткової оплачуваної відпустки та основної щорічної оплачуваної відпустки.
Доказів отримання відповідачем вказаних заяв матеріали справи не містять, їх отримання відповідачем заперечується.
Відпустка позивачу згідно наданих заяв не надавалася, що не заперечується відповідачем.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (надалі - Закон України «Про державну службу»).
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Пунктом 10 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу» встановлено, що службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно зі статтею 61 Закону №889-VIII службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
За правилами статті 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
Відповідно до статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
За частиною першою статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII одним з таких дисциплінарних проступків є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Згідно із частиною третьою статті 65 Закону №889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Положеннями частини першої статті 66 Закону №889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
За правилами частини третьої статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Згідно із частинами першою, десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
За правилами частин першої, другої та п'ятої статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
За частинами першою, другою та п'ятою статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Згідно зі статтею 78 Закону №889-VIII, рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.
Отже, згідно положень зазначеного Закону, підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, з'ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.
Системний аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Водночас, з суб'єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.
Щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суд зазначає таке.
Як було вказано вище, наказом від 23 травня 2022 року № 122-ок «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин 24 лютого 2022 року.
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 9 Закону №889 державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Позивач працював на посаді головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Згідно з пунктом 2 Типового Положення про мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого державного органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 587 в органі державної влади, у тому числі в урядовому органі державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади, а також в іншому державному органі (далі - державний орган), мобілізаційний підрозділ утворюється, якщо орган має мобілізаційне завдання (замовлення) або якщо цього вимагає характер та обсяг мобілізаційної роботи. В іншому разі у зазначених органах призначається окремий працівник з питань
мобілізаційної роботи.
Відповідно до пункту 4 Типового положення основними завданнями мобілізаційного підрозділу є організація заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації і контроль за їх здійсненням у відповідній сфері управління, галузі національної економіки чи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Пунктом 5 Типового положення визначено, зокрема, що мобілізаційний підрозділ відповідно до покладених на нього завдань: координує розроблення проектів мобілізаційних планів, довгострокових і річних програм мобілізаційної підготовки і вживає заходів до забезпечення їх виконання; подає пропозиції керівництву державного органу щодо участі в організації управління державою в особливий період; організовує роботу з визначення потреб (обсягу) у фінансуванні заходів з мобілізаційної підготовки; організовує роботу з бронювання військовозобов'язаних та контроль за веденням їх обліку, забезпечує подання відповідної звітності, подає пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечує додержання режиму секретності під час здійснення заходів з мобілізаційної підготовки; контролює здійснення заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, стан мобілізаційної готовності тощо.
Відповідно до розділу IV Порядку повідомлення державним службовцем про свою відсутність Правил внутрішнього службового розпорядку для працівників апарату Міністерства аграрної політики та продовольства України, затверджених наказом Мінагрополітики від 29 липня 2021 року № 109, державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом.
У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім'я Державного секретаря щодо причин своєї відсутності.
З матеріалів дисциплінарного провадження убачається, що дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 , головний спеціаліст з мобілізаційної роботи та цивільного захисту не з'явився на роботу 24 лютого 2022 року - у день оголошення загальної мобілізації та воєнного стану в Україні, також у період з 24 лютого по 18 березня 2022 року не виходив на зв'язок з безпосереднім керівникам; посадовою особою, яка здійснює координацію його діяльності службою управління персоналом, ігнорував неодноразові спроби вийти з ним на контакт та не повідомляв про причини, своєї відсутності впродовж тривалого часу - в чому можна вбачати зокрема, що самоусунення від виконання посадових обов'язків було здійснено умисно - з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп (зокрема посадових осіб та інших працівників Мінагрополїтики).
Суд зазначає, що окрім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є встановлення поважності причин відсутності.
Так, поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.
Позивачем не заперечується, що 24 лютого 2022 року він був відсутній на роботі. У позовній заяві та письмових поясненнях позивач не зазначає, що повідомляв безпосереднього керівника про неприбуття на роботу.
Матеріалами дисциплінарного провадження підтверджується, що позивач не прибув на роботу 24 лютого 2022 року, про причини неприбуття не повідомляв, а у період з 24 лютого по 18 березня 2022 року не виходив на зв'язок.
Суд зазначає, що дійсно є загальновідомими обставини, на які посилається позивач, що перешкоджали його прибуттю 24.02.2022 на роботу, однак у позивача як державного службовця в силу вищенаведених норм положень законодавства наявний обов'язок повідомити про такі обставини безпосереднього керівника будь-яким доступним способом, чого позивачем зроблено не було. До того ж позивач протягом тривалого часу не повідомляв про своє місцеперебування і причини з яких відсутній на робочому місці.
Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами відповідача, що позивач, який обіймає посаду головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту, та в силу своїх службових обов'язків є відповідальною особою за організацію заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації, у зв'язку з введенням воєнного стану і оголошенням загальної мобілізації, мав прибути на робоче місце. Не повідомивши про причини з яких він відсутній на робочому місці та не відповідаючи на телефонні дзвінки керівництва, що підтверджується матеріалами дисциплінарного провадження, зазначене свідчить про протиправність поведінки позивача як державного службовця та порушення позивачем службової дисципліни.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Щодо наказу від 02 травня 2022 року № 115-ок «Про відсторонення ОСОБА_1 ».
Подання дисциплінарної комісії від 22.05.2022 в частині відсторонення позивача від посади обґрунтоване наступним.
У зв'язку зі здійсненням специфічної діяльності з мобілізаційних питань в умовах особливого періоду, доступом до персональних даних, документів та інших матеріальних носіїв, інформації, що містять службову інформацію (документів з грифом «Для службового користування», зокрема з відміткою «Літер «М»), інших документів Мінагрополітики з цього напрямку, які теоретично можуть бути використані у протизаконній діяльності (колабораціонізму) та можливому перешкоджанні в об'єктивному вивченню обставин (можливості знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення зокрема для дисциплінарного провадження) розглянути питання щодо відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 на весь час проведення дисциплінарного провадження (у разі прийняття відповідного рішення) - до з'ясування усіх обставин щодо причин відсутності на робочому місці, ігнорування безпосереднього керівника та посадової особи, яка здійснює координацію його діяльності.
За частиною 1 статті 72 Закону №889-VIII на час здійснення дисциплінарного провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків.
При цьому, частиною другою вказаної статті визначено, що рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об'єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.
Тобто, положеннями статті 72 Закону №889-VIII передбачено право керівника державної служби або суб'єкта призначення приймати рішення щодо відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
Суд зазначає, що відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків за посадою на час здійснення дисциплінарного провадження узгоджується з вимогами Закону №889-VIII, Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою КМУ від 4.12.2019 за №1039.
При цьому, суд звертає увагу на те, що прийняття рішення щодо відсторонення згідно положень Закону №889-VIII, за своєю правовою природою відноситься до виключної компетенції органу та не може вирішуватися судом. При цьому, суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до виключної компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Щодо позовної вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов'язків суд зазначає таке.
За частиною 3 статті 72 Закону № 889-VIII тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.
У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку (частина 4 статті 72 Закону № 889-VIII).
Аналізуючи наведені норми статті 72 Закону № 889-VIII суд зазначає, що законодавець надав право керівникам державної служби або суб'єктом призначення відсторонювати державних службовців від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
В той же час законодавець передбачив обов'язок роботодавця виплатити державному службовцю середню заробітну плату, за час відсторонення від виконання посадових обов'язків, у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
У правовідносинах, що склалися, відповідачем встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та застосовано дисциплінарне стягнення. Отже, за наслідками дисциплінарного провадження відсутнє закриття дисциплінарного провадження, що є умовою виплатити державному службовцю середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов'язків.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 травня 2022 року № 122-ок «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », відтак положення частини 4 статті 72 Закону № 889-VIII у спірних правовідносинах є незастосовними.
Таким чином, заявлені вимоги про стягнення розміру середньої заробітної плати за час відсторонення, заявлені як похідні, задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про надання позивачу відпустки.
З матеріалів справи судом встановлено, що надані позивачем заяви про надання відпусток не містять штампу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача або відмітки уповноваженої особи відповідача про отримання заяв, отже жодних доказів отримання відповідачем заяв позивача про надання відпусток та їх розгляду сторонами не надано та матеріали справи не містять.
Наказом Мінагрополітики від 03.06.2022 № 177-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено із займаної посади з 06 червня 2022 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» за вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». Управлінню бухгалтерського обліку та господарського забезпечення виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, а саме: 26 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 23 липня 2021 року по 06 червня 2022 року; 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за період роботи 03 січня 2022 року по 02 січня 2023 року.
Згідно з розрахунковим листом ОСОБА_1 , за червень 2022 року, позивачу 06.06.2022 виплачено грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки.
Відтак, у зв'язку із виплатою позивачу компенсації за невикористану відпустку, право позивача на отримання відпустки не може бути відновлено судом у заявлений позивачем спосіб, а саме шляхом зобов'язання відповідача надати відпустку, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Доводи відповідача у відзиві про пропущення позивачем строку звернення до суду судом відхиляється, оскільки питання щодо строку звернення до суду судом вирішено судом в ухвалі суду від 25.04.2025.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова