про відкриття провадження в адміністративній справі
26 червня 2025 року м. Київ № 320/31459/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
20 червня 2025 року, шляхом подання позовної заяви до Відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду, адвокат Рябко Сергій Олександрович звернувся до Київського окружного адміністративного суду, в інтересах ОСОБА_1 (позивач), з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління у м. Києві №0254453-240110-2655-UA32040150000073245 від 28.06.2024р.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління у м. Києві № 0254436-240110-2655-UA32040150000073245 від 28.06.2024р.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління у м. Києві № 0254430-240110-2655-UA32040150000073245 від 28.06.2024р.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління у м. Києві № 0254451-240110-2655-UA32040150000073245 від 28.06.2024р.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління у м. Києві № 0254439-240110-2655-UA32040150000073245 від 28.06.2024р.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління у м. Києві № 0254427-240110-2655-UA32040150000073245 від 28.06.2024р.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління у м. Києві № 0254447-240110-2655-UA32040150000073245 від 28.06.2024р.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління у м. Києві № 0254440-240110-2655-UA32040150000073245 від 28.06.2024р.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління у м. Києві № 0254431-240110-2655-иА32040150000073245від 28.06.2024р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, розглянувши зазначену заяву, суд дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
З її змісту встановлено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №818/309/18 та №2540/2576/18, сформувавши правовий висновок, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України.
Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З огляду на вказане, вбачається, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.
З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:
- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;
- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;
- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відтак чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно зі статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
В заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, представник позивача зазначає, що про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачу взагалі було невідомо оскільки на його адресу вони не надходили і позивачем не отримувались, і відповідно позивач не знав про них і не мав можливості їх оскаржити.
Поряд з цим, звертає увагу суду, що про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало відомо лише 03.05.2025, а саме коли представник позивача, адвокат Рябко С.О. отримав від ГУ ДПС у м. Києві поштове відправлення №0601137715507, в якому надійшла відповідь на його адвокатський запит від 08.04.2025р., який був надісланий з метою отримання інформації та копій податкових повідомлень-рішень.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які представник позивача посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною 1, 4 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з цією позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Положеннями ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими вказаним Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Судом встановлено, в даній справі оскаржуються рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у відповідності до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.
Керуючись статтями 9, 12, 49, 74, 80, 242, 257, 260, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відкрити провадження в адміністративній справі та призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні, яке відбудеться 03 вересня 2025 року о 13:30 в Київському окружному адміністративному суді за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26-а, 1 під'їзд, 4 поверх, зал №2.
3. У підготовче судове засідання викликати учасників справи.
4. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
5. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний термін із дня отримання копії даного судового рішення для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву) у порядку, визначеному в ст. 162 КАС України.
6. Витребувати від Головного управління ДПС у м. Києві завірені належним чином копії:
- матеріалів проведеної перевірки позивача (документи на підтвердження існування фактичних підстав призначення перевірки, накази, направлення, акт проведеної перевірки з додатками);
- обґрунтований та вмотивований розрахунок спірних податкових повідомлень-рішень;
- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.
Для подання до суду витребуваних доказів встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.
7. Встановити позивачу п'ятиденний термін із дня отримання відзиву відповідача для подання до суду відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 163 КАС України.
8. Встановити відповідачу п'ятиденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 164 КАС України.
9. Повідомити сторін про необхідність подання разом із відзивом/відповіддю на відзив/запереченнями:
- доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такий(а, і) відзив/відповідь на відзив/заперечення, якщо такі докази не надано раніше;
- документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву/відповіді на відзив/заперечень і доданих до нього(неї, них) доказів іншим учасникам справи.
10. Повідомити, що відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
11. Запропонувати сторонам подати до суду усі наявні заяви клопотання до закінчення підготовчого провадження.
12. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.