про відмову в задоволенні відводу судді
26 червня 2025 року м. Київ 320/56049/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши заяву позивача про відвід судді Панової Г.В., в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДСНС України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДСНС України у Київській області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невідкладного скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби начальника караулу 34 СДПЧ смт Баришівка за пунктами 98,99 підпунктом " 5" через сімейні обставини та інші поважні причини від 03.08.2009 №75 о/с.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
23.06.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить відвести суддю Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. від участі у розгляді справи № 320/56049/24.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що суд не звернув увагу, що предметом судового розгляду є визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДСНС України у Київській області щодо невідкладного скасування наказу від 03.08.2009 № 75 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби начальника караулу 34 СДПЧ смт. Баришівка за пунктами 98, 99 підпунктом "5", через сімейні обставини та інші поважні причини. Як зазначає позивач, загальний строк звернення до адміністративного суду у справах, в яких оскаржується бездіяльність, становить шість місяців. На думку позивача, строк звернення до суду ним не пропущено.
Також позивач вказує, що суддею порушено норми процесуального права та відмовлено позивачу у доступі до правосуддя. Зазначені обставини викликають у позивача сумнів, стосовно того, що суддя не може забезпечити достатні гарантії для виключення будь-яких сумнівів з приводу своєї безсторонності, а також ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення.
Зазначене свідчить про недовіру судді Пановій Г.В. проводити судовий розгляд справи, у зв'язку з чим позивачем заявлено відвід.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панової Г.В. Матеріали адміністративної справи №320/56049/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, - передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 3, 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У відповідності до вказаних вище норм заява позивача про відвід судді Панової Г.В. у справі №320/56049/24 автоматизованою системою документообігу суду була розподілена судді Колесніковій І.С., що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025.
Згідно вимог частини 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Ознайомившись із поданою позивачем заявою, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно частини 3 статті 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням вимновків суду.
Підставою для відводу головуючому судді є незгода позивача з ухваленим суддею судовим рішенням про залишення без руху адміністративного позову.
Так, позивачем не зазначено, які конкретно дії судді призвели до перешкод у доступі до правосуддя, тому зазначені доводи заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В., суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та не можуть викликати сумнів в об'єктивності судді.
Отже, викладені заявником обставини про упередженість судді не підтверджені будь-якими доказами, не є об'єктивно обґрунтованими.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Проаналізувавши викладені в заяві позивача доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді Панової Г.В. у даній справі. Зокрема, заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Панової Г.В. у розгляді даної справи відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи.
Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді Панової Г.В, перелік яких визначено статтею 36 КАС України позивачем не наведено.
Одночасно суд звертає увагу на положення статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Панової Г.В у даній справі, а тому заява позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 - про відвід судді Панової Г.В. у адміністративній справі №320/56049/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Колеснікова І.С.