25 червня 2025 року № 640/7961/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Фармак» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Акціонерним товариством «Фармак» (далі - позивач або АТ «Фармак») подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач або ЦМУ ДПС по роботі з ВПП), у якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.02.2022 № 19931040105.
Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На підставі вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 04.03.2024 прийнято справу до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на підставі акту перевірки ЦМУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2022 № 19931040105, яким АТ «Фармак» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 598 808,00 грн та застосовано штрафні санкції на суму 298 404,00 грн.
Акціонерне товариство «Фармак» не погоджується із податковим повідомленням-рішенням та висновками контролюючого органу і вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, є недобросовісним та нерозсудливим, а тому підлягає скасуванню у судовому порядку.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2022 року відповідачем проведено камеральну перевірку АТ «Фармак» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, по декларації з ПДВ за листопад 2021 року (від 17.12.2021 №9386066565 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 19.01.2022 №9003501232), за підсумками якої складено акт від 19.01.2022 №52/31-00-04-01-05/00481198.
За результатами перевірки ЦМУ ДПС по роботі з ВПП дійшло висновку про порушення AT «Фармак» пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень», п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкових зобов'язань на 596 808,00 грн та завищення суми бюджетного відшкодування на цю ж суму.
На підставі акту перевірки ЦМУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2022 №19931040105, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 598 808,00 грн та застосовано штрафні санкції на суму 298 404,00 грн
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акту перевірки, висновок контролюючого органу щодо порушення з боку AT «Фармак» пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень», п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193 ПК України (що призвело до заниження податкових зобов'язань на 596 808, 00 грн, а також завищення бюджетного відшкодування на цю суму, ґрунтується на результатах співставлення міжнародного непатентованого найменування (далі - МНН) лікарських засобів, наведених у зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних щодо реалізації лікарських засобів, із постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі - ПКМУ №224).
Зазначені результати співставлення стосуються лікарських засобів:
2. ФАРМАСУЛІН ® Н, р-н для ін'єкцій 100 МО/мл, картридж 3 мл, №5; МНН: Insulin (human), обсягом реалізації 2 074 511,40 грн.
3. ФАРМАСУЛІН ® Н, р-н для ін'єкцій 100 МО/мл, фл. 10 мл. №1; МНН: Insulin (human), обсягом реалізації 4 805 664,50 грн.
4. ФАРМАСУЛІН ® Н, р-н для ін'єкцій 100 МО/мл, фл. 5 мл. №1; МНН: Insulin (human), обсягом реалізації 1 645 648,50 грн (далі лікарські засоби разом вказуються як «Фармасулін»).
Так, контролюючий орган звернув увагу на те, що в ПКМУ №224 не вказане МНН «insulin (human)», а натомість міститься МНН «Insulin (short acting)».
На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що оскільки МНН вищевказаних лікарських засобів не відповідає переліку, визначеному ПКМУ №224, AT «Фармак» безпідставно застосовано до них звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України. Відтак, за висновками відповідача, Фармасулін повинен був оподатковуватись за ставкою 7% ПДВ, а сума 596 808,00 грн (7% від загального обсягу реалізації Фармасуліну (8 525 824,40 грн)), є податковим зобов'язанням AT «Фармак».
Згідно з визначенням Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом МОЗ України від 26.08.2005 №426, МНН - це загальноприйнята назва діючої речовини, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (далі - ВООЗ), або за відсутності такої звичайна загальноприйнята назва.
Кожен лікарський засіб в Україні розрізняється за групами згідно з міжнародною і рекомендованою ВООЗ АТХ (анатомо-терапевтично-хімічною) класифікацією.
МНН кожного зареєстрованого в Україні лікарського засобу та його код згідно з АТХ класифікацією є відкритими даними в Державному реєстрі лікарських засобів України.
Так, лікарський засіб ФАРМАСУЛІН ® Н, розчин для ін'єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону, виробником якого є AT «Фармак», зареєстрований в Україні згідно з реєстраційним посвідченням № UA/2318/01/01.
Зазначений лікарський засіб має МНН: Insulin (human), і АТС (англійська абревіатура АТХ класифікації) код: А10АВ01.
АТХ код лікарського засобу А10АВ01, згідно з розшифровкою АТХ класифікації лікарських засобів, яка рекомендована ВООЗ, діє в Україні, і є загальнодоступною (посилання на офіційному сайті: https://www.whocc.no/atc_ddd_index/), означає, що даний лікарський засіб має МНН insulin (human) (код А10АВ01), відноситься до групи інсулінів та аналогів для ін'єкцій, швидкої дії (Insulins and analogues for injection, fast-acting) (код A10AB), які, у свою чергу, відносяться до загальної групи інсулінів та їх аналогів (INSULINS AND ANALOGUES) (код А10А), що входять до складу протидіабетичних лікарських засобів (DRUGS USED IN DIABETES) (код А10).
Окрім того, в Інструкції для медичного застосування даного лікарського засобу, що затверджена Наказом МОЗ України від 04.09.2020 № 2032 (яка є загальнодоступною в Державному реєстрі лікарських засобів України: http://www.drlz.com.ua/), зазначено наступне:
«Фармакотерапевтична група. Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну. Інсуліни та аналоги короткої тривалості дії. Код АТХ А10А В01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Фармасулін® Н є препаратом інсуліну короткої дії.».
Та обставина, що Фармасулін належить до групи інсулінів та їх аналогів для ін'єкцій короткої тривалості дії, підтверджується також відомостями чинного Державного формуляру лікарських засобів (п. 7.1.1.1 р. 7.1.1), що затверджений наказом МОЗ України від 22.04.2021 №792 «Про затвердження тринадцятого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності».
Отже, будь-який лікарський засіб з АТХ кодом А10АВ01, відноситься до групи інсулінів для ін'єкцій швидкої дії (у перекладі на англійську мову: short/fast acting), а « 01» в кінці коду вказує на те, що інсулін людський (human) (існують також інші: beef, pork, lispro, glulisine та інші), і є лише більшою деталізацією діючої речовини лікарського засобу.
Згідно з ATX-класифікацією, інсуліни не короткої дії відносяться до інших груп: А10АС (Insulins and analogues for injection, intermediate-acting); A10AD (Insulins and analogues for injection, intermediate- or long-acting combined with fast-acting); A10AE (Insulins and analogues for injection, long-acting); A10AF (Insulins and analogues for inhalation).
Фармасулін, згідно з реєстраційними матеріалами, не класифікується за групами А10АС, A10AD, A10AD, A10AF, а тому відноситься до групи лікарський засобів з МНН Insulin (short acting), яка зазначена в ПКМУ №224.
Так, за висновком контролюючого органу, всі лікарські засоби - інсуліни, в реєстраційному посвідченні яких буквально не зазначено МНН Insulin (short acting), не підлягають звільненню від ПДВ на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України.
Між тим, в Україні не зареєстровано жодного лікарського засобу з МНН «Insulin (short acting)». Це підтверджується відомостями наявного у справі витягу з Державного реєстру лікарських засобів України.
Законодавець зазначив у ПКМУ №224 МНН Insulin (short acting) для звільнення від оподаткування ПДВ саме групи різних інсулінів, які об'єднані характеристикою швидкої (короткої) дії, до яких належать не тільки людський (human), а й інші інсуліни (швидкої дії), такі як insulin (beef) (код А10АВ02), insulin (pork) (код А10АВ03), insulin lispro (код A10AB04), insulin glulisine (код A10AB06) та інші. На користь такого висновку свідчить назва колонки таблиці у Переліку ПКМУ №224 зазначена «Міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей». Тобто, даний Перелік може містити не лише конкретне МНН лікарського засобу, а й загальну назву групи препаратів. Враховуючи викладене, вказівка Insulin (short acting) у Переліку означає саме назву групи лікарських засобів - інсулінів короткої (швидкої) дії.
Більше того, Міністерство охорони здоров'я України листом від 14.02.2022 №24-04/17/273/ЗПІ-22//433 надало копію відповіді цього Міністерства на звернення Державної митної служби України від 25.05.2021 №08-4/19-01/6/5358 щодо надання переліку препаратів інсуліну (Insulin (short acting)), що зареєстровані в Україні та які підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, а саме: лист Міністерства охорони здоров'я України від 06.08.2021 №24-04/23406/2-21 з доданим до нього переліком лікарських засобів, які відповідають МНН Insulin (short acting) (Перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, які можуть бути віднесені до фармакотерапевтичної групи «Інсуліни та аналоги для ін'єкцій, швидкої дії»), в пункті 6 якого зазначено ЛЗ «Фармасулін ® Н», виробництва AT «Фармак» (реєстраційне посвідчення UA/2318/01/01).
Отже, ще у серпні 2021 року Міністерство охорони здоров'я України роз'яснило та повідомило центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, що до МНН Insulin (short acting), зазначеного в ПКМУ №224, відносяться зареєстровані в Україні лікарські засоби, які належать до фармакотерапевтичної групи «Інсуліни та аналоги для ін'єкцій, швидкої дії», в тому числі лікарський засіб Фармасулін ® Н», виробництва AT «Фармак».
Попри наведене, листом від 18.02.2022 №24-04/4808/2-22, у відповідь на звернення AT «Фармак», Міністерство охорони здоров'я України роз'яснило, що в зазначеному Переліку постанови КМУ від 20.03.2020 №224 до позиції «Insulin (short acting)» входять препарати інсуліну, що відносяться до фармакотерапевтичної групи препаратів «Інсуліни короткої дії», і препарат інсуліну «ФАРМАСУЛІН ® Н» належить до цієї фармакотерапевтичної групи та підпадає під дію постанови КМУ від 20.03.2020 №224.
Таким чином, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, а також уповноважена цим Міністерством спеціалізована експертна організація, підтвердили, що лікарський засіб з назвою ФАРМАСУЛІН ® Н, виробництва AT «Фармак», належить то Переліку товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, як такий, що відноситься до МНН Insulin (short acting).
Таким чином, AT «Фармак», при постачанні лікарських засобів ФАРМАСУЛІН ® Н, розчин для ін'єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону, відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України, протягом періоду, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняється від оподаткування таких операцій податком на додану вартість. В іншому випадку, закупівля ФАРМАСУЛІН ® Н буде призводити до збільшення грошового навантаження на державу за рахунок оплати цього лікарського засобу по завищеній ціні (з урахуванням ПДВ).
Вищевикладене свідчить, що AT «Фармак» не допускало порушень пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень», п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193 ПК України, а також про помилковість висновку відповідача про те, що ФАРМАСУЛІН® Н з кодом АТХ А10АВ01 не відноситься до МНН «Insulin (short acting)».
Крім того, при вирішення даної справи суд також враховує таке.
Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Відповідно до положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є предметом документальної перевірки.
Згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Пунктами 200.10, 200.11 статті 200 (розділу V) ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.
У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Отже, норми пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п. п. 200.10, 200.11 ст. 200 ПК України передбачають право контролюючого органу провести документальну позапланову перевірку декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, виключно в межах якої може бути перевірена достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків.
Аналіз достовірності сформованих платником податків показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в рамках проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.
Між тим, в порушення наведених норм відповідач фактично в межах камеральної перевірки здійснив контроль повноти та достовірності нарахування та сплати податків позивачем за наслідками операцій щодо реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН ® Н, надавши оцінку правильності застосування ставки податку на такі операції (7% ПДВ чи звільнення від оподаткування), що не може охоплюватися предметом камеральної перевірки, оскільки належить до предмету документальної перевірки.
Вказане додатково свідчить про те, що у межах спірних правовідносин відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом. Відтак, результати даної перевірки не можуть бути законними та правомірними, що свідчить про обгрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 428, 18 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов акціонерного товариства «Фармак» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 63; код ЄДРПОУ 00481198) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ ВП 44082145) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.02.2022 № 19931040105.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на користь акціонерного товариства «Фармак» понесені останньою судові витрати у розмірі 13 428, 18 грн (тринадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень вісімнадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.