ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" червня 2025 р. справа № 300/763/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування рішення від 30.12.2024, зобов'язання до вчинення дій, -
Позиції сторін. Процесуальні дії суду.
Мушинський Віктор Тадеушович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просив суд: визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача № 091630022220 від 30.12.2024 щодо відмови у призначенні пенсії позивачу; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати у загальний стаж ОСОБА_1 період зайняття підприємницькою діяльністю з 07.06.2001 по 31.12.2002 (1 рік 7 місяців 25 днів); зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії відповідно до діючого законодавства України.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявами про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду яких органами Пенсійного фонду України були прийняті рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу у зв'язку з відсутністю необхідно страхового стажу. Так, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , згідно якого страховий стаж позивача становить 28 років 07 місяців 12 днів, до страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2003 та з 01.01.2024 по 31.12.2016. Представник позивача вважає протиправним таке рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , оскільки позивач надала пенсійному органу документальне підтвердження перебування в період з 07.06.2001 по 31.12.2002 на податковому обліку як фізичної особи-підприємця на спрощеній системі оподаткування. Так, позивач надала пенсійному органу лист Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.11.2024 № 13526/6/09-19-24-02-06, в якому зазначено, що ОСОБА_1 в період з 07.06.2001 по 31.12.2002 перебувала на спрощеній системі оподаткування. Окрім цього, представник позивача зазначив, що в період з 07.06.2001 по 31.12.2002 ОСОБА_1 подавала до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, в яких зазначено суми фактично сплаченого єдиного податку за звітний період та номери квитанцій, згідно яких сплачено єдиний податок. За вказаних обставин, період зайняття підприємницькою діяльністю з 07.06.2001 по 31.12.2002 підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .
Ухвалою від 10.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
17.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 15.02.2025 про уточнення позовних вимог. До вказаної заяви від 15.02.2025 представник позивача долучив позовну заяву в новій редакції, в якій просить суд: визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача № 091630022220 від 30.12.2024 щодо відмови у призначенні пенсії позивачу; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати у загальний стаж ОСОБА_1 період зайняття підприємницькою діяльністю з 07.06.2001 по 31.12.2002 (1 рік 7 місяців 25 днів); зобов'язати відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 з дня подачі заяви про призначення пенсії від 05.11.2024 та виплатити її негайно відповідно до діючого законодавства України (а.с. 51-57).
Ухвалою від 19.02.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача від 15.02.2025 про уточнення позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.12.2024, зобов'язання до вчинення дій.
26.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача від 26.02.2025 про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до участі у справі як співвідповідача (а.с. 61-66).
27.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 0900-0803-8/10271 від 21.02.2025 на позовну заяву. У відзиві відповідач 1 заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача 1 вказав, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , згідно якого страховий стаж позивача становить 28 років 07 місяців 12 днів. До страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2003 та з 01.01.2024 по 31.12.2016, оскільки відсутні відомості щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Окрім цього, згідно з довідкою ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 2915/06-16 від 19.11.2024 втрачено доступ до бази даних АРМ РВ м. Івано-Франківськ за період з 07.06.2001 по 31.12.2001, що унеможливлює підтвердження сплати внесків, та відсутня інформація про нарахування внесків/збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2002 по 31.12.2003. Згідно наданої позивачем квитанції № 246.020.1/254 від 19.11.2002, до стажу враховано період з 01.12.2002 по 31.12.2002. Квитанцію № 597.020.1/622 від 10.12.2001 не взято до уваги, оскільки прізвище платника ( ОСОБА_2 ) не збігається з її паспортними даними. Щодо копії свідоцтва про сплату єдиного податку від 11.06.2001 з терміном дії з другого по четвертий квартал 2001 року, то таке свідоцтво має бути надане пенсійному органу в оригіналі. Представник відповідача 2 зазначив, що рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а тому позовні вимоги зобов'язального характеру мають бути зверненні саме до вказаного пенсійного органу. Представник відповідача 1 просив суд в задоволенні позову відмовити (а.с. 67-81).
Ухвалою від 03.03.2025 задоволено клопотання представника позивача від 26.02.2025 та залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області як другого відповідача в справі № 300/763/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.12.2024, зобов'язання до вчинення дій.
10.03.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 0900-0803-8/12487 від 06.03.2025 з урахуванням уточнених позовних вимог. Так, представник відповідача 1 вказав на передчасність вимог позивача про призначення пенсії за віком, оскільки предметом судового розгляду можуть бути лише правовідносини, які вже виникли і пов'язані із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав (а.с. 88-94).
10.03.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 10.03.2025 про уточнення позовних вимог, згідно якої представник позивача просить суд: визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати у загальний стаж позивача періоди зайняття підприємницькою діяльністю з 07.06.2001 по 31.12.2002 (1 рік 7 місяців 25 днів); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію ОСОБА_1 з дня подачі заяви про призначення пенсії від 05.11.2024 та виплатити її негайно відповідно до діючого законодавства України (а.с. 95-96).
Ухвалою від 11.03.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача від 10.03.2025 про уточнення позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування рішення від 30.12.2024, зобов'язання до вчинення дій.
02.04.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.04.2025 на позовну заяву. У відзиві відповідач 2 заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача 2 вказав, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , згідно якого страховий стаж позивача становить 28 років 07 місяців 12 днів. До страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2003 та з 01.01.2024 по 31.12.2016, оскільки відсутні відомості щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності відповідно до сплати страхових внесків. Таким чином, підтверджений належними документами, страховий стаж становить 28 років 07 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком, тому ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії. За вказаних обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 091630022220 від 30.12.2024 є правомірним та вмотивованим. Представник відповідача 2 просив суд в задоволенні позову відмовити (а.с. 106-109).
До відзиву від 02.04.2025 на позовну заяву ГУ ПФ України в Житомирській області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 112-143).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 05.11.2024 через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 7).
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення № 091630022220 від 11.11.2024 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 9).
19.11.2024 позивач звернулася через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви від 19.11.2024 ОСОБА_1 долучила такі копії документів: паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; довіки про присвоєння ідентифікаційного номеру; диплому про навчання серії НОМЕР_2 ; листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 19.11.2024 № 13526/6/09-19-24-02-06 (а.с. 10-11); листа № 290/АП/09-19-64-02-10; довідки № 265 про заробітну плату; довідки № 301 про зміну назви організації; довідок №№ 78, 26, 1303 про про прийняття на роботу; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ; трудової книжки серії НОМЕР_4 (а.с. 112-116).
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення № 091630022220 від 25.11.2024 про відмову у призначенні пенсії. До страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2003 та з 01.01.2024 по 31.12.2016, оскільки відсутні відомості щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. (а.с. 13).
26.11.2024 позивач звернулася із скаргою до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, в якій повідомила, що разом із заявою про призначення пенсії за віком було подано довідку ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 19.11.2024 № 13526/6/09-19-24-02-06, в якій підтверджено факт перебування на спрощеній системі оподаткування в період з 07.06.2001 по 31.12.2002. Позивач також повідомила, що в неї наявні квитанції про сплату єдиного податку за вказаний період (а.с. 15).
27.11.2024 позивач звернулася через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення № 091630022220 від 04.12.2024 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 17).
Листом від 25.12.2024 № 10365-8835/Л-02/8-0900/24 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області за результатом розгляду скарги від 26.11.2024 повідомлено ОСОБА_1 , що згідно з довідкою ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 2915/06-16 від 19.11.2024 втрачено доступ до бази даних АРМ РВ м. Івано-Франківськ за період з 07.06.2001 по 31.12.2001, що унеможливлює підтвердження сплати внесків, та відсутня інформація про нарахування внесків/збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2002 по 31.12.2003. Згідно наданої позивачем квитанції № 246.020.1/254 від 19.11.2002, до стажу враховано період з 01.12.2002 по 31.12.2002. Квитанцію № 597.020.1/622 від 10.12.2001 не взято до уваги, оскільки прізвище платника ( ОСОБА_2 ) не збігається з її паспортними даними. Щодо копії свідоцтва про сплату єдиного податку від 11.06.2001 з терміном дії з другого по четвертий квартал 2001 року, то таке свідоцтво має бути надане пенсійному органу в оригіналі. Оскільки відсутні документи про сплату до Пенсійного фонду страхових внесків, відсутні платіжні доручення, квитанції установ банків, які б підтверджували сплату фіксованого податку за відповідні періоди, або документи, що підтверджують поштовий переказ та за даними підсистеми обліку сплати страхових внесків за період з 01.01.2002 по 30.12.2003 відсутня інформація про перебування на спрощеній системі оподаткування та нарахування внесків/збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також через відсутність даних персоніфікованого обліку до 01.01.2004, ОСОБА_1 не зараховано до стажу період з 07.06.2001 по 30.11.2002 (а.с. 18-19).
25.12.2024 позивач звернулася через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 137-138). До заяви від 25.12.2024 ОСОБА_1 долучила такі копії документів: паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; трудової книжки серії НОМЕР_4 (а.с. 112-116); свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 118); свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с. 119); свідоцтва про народження (а.с. 120); свідоцтва про сплату єдиного податку від 11.06.2001 (а.с. 122); листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 19.11.2024 № 13526/6/09-19-24-02-06 (а.с. 128); довідки від 06.11.2024 № 264 (а.с. 129); довідки від 06.11.2024 № 265 про заробітну плату (а.с. 130); довідки від 06.08.2024 № 266 (а.с. 131); диплому про навчання серії НОМЕР_2 (а.с. 139); довідки від 29.10.2024 № 26 (а.с. 140); виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 142-143).
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії. Так, страховий стаж позивача становить 28 років 07 місяців 12 днів, при необхідних 30 років. До страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2003 та з 01.01.2024 по 31.12.2016, оскільки відсутні відомості щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб всі періоди трудової діяльності враховані (а.с. 21).
Листом № 0900-0209-8/276 від 02.01.2025 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача про прийняте рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком (а.с. 20).
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати у загальний стаж позивача періоди зайняття підприємницькою діяльністю з 07.06.2001 по 31.12.2002 (1 рік 7 місяців 25 днів), зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію ОСОБА_1 з дня подачі заяви про призначення пенсії від 05.11.2024 та виплатити її негайно відповідно до діючого законодавства України.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058-IV.
Так, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Частиною четвертою статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 123).
З огляду на зміст вищевказаних положень закону пенсійний вік для позивача становить 60 років, за умови наявності страхового стажу 30 років.
Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії. Так, страховий стаж позивача становить 28 років 07 місяців 12 днів, що підтверджується розрахунком стажу (а.с. 117). До страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2003 та з 01.01.2024 по 31.12.2016, оскільки відсутні відомості щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб всі періоди трудової діяльності враховані (а.с. 21).
Згідно позовних вимог, спірним є лише період зайняття підприємницькою діяльністю з 07.06.2001 по 31.12.2002, який, на думку представника позивача, підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту а) частини першої статті 3 Закону № 1788, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Частиною першою статті 56 Закону № 1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Положеннями пункту а) частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів за умови сплати страхових внесків.
Статтею 66 Закону № 1788 передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-IV (далі - Закон № 2464) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з пунктом 3-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
З огляду на таке правове регулювання, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;
- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців, якщо вони підтвердженні довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку; довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 - додатково лише за умови сплати страхових внесків;
- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом № 1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом № 1058-IV).
Обов'язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.
Указом Президента України від 03.07.98 № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від 28.06.99 № 746 передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Верховний Суд в постанові від 26.10.2018 в справі № 643/20104/15-а зазначив:
“ 39.1. Згідно п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, (в редакції постанови правління ПФУ від 07 липня 2014 року № 13-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.
39.2. Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
39.3. Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.».
Згідно рішення ГУ ПФ України в Житомирській області № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні пенсії, до страхового стажу не зараховано спірний період здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2002, оскільки відсутні відомості щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В спірному випадку ОСОБА_1 разом із заявою від 19.11.2024 про призначення пенсії за віком надала органу Пенсійного фонду України копію листа Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.11.2024 № 13526/6/09-19-24-02-06, в якому зазначено, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, з 01.01.2004 по 31.12.2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. За отриманням зазначеної довідки фізична особа може звернутися до суб'єктів державної реєстрації: Міністерства юстиції України, яке є розпорядником Єдиного державного реєстру. Також повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у статусі фізичної особи-підприємця з 06.06.2001 по даний час. Так, з 07.06.2001 по 31.12.2002 на спрощеній системі оподаткування, з 01.01.2003 по 31.12.2003 на загальній системі оподаткування (а.с. 10-11).
Такий лист-довідка Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.11.2024 № 13526/6/09-19-24-02-06 про перебування ОСОБА_1 в період з 07.06.2001 по 31.12.2002 на спрощеній системі оподаткування, також є належним доказом в розумінні пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, та пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1
ОСОБА_1 разом із заявою від 25.12.2024 про призначення пенсії за віком надала органу Пенсійного фонду України:
- копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 05.06.2001 (а.с. 119);
- копію свідоцтва про сплату єдиного податку від 11.06.2001 за другий, третій та четвертий квартал 2001 року (а.с. 122);
- копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.02.2013, згідно якого ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 05.06.2001, позивач взята на облік ДПІ у м. Івано-Франківську як платник податків 06.06.2001, взятий на облік Управління ПФУ в м. Івано-Франківську 27.11.2001 (а.с. 142-143).
З огляду на зміст вищевказаних положень, періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності.
В спірному випадку, вищевказані документи: лист-довідка Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.11.2024 № 13526/6/09-19-24-02-06, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 05.06.2001, свідоцтво про сплату єдиного податку від 11.06.2001, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.02.2013, підтверджують факт реєстрації ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця та перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, що є достатніми підставами для зарахування до страхового стажу позивача періоду здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2002.
Окрім вищевказаних документів, ОСОБА_1 надала пенсійному органу квитанції про сплату єдиного податку за спірний період з 07.06.2001 по 31.12.2002: № 215_020_1/227 від 14.06.2001 (а.с. 35); № 41_008_1/49 від 18.07.2001 (а.с.36); № 282_020_1/298 від 20.08.2001 (а.с. 36); № 157.029.1/166 від 19.11.2001 (а.с. 37); № 321.020.17329 від 22.10.2001 (а.с. 37); № 420.020.1/430 від 09.01.2002 (а.с. 38); № 301.020.17317 від 18.01.2002 (а.с. 38); № 159.029.1/170 від 19.11.2001 (а.с. 38); № 25.008.1/29 від 19.02.2002 (а.с. 38); № 133.020.1/138 від 14.03.2002 (а.с. 39); № 206.008.1/240 від 12.04.2002 (а.с. 40); № 397.868.2/439 від 12.04.2002 (а.с. 40); від 20.05.2002 (а.с. 40); № 482.020.17514 від 19.06.2002 (а.с. 40); № 504.020.1/522 від 19.07.2002 (а.с. 41); № 590.020.1/612 від 16.09.2002 (а.с. 41); № 414.020.1/427 від 20.08.2002 (а.с. 41); № 246.020.1/254 від 19.11.2002 (а.с. 42); № 132.020.1/136 від 14.03.2002 (а.с. 42); № 597.020.1/622 від 10.12.2001 (а.с. 43); № 597.020.1/623 від 10.12.2001 (а.с. 43); № 599.020.1/626 від 10.12.2001 (а.с. 43); № 600.020.1/627 від 10.12.2001 (а.с. 43).
Листом від 25.12.2024 № 10365-8835/Л-02/8-0900/24 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області за результатом розгляду скарги від 26.11.2024 повідомлено ОСОБА_1 , що згідно наданої позивачем квитанції № 246.020.1/254 від 19.11.2002, до стажу враховано період з 01.12.2002 по 31.12.2002. Квитанцію № 597.020.1/622 від 10.12.2001 не взято до уваги, оскільки прізвище платника ( ОСОБА_2 ) не збігається з її паспортними даними.
Щодо таких доводів ГУ ПФ України в Івано-Франківській області про не взяття до уваги квитанції № 597.020.1/622 від 10.12.2001, то суд вказує на те, що окрім прізвища платника, в квитанції зазначено інші відомості, які дають змогу ідентифікувати позивача, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ; адреса платника АДРЕСА_1 (а.с. 43).
Що стосується зазначеного в квитанції № 597.020.1/622 від 10.12.2001 прізвища « ОСОБА_2 », яке неспівпадає з прізвищем позивача « ОСОБА_3 » лише через одну літеру, то така невідповідність є очевидною опискою, яка з огляду на інші відомості в цій квитанції, дає можливість встановити дійсного платника платежів за період з 01.06.2001 по 31.12.2001 на рахунок отримувача: Пенсійний фонд (а.с. 43).
Окрім цього, до позовної заяви позивач долучила копії звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку: за ІІ квартал 2001 року (а.с. 24); за ІІІ квартал 2001 року (а.с. 25); за ІV квартал 2001 року (а.с. 26); за І квартал 2002 року (а.с. 29); за ІІ квартал 2002 року (а.с. 30); за ІІІ квартал 2002 року (а.с. 31); за ІV квартал 2002 року (а.с. 32).
В таких звітах зазначено суми сплаченого єдиного податку та реквізити квитанцій, які підтверджують таку сплату. Також, на кожному звіті міститься відтиск штампу ДПІ у м.Івано-Франківську про отримання таких звітів.
До позовної заяви позивач також долучила копії: декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2001 року (а.с. 27-28); декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2002 року (а.с. 33-34).
Таким чином, вищевказані докази в сукупності підтверджують інформацію, яка міститься в листі-довідці Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.11.2024 № 13526/6/09-19-24-02-06 про перебування ОСОБА_1 в період з 07.06.2001 по 31.12.2002 на спрощеній системі оподаткування та сплату єдиного податку.
За вказаних обставин, пенсійний орган безпідставно відмовив в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду перебування ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), а саме за період з 07.06.2001 по 31.12.2002.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність рішення ГУ ПФ України в Житомирській області № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, оскільки таке рішення прийнято безпідставно, необґрунтовано та непропорційно. Отже, рішення ГУ ПФ України в Житомирській області № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком належить скасувати як протиправне.
З огляду на передбачені статтею 26 Закону № 1058-IV обов'язкові умови для призначення пенсії за віком, суд дійшов висновку про наявність таких умов щодо позивача, а саме: ОСОБА_1 досягла 60 років; має страховий стаж не менше 30 років.
Таким чином, щодо позивача є всі встановлені законом умови для призначення їй пенсії за віком.
Щодо дати, з якої необхідно призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, то суд вказує на таке.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В спірному випадку позивач просить суд зобов'язати пенсійний орган призначити дострокову пенсію за віком з 05.11.2024, тобто з дати подання заяви від 05.11.2024.
Водночас суд звертає увагу на те, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення № 091630022220 від 11.11.2024 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 9). Таке рішення позивач не оскаржила ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Окрім цього, на час подання заяви від 05.11.2024 до пенсійного органу, в ОСОБА_1 не було листа-довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.11.2024 № 13526/6/09-19-24-02-06, який був наданий пенсійному органу разом із заявою від 19.11.2024.
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення № 091630022220 від 25.11.2024 про відмову у призначенні пенсії. Таке рішення позивач не оскаржила ні в адміністративному, ні в судовому порядку (а.с. 13).
Також позивач 27.11.2024 звернулася через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення № 091630022220 від 04.12.2024 про відмову у призначенні пенсії. Таке рішення позивач не оскаржила ні в адміністративному, ні в судовому порядку (а.с. 17).
В спірному випадку позивач оспорила лише рішення ГУ ПФ України в Житомирській області № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову в призначенні пенсії, яке прийнято за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024.
Отже, за вказаних обставин у позивача виникло право на призначення пенсії з дня звернення за пенсією на підставі заяви від 25.12.2024 про призначення пенсії за віком, а тому пенсія має бути призначена позивачу саме з 25.12.2024.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
З огляду на зміст положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд України, до компетенції якого і входить розгляд документів.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд приймаючи рішення, не перебирає на себе повноважень територіального органу Пенсійного Фонду України щодо призначення пенсії особі за її заявою.
В спірному випадку судом зроблено висновок про те, що ГУ ПФ України в Житомирській області необґрунтовано та без відповідної підстави прийняв рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, наслідком чого є скасування такого рішення.
Водночас, суд звертає увагу на те, що статтею 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п. 4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п. 4.3).
Заяви про призначення пенсії позивач подавав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Подана заява від 25.12.2024 відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке прийняло крайнє спірне рішення № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, що на час звернення для суду з цим позовом створило негативні правові наслідки для позивача, оскільки за такою заявою пенсія за віком їй так і не була призначена.
Із вказаного можна виснувати, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024, органом пенсійного забезпечення, який розглянув і вирішив за принципом екстериторіальності питання про наявність в позивача права на призначення пенсії за віком та прийняв негативне рішення про відсутність такого права, в розумінні Порядку № 22-1 є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Отже, саме Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, який повинен вчинити дії зобов'язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення для ефективного відновлення порушеного права позивача на пенсійне забезпечення.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23.
Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, керуючись статтею 9 КАС України, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ ПФ України в Житомирській області повторно розглянути подану позивачем заяву від 25.12.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком періоду здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2002, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В задоволенні решти позову відмовити.
Підсумовуючи, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 04.02.2025 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн. (а.с. 6).
З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,40 грн. (605,60 +302,80 (605,60 / 2)).
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України -
Позов задовольнити частково.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 091630022220 від 30.12.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ - 13559341, вулиця Ольжича, 7, місто Житомир, 10003) повторно розглянути, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) від 25.12.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду здійснення підприємницької діяльності з 07.06.2001 по 31.12.2002.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Відмовити в задоволенні позову в частині вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ - 13559341, вулиця Ольжича, 7, місто Житомир, 10003) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 .
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, код ЄДРПОУ - 13559341, вулиця Ольжича, 7, місто Житомир, 10003.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.