26 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/25204/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гордійчук О.В. від 10.12.2024 про арешт коштів Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова по виконавчому провадженню № 76588649.
В обгрунтування позову зазначає, що постанова про арешт коштів винесена безпідставно, оскільки державному виконавцю було відомо, що ще до відкриття виконавчого провадження від 30.07.2024 №75649322 про добровільне виконання судового рішення у справі №240/774/24.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав.
Ухвалою від 30.01.2025 зупинено провадження в адміністративній справі №240/25204/24 до набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/23425/24.
Ухвалою від 12.06.2025 провадження у справі поновлено.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
30 липня 2024 року головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Гордійчук О.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №75649322 з примусового виконання виконавчого листа від 26.07.2024 №30924 2024 р. по справі №240/774/24, якою зобов'язала Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Крім того, в межах вказаного виконавчого провадження головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Гордійчук О.В. винесла постанову від 30.07.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 гривень за примусове виконання рішення немайнового характеру.
Державний виконавець винесла постанову від 17.10.2024 у ВП 775649322, якою наклала на боржника штраф в розмірі 5100,00 гривень за невиконання без поважних причин судового рішення, а також зобов'язала боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
У зв'язку із тим, що протягом 10 робочих днів з дня отримання постанови про накладення штрафу від 17.10.2024 та вимоги Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова не надав до Богунського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі відомостей про виконання рішення суду, головний державний виконавець Гордійчук О.В. на підставі статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесла постанову від 11.11.2024 у ВП 775649322, якою наклала на боржника штраф в розмірі 10200,00 гривень за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.
18.11.2024 головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Гордійчук О.В. винесла постанову якою, у зв'язку із фактичним повним виконанням рішення суду, закінчила виконавче провадження №75649322 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
В подальшому, головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Гордійчук О.В. були винесені:
- постанова від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588649 з примусового виконання постанови від 30.07.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 гривень;
- постанова від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588940 з примусового виконання постанови від 17.10.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу в розмірі 5100,00 гривень;
- постанова від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76589113 з примусового виконання постанови від 11.11.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу в розмірі 10200,00 гривень.
10.12.2024 головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гордійчук Ольгою Володимирівною була винесена постанова про арешт коштів Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова по виконавчому провадженню №76588649.
Позивач вважає таку постанову протиправною, тому звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404).
За визначенням наведеним у статті 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч.1 ст. 3 Закону №1404 ).
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404 закріплено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 26 Закону №1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
У пункті 2 частин 5 статті 26 Закону №1404-VIII зазначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частинами першою та другою статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
При цьому, абзацом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди також підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Статтею 40 цього Закону передбачено наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.
Так, згідно ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Приписами ст. 56 Закону №1404-VІІІ встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Наслідки закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа визначенні також і у статті 40 Закону №1404-VIII, відповідно до частини 1 та 2 якої, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Спірною постановою від 10.12.2024 накладено арешт на кошти Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова в межах виконавчого провадження №76588649 з примусового виконання постанови від 30.07.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 гривень.
Судом встановлено, що Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова звертався до суду з позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі- відповідач), в якому просив, зокрема, визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гордійчук О.В. від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588649 та стягнення з Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн по виконавчому провадженню №75649322.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі № 240/23425/24, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено.
У вказаному рішенні судом встановлено, що у межах виконавчого провадження №75649322 державним виконавцем приймались: постанова від 30.07.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн; постанова від 17.10.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 гривень; та постанова від 11.11.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу за повторне невиконання рішення суду в розмірі 10200,00 гривень.
В подальшому вказане виконавче провадження №75649322 було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", а постанови від 30.07.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн; від 17.10.2024 про стягнення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 гривень; та від 11.11.2024 про стягнення штрафу за повторне невиконання рішення суду в розмірі 10200,00 гривень були виділені в окремі провадження №76588649, №76588940 та №76589113 для їх подальшого виконання, що відповідає правовим нормам ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом, а також вимогам пункту 13 розділу ІХ Інструкції, згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови від 18.11.2024 про відкриття виконавчих проваджень №76588649, №76588940 та №76589113 винесені державним виконавцем у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а тому підстави для задоволення позову та визнання протиправними вказаних постанов відсутні.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, рішенням, що набрало законної сили підтверджено правомірність постанови державного виконавця від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588649 з примусового виконання постанови від 30.07.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 гривень.
З огляду на те, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання виконавчого документа та враховуючи нестягнення з позивача виконавчого збору, суд вважає, що у державного виконавця були підстави для винесення постанови про арешт коштів боржника.
Протилежного позивачем не доведено.
Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, які б вказували на протиправність постанови головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гордійчук О.В. від 10.12.2024 про арешт коштів Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова у виконавчому провадженню № 76588649.
Решта доводів сторін не спростовують висновків суду у даній справі.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований, тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова (просп. Миру, 22, корпус ЖВІ, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10004. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08183359) до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (майдан Корольова, 3/14,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 35021511), про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос
26.06.25