26 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/8515/25
категорія 114000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, код ЄДРПОУ 38621185, Державного підприємства "Інфоресурс" код ЄДРПОУ 37533381 щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України, код ЄДРПОУ 38621185, Державне підприємство "Інфоресурс", код ЄДРПОУ 37533381 внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
В обґрунтування позову зазначає, що дії відповідачів щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є протиправними, оскільки така послідовність не порушена. Проте, довідка містить визначення "Ні, порушує" послідовність. Вказані дії позбавляють позивача права на відстрочку від мобілізації, тому він звернувся до суду.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві Державного підприємства "Інфоресурс", представник просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що формування та видача довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО не відноситься до компетенції ДП.
Міністерство освіти і науки у відзиві просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про освіту" рівнями освіти є, зокрема, у послідовності: перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Відрахуванням із закладу вищої освіти до присудження ступеня вищої освіти не успішно завершується етап навчання. Не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання було за таким же рівнем, що й поточне навчання. Позивач здобуває освіту у непослідовному порядку.
У відповіді на відзив позивач просить позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
З 31.08.2023 позивач вступив (був зарахований) для здобуття освітньо- професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (НРК 5) до Фахового коледжу при Житомирському інституті Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (наказ про зарахування №3649-н від 31.08.2023 р.) за спеціальністю 071 "Облік і оподаткування" на денну форму навчання, та був відрахований з цього закладу освіти 08.09.2023 року (наказ про відрахування №3832-нвід 08.09.2023), що підтверджується довідкою Фахового коледжу при Житомирському інституті Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" №21 від 05.09.2024 .
В подальшому позивач вступив до Калинівського технологічного фахового коледжу з 01.09.2024 року на 1 курс очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю 133 "Галузеве машинобудування за кошти фізичних та/або юридичних осіб", що підтверджується витягом з наказу №115-С від 15.08.2024 .
Калинівський технологічний фаховий коледж видав позивачу довідку №597096 від 06.02.2025 про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9.
У відповідній довідці було зазначено щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказано "Ні, порушує".
Враховуючи те, що зі змістом довідки №597096 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО позивач не згоден, 16.10.2024 року за №В-11043/0-24 він звернувся із відповідним зверненням на адресу Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач 1).
Позивач отримав відповідь відповідача 1 №3/7674-24 від 20.10.2024 року, в якій вказано про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки та внесення змін щодо послідовності здобуття освіти.
В інтересах позивача скерований адвокатський запит №02/14-3/2025 від 17.02.2025 року до Фахового коледжу при Житомирському інституті ПрАТ "ВНЗ "МАУП" з вимогою, крім іншого, надати відповідь чи здобув позивач за час навчання у Фаховому коледжі при Житомирському інституті ПрАТ "ВНЗ "МАУП" фактично освітньо-професійний ступень фахового молодшого бакалавра за спеціальністю 071 "Облік і оподаткування" та надати відповідь чи був виданий позивачу диплом фахового молодшого бакалавра встановленого зразка відповідно затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2021 року №102.
У відповіді №12 від 06.03.2025 з Фахового коледжу при Житомирському інституті ПрАТ "ВНЗ "МАУП" вказано, що позивач у Фаховому коледжі при Житомирському інституті ПрАТ "ВНЗ "МАУП" освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра не отримував та те, що диплом фахового молодшого бакалавра не видавався позивачу.
В подальшому 19.02.2025 на адресу відповідача 1 скерований адвокатський запит за №02/14-4/2025 від 17.02.2025 року з посиланням на законодавство та з вимогою внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти що до порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
18.03.2025 року сформував нову довідку №617234 про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, та відповідних відомостей щодо послідовності освіти не внесено.
Листом від 05.03.2025 Міністерство освіти і науки України повідомило, що внесення до ЄДЕБО змін стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти відноситься до компетенції суб"єктів освітньої діяльності.
Відповідач запропонував звернутися безпосередньо до Фахового коледжу при Житомирському інституті Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", який може сформувати звернення в ЄДЕБО з типом "[Здобувачі освіти] Дозвіл на скасування картки здобувача".
Згідно відповіді Фахового коледжу при Житомирському інституті ПрАТ "ВНЗ "МАУП" від 02.04.2025 року №17 (копія додається) від них сформовано звернення - відповідний лист за №16 від 01.04.2025 року на адресу Міністерства освіти та науки України, в якому Фаховий коледж при Житомирському інституті ПрАТ "ВНЗ "МАУП" просить у ЄДЕБО дати дозвіл на скасування картки здобувача освіти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відрахованого з Фахового коледжу 08.09.2023 року .
Позивач зазначає, що відповіді від Міністерства освіти і науки України немає та зміни до ЄДЕБО щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти та відповідних відомостей щодо послідовності освіти не внесено.
Таким чином, вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України,, Державного підприємства "Інфоресурс" щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - Закон № 3543-XII).
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України Про освіту, а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
З урахуванням наведеного право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України Про освіту.
При цьому документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України Про освіту, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
Як свідчать матеріали справи, на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 06.02.2025 №597096, у графі якої "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначено "Ні, порушує".
Отже, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", у контексті застосування пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII, а відтак правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону України Про освіту (далі Закон № 2145-VIII).
Частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 2145-VIII фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
За приписами статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України Про вищу освіту (далі Закон № 1556-VII).
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Відповідно до положень частини першої, другої статті 6 Закону № 1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
На підставі аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.
Відтак, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Тобто, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Разом з тим, суд встановив, що у 31.08.2023 позивач вступив (був зарахований) для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (НРК 5) до Фахового коледжу при Житомирському інституті Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (наказ про зарахування № 3649-н від 31.08.2023 р.) за спеціальністю 071 "Облік і оподаткування" на денну форму навчання, та був відрахований з цього закладу освіти 08.09.2023 року (наказ про відрахування №3832-нвід 08.09.2023), що підтверджується довідкою Фахового коледжу при Житомирському інституті Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" №21 від 05.09.2024.
В подальшому позивач вступив до Калинівського технологічного фахового коледжу з 01.09.2024 року на 1 курс очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю 133 "Галузеве машинобудування за кошти фізичних та/або юридичних осіб", що підтверджується витягом з наказу №115-С від 15.08.2024 .
Разом з тим, у листі №12 від 06.03.2025 Фахового коледжу при Житомирському інституті ПрАТ "ВНЗ "МАУП" вказано, що позивач у Фаховому коледжі при Житомирському інституті ПрАТ "ВНЗ "МАУП" освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра не отримував та диплом фахового молодшого бакалавра не видавався позивачу.
Вказане свідчить, що позивач не завершував навчання за освітньо-професійним ступенем бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплома бакалавра у Фаховому коледжі при Житомирському інституті Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму, оскільки був відрахований у 2023 році, що не може свідчити про здобуття ним відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
Відтак, оскільки позивач не завершив навчання за освітньо-професійним рівнем бакалавра, то його повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту".
Водночас суд відхиляє доводи відповідача про те, що повторне зарахування позивача означатиме, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, оскільки факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, наявність якого не підтверджується матеріалами справи.
Суд звертає увагу на норму пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII, а саме призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і "здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти."
Словосполучення здобутий рівень освіти безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти, що вказує на те, що законодавець використовує термін здобутий для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у спірних правовідносинах не було.
Таким чином, суд вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави зазначення у довідці в про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", з огляду на що , суд вважає дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначені ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту" є протиправною.
Тому позов у цій частині слід задовольнити саме шляхом визнання протиправним дій Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_2 порушує послідовність, визначені ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту" .
При цьому, посилання відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який визначений листом МОН від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти, як на належне джерело правового регулювання, не можуть братись до уваги, оскільки листи не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Спростовуючи доводи відповідача про те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності та вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону № 1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних, Про авторське право і суміжні права та Про публічні електронні реєстри.
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі - Положення № 620) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
На підставі наведеного, суд вважає, що саме МОН та технічний адміністратор ДП "Інфоресурс" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту". Натомість навчальний заклад позивача виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
При цьому, належним способом захисту порушеного права суд вважає є зобов'язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 із зазначенням у графі: "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"", інформації "Так, не порушує".
Щодо позовних вимог до другого відповідача - Державного підприємства "Інфоресурс" суд враховує, що дане підприємство належить до сфери управління розпорядника Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Міністерства освіти і науки України, є лише технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, не можуть здійснювати владні повноваження, крім випадків, визначених законом.
Отже, у задоволенні позовних вимог до другого відповідача - Державного підприємства "Інфоресурс" слід відмовити, оскільки ДП "Інфоресурс" не має повноважень самостійно вносити зміни до ЄДЕБО без прийняття відповідного рішення МОН України.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Решта доводів сторін не спростовують висновків суду у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38621185), Державного підприємства "Інфоресурс" (вул. Довженка Олександра, 3,м. Київ,03057. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37533381), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначені ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту".
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 із зазначенням у графі: "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", інформації "Так, не порушує".
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
26.06.25