25 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/12431/25
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", про визнання протиправною відповідь, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства економіки України:
- визнати відповідь Мінекономіки на запит ОСОБА_1 від 21.04.2025 за №282 "21.04.25 МЕ запит НР мова З" яка викладена в листі від 24.04.2025 №3231-07/32476-09, протиправною;
- зобов'язати Мінекономіки розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 21.04.2025 року за №282 "21.04.25 МЕ запит НР мова З" згідно з нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Заявлені позовні вимоги до Міністерства економіки України (далі - відповідач, Мінекономіки) ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що однією із підстав для звернення із даним позовом до суду являється невиконання відповідачем імперативного обов'язку визначеного нормами статті 40 Конституції України. Стверджує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений Законом України "Про звернення громадян", який являється загальним для даних правовідносин та Законом України "Про доступ до публічної інформації", який являється спеціальним для даних правовідносин, строк. Вважає дії Мінекономіки протиправними, оскільки такі спрямовані на укриття від мобілізації посадових осіб, що зневажає інших українців, позбавляючи їх права на працю на високооплачуваних посадах. Пояснює, що з метою отримання інформації запитуваної у запиті звернувся до Мінекономіки, однак у задоволенні якого йому відмовлено, з підстав її конфіденційності щодо кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради. Зміст отриманої відповіді на запит, на думку позивача, свідчить про її протиправність та порушення його права на доступ до публічної інформації передбаченого Законом України "Про доступ до публічної інформації", а тому звернувся до суду за захистом встановлених прав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Вказаною ухвалою, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадську організацію "Проти придурків та ідіотів".
28.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Вважає, що відповідь на запит від 21.04.2025 №282 щодо отримання публічної інформації стосовно надання копії державного сертифіката про рівень володіння державною мовою або копії іншого документа надано відповідно до вимог законодавства. Наголошує, що позивачу відмовлено в одержанні конфіденційної інформації, що належить до категорії інформації з обмеженим доступом, відповідно до статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Звертає увагу суду, що у відповіді на запит позивача поінформовано про нормативно-правові акти, якими врегульовані питання відбору кандидатів на посаду членів наглядової ради та порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на таку посаду. Крім того, ОСОБА_1 роз'яснено, що документи, подані в рамках конкурсного відбору кандидатами на посаду незалежного члена наглядової ради, містять персональні дані кандидатів, що унеможливлює їх передачу третій особі. Додатково позивача повідомлено, що ОСОБА_2 дав згоду на поширення своїх персональних даних серед виключного переліку осіб, що унеможливлює надання таких даних іншим особам, ніж ті, що зазначені у цій згоді. Вважає, що відповідь на запит, містить правове обґрунтування відмови у надані запитуваної позивачем інформації, всі необхідні посилання на вимоги нормативно-правових актів і необхідні роз'яснення щодо підстав відмови у надані частини запитуваної інформації.
30.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив по справі, в яких просить не враховувати твердження представника відповідача, викладені у поданому до суду відзиві на позов, оскільки такі не містять жодних належних обґрунтувань та спростувань заявлених позовних вимог. Посилається на висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.09.2019 у справі №816/124/18 (пункт 29), згідно з якими обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ, якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Наголошує, що надання затребуваних документів без персональних даних ОСОБА_2 було б належним виконанням відповідачем обов'язку з надання запитуваної інформації.
04.06.2025 від представника Мінекономіки надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив. Вважає, що позивач, який незаконно наполягає на наданні йому конфіденційної інформації про іншу фізичну особу, порушує не лише вимоги Законів, які регулюють спірні правовідносини, а й вимоги Конституції України. Крім того, наголошує, що посилання на правову позицію Верховного Суду є некоректним та таким, що не відповідає змісту оскаржуваної відповіді на запит, так як висновок стосувався запиту щодо чисельних матеріалів справи з різним статусом щодо обмеженого доступу. У той час, наголошує, що запит ОСОБА_1 стосувався одного документа, який має конфіденційний характер та не стосувався інших матеріалів, доступ до яких не обмежено відповідно до закону.
05.06.2025 від представника третьої особа надійшла до суду заява, в якій просить суд дослідити належним чином надані сторонами докази. Наголошує, що запитувана інформація стосується посадової особи публічного права, призначеної членом наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", які мають бути зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції ", а тому за нормами п.2, 8 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", який являється спеціальним для даних правовідносин, не належить до інформації з обмеженим доступом.
Розгляд справи судом відкладався у зв'язку із перебуванням судді Єфіменко О.В. у період з 06.06.2025 по 23.06.2025 у відпустці.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені доводи, суд встановив наступне.
Відповідно до положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) ОСОБА_1 подав до Міністерства економіки України запит від 21.04.2025 на інформацію, в якому просив надати:
- копію державного сертифікату про рівень володіння державною мовою, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови, кандидата який призначений членом наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Харрюнпяя Янне;
- при відсутності сертифікату про рівень володіння державною мовою, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови, кандидата який призначений членом наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Харьюнпяя Янне, надати копію іншого документу, який підтверджує рівень володіння державною мовою ОСОБА_2 .
У відповідь на вказаний запит, відповідач листом №3231-07/32476-09 від 24.04.2025 відмовив позивачу у наданні витребуваної інформації, посилаючись на вичерпний перелік випадків передачі персональних даних кандидатів на посаду членів наглядової ради ДП "Ліси України" лише компанії з добору персоналу, Національній поліції України, комітету з призначення, суб'єкту управління ДП "Ліси України" та Кабінету Міністрів України.
У свою чергу, позивач, вважає, надану відповідачем відповідь на його запит протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надання правової оцінки спірним правовідносин.
Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон №2939-VI).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.1 №2939-VI).
Статтею 3 вищевказаного Закону визначене право на доступ до публічної інформації, яке гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (ст.4 Закону №2939-VI).
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI визначено, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Частина 1 статті 6 Закону №2939-VІ визначає види публічної інформації з обмеженим доступом, а саме: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Статтею 7 Закону №2939-VI визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1. ст. 20 Закону №2939-VI).
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.4 ст.20 Закону № 2939-VI).
Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Статтею 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Приписами ст.22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, у випадку якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 13 вищенаведеного Закону, передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
За приписами ч.1 ст.14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
При цьому, порядок оформлення запитів на інформацію визначено ст.19 Закону №2939-VI.
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст.19 цього ж Закону).
Приписами ч.4 ст. 20 Закону №2939-VI визначено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як свідчать матеріали справи, підставою для відмови позивачу у наданні запитуваної інформації слугувало те, що запитувана інформація, на думку відповідача, належить до конфіденційної.
У листі №3231-07/32476-09 від 24.04.2025 Мінекономіки пояснило, що у рамках конкурсного відбору кандидатами надано Згоду на обробку персональних даних (далі - Згода), пунктом 1 якої передбачалося, що персональні дані оброблятимуться з метою забезпечення розгляду і опрацювання документів та інформації щодо кандидатів у зв'язку із проведенням конкурсного відбору на посаду незалежного члена наглядової ради ДП "Ліси України", а також з метою формування списку потенційних кандидатів, обраних з числа претендентів, для визначення комітетом з призначення протягом одного року із списку претендентів на заміщення у разі відмови кандидата, непризначення або дострокового припинення повноважень незалежного члена наглядової ради ДП "Ліси України".
Крім того, у наданій відповіді на запит, представник Мінекономіки наголошує, що пункт 4 Згоди містить вичерпний перелік випадків передачі персональних даних кандидатів на посаду членів наглядової ради ДП "Ліси України", зокрема лише компанії з добору персоналу, Національній поліції України, комітету з призначення, суб'єкту управління ДП "Ліси України" та Кабінету Міністрів України.
Позивач вважає отриману відповідь на запит протиправною оскільки діями відповідача порушені його права та законні інтереси щодо отримання повної і обґрунтованої відповіді на свій запит.
ОСОБА_1 , як голова Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" стверджує, що надання Мінекономіки документів без персональних даних Харьюнпяя Янне було б належним виконанням відповідачем обов'язку з надання запитуваної інформації.
Як вже зазначалося, інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація (ч.1 ст. 6 Закону №2939-VІ).
Відповідно до ч.1-2 ст.7 Закону №2939-VІ конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ст.32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Закон України "Про захист персональних даних" №2297-VI від 01.06.2010 (далі - Закон №2297-VI) регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.
Закон №2297-VI поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Статтею 14 Закону №2297-VI визначено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.
Згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки (абз.4 ст.2 Закону №2297-VI).
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень (ч.2 ст.5 Закону №2297-VI).
Відповідно ст.4 Закону №2297-VI суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є: суб'єкт персональних даних; володілець персональних даних; розпорядник персональних даних; третя особа, у тому числі суб'єкт надання міжнародної технічної допомоги; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений).
Володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
Розпорядником персональних даних, володільцем яких є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності.
Володілець персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику персональних даних відповідно до договору, укладеного в письмовій формі.
Розпорядник персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.
Статтею 16 Закону №2297-VI визначений порядок доступу до персональних даних.
Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат та орган державного фінансового контролю під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відмова у доступі до персональних даних допускається, якщо доступ до них заборонено згідно із законом. У повідомленні про відмову зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка відмовляє у доступі; дата відправлення повідомлення та причина відмови (ч.3 ст.17 Закону №2297-VI).
Відповідно до пп. "г" п.18 ч.2 ст.5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" №185-V від 21.09.2006 (далі - Закон №185-V) постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 №777 затверджено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки (далі - Порядок).
Пунктами 21-40 Порядку затверджено проведення відбору та укладення контракту з керівниками підприємств, які включені до переліку особливо важливих для економіки суб'єктів господарювання державного сектору економіки, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, призначення керівників та членів наглядових рад яких здійснюється за участю комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств.
Для участі в конкурсному відборі претендент особисто подає та/або надсилає електронною поштою на адресу, зазначену в оголошенні про проведення відбору, такі документи:
заяву про участь у конкурсному відборі;
копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство;
копію трудової книжки або документів, що засвідчують досвід роботи. Така інформація має містити точний період роботи; назви посад; обов'язки, які виконувалися на зазначених посадах; кількість працівників, що перебували у підпорядкуванні;
копію документа про вищу освіту;
біографічну довідку (резюме);
конкурсну пропозицію;
згоду на обробку персональних даних;
інші документи на його розсуд (у разі наявності).
Відповідальність за недостовірність документів несе претендент.
Комісія розглядає на закритому засіданні документи та конкурсні пропозиції, подані учасниками конкурсного відбору та враховує відповідність учасників встановленим вимогам. За рішенням комісії на її засіданні під час заслуховування учасників конкурсного відбору, можуть бути присутніми представники засобів масової інформації та громадськості за умови згоди всіх учасників конкурсного відбору.
Як свідчать матеріали справи, позивач у поданому до відповідача запиті затребував копію державного сертифікату про рівень володіння державною мовою, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови, кандидата який призначений членом наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Харрюнпяя Янне або копію іншого документу, який підтверджує рівень володіння державною мовою. Позивачу відмовлено у наданні такого документу, з підстав що документи, подані в рамках конкурсного відбору кандидатами на посаду незалежного члена наглядової ради, містять персональні дані кандидатів, що унеможливлює їх передачу третій особі, зокрема позивачу.
На підтвердження своїх доводів, представник відповідача долучив до відзиву на позов бланк згоди на обробку персональних даних. Крім того, як свідчить зміст листа-відмови, позивачу роз'яснено, що ОСОБА_3 дав згоду на поширення своїх персональних даних лише серед виключного переліку осіб.
Зокрема, за змістом Згоди, персональні дані Харрюнпяя Янне можуть передаватися:
- компанії з добору персоналу, залученій до проведення конкурсного відбору, з метою проведення перевірки претендентів на посаду незалежного члена наглядової ради ДП "Ліси України"; здійснення попереднього відбору учасників відбору та забезпечення підтримання комунікацій з ними; оцінки всіх учасників відбору на відповідність вимогам до претендентів на посаду незалежного члена наглядової ради ДП "Ліси України", затверджених Комітетом; формування списку потенційних кандидатів, обраних з числа претендентів, для визначення протягом одного року із списку претендентів на заміщення у разі відмови кандидата, непризначення або дострокового припинення повноважень незалежного члена наглядової ради ДП "Ліси України";
- Національній поліції України з метою отримання інформації про відсутність (наявність) у претендентів судимості, заборони займати відповідні посади або займатися певними видами діяльності;
- Комітету для визначення кандидатури претендента на посаду незалежного члена наглядової ради ДП "Ліси України";
- Суб'єкту управління ДП "Ліси України" з метою формування списку потенційних кандидатів, обраних з числа претендентів, для визначення протягом одного року із списку претендентів на заміщення у разі відмови кандидата, непризначення або дострокового припинення повноважень незалежного члена наглядової ради товариства;
- Кабінету Міністрів України разом з проектом рішення щодо погодження/обрання кандидатури претендента на посаду незалежного члена наглядової ради ДП "Ліси України".
Таким чином, п.4 Згоди визначено виключний перелік осіб, яким можуть бути передані персональні дані кандидатів, інших осіб (третіх осіб) умовами такої Згоди не передбачено.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, які беруть участь у розгляді справи, суд вважає, що надання затребуваної позивачем інформації пов'язано з наданням персональних даних кандидата який призначений членом наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Харрюнпяя Янне. При цьому, надання такої інформації позивачу буде свідчити про недотримання відповідачем, як суб'єктом відносин, пов'язаних із персональними даними вимог Закону №2297-VI, оскільки згода на поширення персональної інформації надана ОСОБА_3 лише виключному переліку осіб: компанії з добору персоналу, Національній поліції України, комітету з призначення, суб'єкту управління ДП "Ліси України" та Кабінету Міністрів України, до якого позивач не віднесений.
Суд вважає, що надання позивачу копії державного сертифікату про рівень володіння державною мовою, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови, кандидата який призначений членом наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Харрюнпяя Янне або іншого документу, який підтверджує рівень володіння державною мовою, відповідно до Закону №2297-VІ є відомостями чи сукупністю відомостей про фізичну особу, яка може бути конкретно ідентифікована.
Таким чином, в запиті на надання інформації, позивач просить надати персональні дані конкретної особи ( ОСОБА_3 ), втім згоду на розголошення яких така особа надала лише визначеному колу осіб. Розголошення персональних даних працівників відповідача може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні, що узгоджується з ч. 2 ст. 6 Закону №2939-VІ.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що затребувана інформація про персональні дані ОСОБА_3 , як кандидата який призначений членом наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" є персональними даними особи (конфіденційною інформацією), тому на спірні правовідносини не поширюється дія ч.ч. 5, 6 ст. 6 Закону №2939-VІ.
Частиною другою статті 9 КАС України унормовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем вимог Закону №2939-VI щодо належного розгляду запиту від 21.04.2025 позивача на інформацію, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, надані учасниками справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Міністерства економіки України (вул. Грушевського Михайла, 12/2, м.Київ, 01008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37508596), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (м.Коростишів, вул.Гагаріна, 48, Житомирська область, 12504. ЄДРПОУ: 41029047) про визнання протиправною відповідь, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 25 червня 2025 р.
25.06.25