про прийняття звіту про виконання судового рішення
26 червня 2025 року м. Житомир Справа № 240/16605/20
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 21.02.2020 №537/20 з 19 лютого 2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди станом на 01.01.2020, визначеної у довідці Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 21.02.2020 №537/20, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично проведених виплат.
Вказане рішення суду набрало законної сили 18.03.2021.
23.05.2025 позивач, у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказала, що ГУ ПФУ в Житомирській області рішення у справі №240/16605/20 виконало лише частково, а саме: позивач заявляє, що рішення суду не виконано за період з 19.02.2020 до 01.04.2021. Будь-яких заходів для виконання вказаного рішення, на думку позивача, боржник не вживає, строків виконання рішення не повідомляє. Боржник лише повідомляє, що рішення буде виконуватися в порядку черговості, однак позивач вказує, що це за черга та за яким номером позивач в ній значиться боржник її не повідомляв.
24.04.2025 на адресу суду від ГУ ПФУ в Житомирській області надійшли заперечення на заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду вх. №31729/25.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №240/16605/20 у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
23.05.2025 на виконання ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 до суду надійшов звіт вх. №42241/25 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 в адміністративній справі №240/16605/20 в якому зазначено, що вказаним рішенням суду ГУ ПФУ в Житомирській області на виконання рішення №240/16605/20 ОСОБА_1 з 19.02.2020 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №537/20 вих. від 21.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області, без обмеження граничними розміром. У результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 становить 61912,68 грн, в тому числі 61798,80 грн (110355,00 грн х 56%) - щомісячне довічне грошове утримання, 113,88 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до 3 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС. З 01.04.2021 виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалася з урахуванням рішення №240/16605/20. За результатами проведеного перерахунку з урахуванням вже виплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці доплата за період з 19.02.2020 по 31.03.2021 становить 162412,12 грн, яка включена до підсистеми «Реєстр судових рішень». ГУ ПФУ в Житомирській області зазначає, що заборгованість за вказаним рішенням буде виплачена за наявності бюджетних коштів призначених на вказану мету.
На думку відповідача, Управлінням виконано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №240/16605/20 у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт відповідає вимогам частин 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України і поданий у встановлений судом строк.
Розглянувши звіт ГУ ПФУ в Житомирській області та надані сторонами докази та пояснення, суд зазначає наступне.
За правилами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1 та 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 цього Кодексу.
Суд зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №240/16605/20, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки №537/20 вих. від 21.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області, починаючи з 19.02.2020, без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
Зі змісту звіту та доданих матеріалів вбачається, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 на виконання рішення №240/16605/20 Головним управлінням ОСОБА_1 з 19.02.2020 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №537/20 вих. від 21.02.2020 виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області, без обмеження граничними розміром.
В результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 становить 61912,68 грн, в тому числі 61798,80 грн (110355,00 грн х 56%) - щомісячне довічне грошове утримання, 113,88 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до 3 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.
З 01.04.2021 виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалася з урахуванням рішення №240/16605/20.
За результатами проведеного перерахунку з урахуванням вже виплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці доплата за період з 19.02.2020 по 31.03.2021 становить 162412,12 грн, яка включена до підсистеми «Реєстр судових рішень» (а.с.77-78).
Головним управлінням для повного виконання судового рішення, що набрало законної сили, неодноразово направлялись звернення від 22.06.2022 №0600-0304-5/43721 та від 13.07.2023 №0600-0304-5/73508, від 18.06.2024 №0600-0305-5/76255 до Пенсійного фонду України про виділення додаткових коштів (видатків бюджету Головного управління) для погашення заборгованості за судовими рішеннями, які обліковуються в Реєстрі, на які надано відповіді від 19.07.2022 №2800-030102-9/29530, від 10.08.2023 №2800-040204-9/44741, від 18.07.2024 №2800-040203-9/43826 (а.с.79-85).
З метою здійснення виплати суми коштів, нарахованих, але невиплачених за період з 19.02.2020 по 31.03.2021 в сумі 162412,12 грн на виконання рішення №240/16605/20 за позовом ОСОБА_1 , Головним управлінням направлено до Пенсійного фонду України лист від 18.04.2025 №0600-0307-5/37207 про виділення додаткового фінансування, на який відповідь на даний час не надійшла (а.с.86-87).
Крім того, ГУ ПФУ в Житомирській області вказало, що виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням може бути проведена лише за умови надходження відповідного бюджетного фінансування Пенсійному фонду України в порядку черговості нaбрання рішенням законної сили.
Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Рішення у даній справі стосується зобов'язання пенсійного органу вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, а не стягнення коштів.
За правилами частини 1 статті 7 Закону №4901-VI виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Заборгованість погашається в наступній черговості: у першу чергу - заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу - заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу - заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
З метою реалізації норм, наведених у пункті 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 затверджений Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною (далі - Порядок №440).
Згідно з пунктом 1 Порядку №440 цей Порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними.
Таким чином, виконання рішення у даній справі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Крім того, згідно зі статтею 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 73 цього Закону, кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є Закон України «Про Державний бюджет України» на кожний рік та Бюджетний кодекс України.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління №35 Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 №53/37389), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат за зазначеною бюджетною програмою, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України (далі - Фонд) - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначило, що виплата коштів на виконання вищезазначеного рішення суду позивачу буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету.
Зазначені доводи узгоджуються з приписами пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за №28-2, яке передбачає, що Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 та підпункту 4 пункту 4 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Бюджет Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд зазначає, що дійсно у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі №821/1491/17 та багатьох інших, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, оскільки невиконання відповідачем рішення суду спричинене об'єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття поданого боржником звіту.
Суд зважає на те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Проте проблема невиконання рішень національних судів у соціальних та інших публічно-правових спорах має загальнодержавний характер.
Тобто проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою належного виконання судових рішень, пов'язаних з виплатою бюджетних коштів, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях органів державної влади.
У даному ж випадку, на переконання суду, є об'єктивні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення (такими обставинами є відсутність бюджетних призначень), а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття поданого представником відповідача звіту.
Відповідно до частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі №240/16605/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Д.М. Гурін