Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 червня 2025 року Справа№640/39817/21
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат стосовно відмови у здійсненні перерахунку виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком - 8190 грн, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат стосовно відмови у здійсненні перерахунку виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком - 8845 грн, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 року у розмірі 8190 грн, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів на мій картковий рахунок, який відкритий у відділенні “Ощадбанку» за наступними реквізитами: № рахунку: НОМЕР_1 , отримувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: № НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2021 року у розмірі - 8845 грн, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів на мій картковий рахунок, який відкритий у відділенні “Ощадбанку» за наступними реквізитами: № рахунку: НОМЕР_1 , отримувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: № НОМЕР_2 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2022 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановлено позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з позовною заявою та відсутністю відповідного клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/39817/21 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.
Дослідивши матеріали адміністративного позову суд встановив, що станом на 11.04.2025 року недоліки позовної заяви не усунуто.
11 квітня 2025 року ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу № 640/39817/21 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на строк не більше 10 днів.
22 квітня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
26 травня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/39817/21 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат стосовно відмови у здійсненні перерахунку виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком - 8845 грн, з урахуванням раніше виплачених коштів; зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2021 року у розмірі - 8845 грн, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів на картковий рахунок, який відкритий у відділенні “Ощадбанку» за наступними реквізитами: № рахунку: НОМЕР_1 , отримувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: № НОМЕР_2 .
В іншій частині позовну заяву повернуто позивачу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , 25 квітня 1980 року, паспорт громадянина України НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_4 від 24.09.2020 року, виданим Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що є учасником бойових дій та перебуває на обліку Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат як учасник бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у зв'язку з чим маю право на отримання до 05 травня одноразової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
13.09.2021 року позивач звернувся з відповідним листом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо перерахування недоплаченої в 2021 році суму коштів у розмірі 8845 грн 00 коп (з урахуванням раніше виплачених сум), що повинні бути виплачені до 05 травня, згідно положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як учаснику бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком, а не постанов КМУ.
Листом від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат за вихідним № 051-044-165(з)-14 від 20.09.2021 року позивачу відмовлено у нарахуванні і виплаті допомоги згідно Закону
Таке рішення позивач вважає протиправним та таким, що суперечить діючому законодавству, рішенню Конституційного суду України від 27.02.2020 року та рішенню у зразковій справі Верховного суду за № Пз/9901/14/20 (№ 440/2722/20) від 29.09.2020 року.
Відповідач - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 22886300, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 03165, Київська область, м. Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 7, організаційно-правова форма - орган державної влади.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік проводиться відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» прийнята постанова Кабінетом Міністрів України від 08.04.2021 № 325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова).
Вищевказана Постанова не суперечить Конституції України, прийнята з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Вищенаведена Постанова не була визнана неконституційною та є чинною.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обставини справи щодо виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у 2021 році у розмірі 1491,00 грн, а не у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, відповідачем не спростовано і підтверджено відповідними доказами, а тому вони не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII), визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України №3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для забезпечення виконання цих приписів Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року, №112 від 19 лютого 2020 року та від 08.04.2021 року №325 якими визначався, у тому числі, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Відтак, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №325 від 08 квітня 2021 року визначено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків в розмірі 1491 грн.
Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 28 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, з 28 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Стаття 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року визначає, що мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8845 грн (1769 грн х 5).
З огляду на те, що разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, тому бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком є протиправною.
Такий висновок суду кореспондує правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі №440/2722/20 (залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року), що є зразковим рішенням для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" тобто в аналогічних спорах.
Недоплачена частина щорічної грошової допомоги до 05 травня 2021 року становить 7354 грн (8445 грн - 1491 грн), проте доказів її виплати відповідачем не надано.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає наступне.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, а також виходячи з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність способу захисту порушеного права позивача.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене, підстави для розподілу судових витрат щодо сплати судового збору відсутні.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 03165, Київська область, м. Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 7) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат стосовно відмови у здійсненні перерахунку виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком 8845 грн, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2021 року виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко