Справа № 519/1959/24
4-с/519/21/25
26.06.2025 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі судді - Москаленко Інни Олександрівни, при секретарі судових засідань Коршак Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_1 (адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на дії старшого державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В (65481, Одеська область, м. Південне, вул. Миру, буд. 16), боржник АТ « Одеський припортовий завод» (65481, Одеська область, м. Південне, вул. Заводська, буд. 3),
Суть скарги
1.Стягувач звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.05.2025 у виконавчому провадженні №78042951, а також зобов'язати поновити вчинення виконавчих дій.
2.В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на те, що рішенням Южного міського суду Одеської області від 07.02.2025 з АТ «Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по середньому заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 13 717,00 та судового збору у розмірі 1211,20 грн. Постановою старшого державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. від 12.05.2025 відкрито виконавче провадження №78042951 з виконання вказаного рішення суду та того ж дня зупинено на підставі п.12 ч. 1,ч.2. ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження».
3.Як зазначає стягувач, вказана постанова є неправомірною з огляду на те, що грошові кошти, що підлягають стягненню з боржника на користь стягувача жодним чином не вплине на приватизацію заводу, який вже довгий час перебуває в стадії приватизації і в цей період виплачується заробітна плата працівникам та сплачуються всі зобов'язання, у зв'язку з чим просив визнати незаконною та скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.05.2025, а також зобов'язати старшого державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78042951.
Процедура
4.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 10.06.2025 скаргу прийнято до свого провадження.
5.Скаржник в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 26.06.2025 про розгляд скарги за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, скаргу підтримав та просив задовольнити.
6.Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
7.26.06.2025 представник боржника АТ «Одеський припортовий завод» надав заперечення на скаргу, просив відмовити у задоволені скарги.
Фактичні обставини встановлені Судом
8.Як встановлено судом, 07.02.2025 рішенням Южного міського суду Одеської області стягнуто з боржника АТ « Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по середньому заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 13 717,00 та судового збору у розмірі 1211,20 грн.
9.Постановою старшого державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. від 12.05.2025 відкрито виконавче провадження №78042951 з виконання вказаного рішення суду.
10.АТ "Одеський припортовий завод" є суб'єктом господарювання державного сектору економіки та перебуває на завершальній стадії приватизації, що здійснюється Фондом державного майна України - органом, уповноваженим управляти корпоративними правами держави у статутному капіталі АТ "Одеський припортовий завод" (державна частка становить 99,5667%).
11.Розпорядженням КМУ від 16.01.2019 №36-р прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій розміром 99,5667% статутного капіталу АТ "Одеський припортовий завод". Зазначене Розпорядження КМУ від 16.01.2019 №36-р «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності» міститься у вільному доступі на офіційному вебсайті за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/36-2019-%D1%80, та станом на 29.04.2025 є чинним.
12.12.05.2025 старшим державним виконавцем Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78042951, у зв'язку із включенням єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд
13.Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
14.Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
15.Отже, установлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
16.Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».
17.У силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону Законом України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження», а й відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
18.Положеннями ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності.
19.Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
20.Відповідно до п. 12 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
21.Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
22.Статтею 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23.Згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
24.Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
25.Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
26.Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
27.Згідно із ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
28.За змістом частини першої, абзацу 1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
29.За приписами ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
30.Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства.
31.Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), протоколи до неї та практику практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
32.Стаття 1 Протоколу 1 Конвенції проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
33.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014) визначено три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.
34.У контексті ст. 1 Першого протоколу Конвенції майном є заробітна плата, а також присуджені судом виплати.
35.Неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в п. 1 ст. 1 Першого протоколу (рішення у справах «Бурдов проти росії» від 07.05.2002, «Войтенко проти України» від 29.06.2004).
36.Відповідно до змісту рішення ЄСПЛ від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
37.ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
38.Ураховуючи, що обов'язком держави є забезпечення виконання остаточного рішення, беручи до уваги тривалу дію зупинення вчинення виконавчих дій, відсутність правової визначеності щодо настання подій, з якими пов'язано відновлення виконавчих дій, а також сумніви щодо існування легітимної мети такого зупинення, колегія суддів доходить висновку, що п. 12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» є таким, що не відповідає Конституції України (суперечить ст. 8, ч.2 ст. 19, ч.ч.1,2 ст. 55, п. 9 ч.2 ст. 129, ч.ч.1,2 ст.129-1 Конституції України), тому суд вирішує справу без застосування цієї норми, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії з урахуванням юридичної позиції, викладеної у пп. 5.1 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 № 10-р/2020, та практики ЄСПЛ щодо права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов'язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.
39.До таких висновків прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 26.06.2024 у справі №335/1961/23.
40.При цьому, суд вважає нерелевантним посилання боржника на постанову ВП ВС від 07.12.2022 у справі 908/1525/16, оскільки по-перше у зазначеній справі розглянуто можливість стягнення заборгованості за договором між суб'єктами господарювання, по-друге постанова від 26.06.2024 у справі №335/1961/23 ухвалена пізніше і відповідно суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у пізнішій постанові Верховного Суду, оскільки вона є останнім роз'ясненням з цього питання.
Висновки суду
41.Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
42.Згідно із ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
43.Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що втручання держави у право на мирне володіння майном у даному випадку здійснюється не на підставі закону та є непропорційним меті втручання, якою, вочевидь, є запобігання знецінення активів підприємств, що підлягають приватизації, що не було враховано державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим вона є неправомірною. З цих же міркувань суд відхиляє заперечення боржника на подану скаргу та вважає необґрунтованими аргументи щодо захисту інтересів держави шляхом зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа у справі № 519/1959/24, виданого 07.02.2025 р.
44.Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78042951 є неправомірною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а вимоги скарги - задоволенню.
45.Керуючись ст. 259, 260, 353, 447-453 ЦПК України, суд -
46.Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В., боржник АТ «Одеський припортовий завод» - задовольнити.
47.Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Терещенко Н.В про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78042951 від 12.05.2025 з виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 07.02.2025 про стягнення з боржника АТ « Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по середньому заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 13 717,00 та судового збору у розмірі 1211,20 грн.
48.Зобов'язати старшого державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78042951 з виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 07.02.2025 про стягнення з боржника АТ «Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по середньому заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 13 717,00 та судового збору у розмірі 1211,20 грн.
49.Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.
50.Ухвала набирає законної сили після її проголошення.
51.Скаржник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
52.Боржник: АТ «Одеський припортовий завод», місцезнаходження за адресою: 65481,Одеська обл., м. Південне, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00206539.
53.Старший державний виконавець Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В., 65481, Одеська область, м. Південне, вул. Миру, буд. 1.
Суддя Південного міського суду
Одеської області І.О. Москаленко