Справа №519/1263/25
3/519/260/25
26.06.2025 м. Південне
Суддя Південного міського суду Одеської області Москаленко І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.
1.28.05.2025 о 17:14 год. в Одеській обл., м. Південне, вул. Будівельників, буд.30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Ninebot E2 Pro в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер 6810, результат огляду 1,88% проміле. Зафіксовано на боді камеру 000555. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом блокування транспортного засобу. Зазначеним порушив п.2.9 ПДР - керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
2.По цьому факту був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №344434 від 28.05.2025 відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
3. ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, згідно протоколу вину свою не визнав, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
4.Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
5.Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
6.Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП.
7.За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
8.За положеннями ст. 121 КУпАП, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
9.У відповідності до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, а саме п. 1.10 транспортний засіб визначається як пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
10.Відповідно, наведений в положеннях ПДР України термін в свою чергу охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
11.При цьому, ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року містить визначення поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
12.Тобто, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низько швидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
13.Відповідні положення в тому числі були викладені й в ЗУ «Про автомобільний транспорт».
14.Окрім наведеного, також слід зазначити, що визначення електросамокату як транспортного засобів в свою чергу також відповідає й правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 по справі № 127/5920/22, згідно якої, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
15.Електросамокат в свою чергу розуміється як легкий, портативний електричний транспортний засіб, який зазвичай складається з двох коліс, рульової колонки із ручками та електричного мотора, що живиться від акумулятора (згідно загальнодоступної інформації). Відповідно, з огляду на вищенаведене та враховуючи наявні матеріали справи, електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , є транспортним засобом, оскільки має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також призначений для перевезення людей.
16.Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов'язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
17.Зазначене відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року використовується судами як джерело права.
18.Процедура складання адміністративних матеріалів патрульною поліцією дотримана.
19.Зі скаргами на дії патрульної поліції правопорушник не звертався.
20.Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, повністю доведена та підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №344434 від 28.05.2025, огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився із застосуванням приладу Драгер 6810, результат огляду 1,88% проміле, відеозаписом з боді камери 000555 та іншими матеріалами справи.
21.Зі змісту відеозапису та всіх інших матеріалів справи у їх сукупності чітко встановлюється суть правопорушення, його склад в діях водія. Так, встановлені судом при розгляді справи обставини, вина правопорушника є результатом достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Мотиви накладення адміністративного стягнення та ухвалення інших рішень
22.Враховуючи вищезазначене, а також зважаючи на характер правопорушення, його підвищену суспільну небезпечність, відсутність обставин що пом'якшують відповідальність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю, що до доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
23.Посвідчення водія серія і № НОМЕР_1 від 10.09.2016 року №ВХТ705966 видане на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (статус- знищений) (згідно довідка ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області)
24.При цьому, безпосередньо у ст.30 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
25.Санкція ч.1 ст.130 КУпАП встановлює, окрім накладення штрафу, також безальтернативне адміністративне стягнення на водіїв у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на строк 1 рік.
26.Вищевказані норми КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винної особи, яка керувала транспортним засобом, посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
27.Згідно з ч.1 ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
28.Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
29.Вищенаведений висновок суду ґрунтується на правовій позиції, викладеній у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20 за схожих правовідносин, яку в силу засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.
30.Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
31.Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст. 130, ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя
32. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
33.Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
34.Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
35.Після сплати судового збору оригінали квитанцій необхідно надати до суду.
36.Строк позбавлення спеціального права на керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання законної сили постанови.
37.Копію постанови направити для відома ОСОБА_1 та органу поліції для виконання в частині позбавлення права керування.
38.Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
39.Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.
40.Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через суд, який виніс постанову.
41.Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя Південного міського суду
Одеської області І.О. Москаленко