Справа № 946/3946/25 Провадження № 3/946/1279/25
25 червня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я., розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, що надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДІНТ», проживаючого: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286236, 30.03.2025 року о 20 год. 30 хв. 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, здійснив виїзд на узбіччя та перекидання транспортного засобу у кювет. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи на 25.06.2025 року повідомлені належним чином.
Також 23.06.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Живора Є.В. надав до суду заяву про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, зміст якої зводиться до незгоди з діями працівників поліції та розбіжностей у часі, наявних на відеозаписах та документах.
Крім того, 23.06.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Живора Є.В. надав до суду клопотання, яким просить провести слухання справи за ст. 124 КУпАП за його відсутністю та врахувати подану ним письмову заяву про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Згідно зі ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП складені 30.03.2025 року вперше надійшли до Ізмаїльського міськрайонного суду 02 квітня 2025 року.
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Баннікової Н.В. від 19 травня 2025 року адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП були повернуті до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області для усунення недоліків.
Повторно матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП складені 30.03.2025 року надійшли до суду 27 травня 2025 року.
Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням представника притягуваного.
Одночасно адвокатом Живорою Є.В. 23.06.2025 року була надана до суду заява про закриття провадження за ст. 124 КУпАП та клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Разом з тим, за змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника адвоката Живори Є.В., на підставі матеріалів, які містяться у справі.
Дослідивши матеріали справи та відеозапис, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані , зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно зі ст. 53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно п. 12.1. Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В судовому засіданні встановлено, що 30.03.2025 року о 20 год. 30 хв. 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, здійснив виїзд на узбіччя та перекидання транспортного засобу у кювет. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286236 від 30.03.2025 року;
- схемою місця ДТП від 30.03.2025 року;
- відеозаписами, долученим до матеріалів справи.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286236 від 30.03.2025 року, суду не надано.
Щодо зауважень зазначених у заяві про закриття провадження, стосовно часу ДТП, суд зазначає наступне.
З дослідженого відеозапису вбачається, що інспектор поліції прибув на місце ДТП о 19:51:41, при цьому у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286236 зазначено, що ДТП відбулось 30.03.2025 року о 20 год. 30 хв.
Суд зазначає, що наявні розбіжності у часі вчинення адміністративного правопорушення не впливають на встановлення події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Щодо зауважень зазначених у заяві про закриття провадження, стосовно місця ДТП, суд зазначає наступне.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286236 вбачається, що 30.03.2025 року о 20 год. 30 хв. 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, здійснив виїзд на узбіччя та перекидання транспортного засобу у кювет.
Таким чином, поліцейський, який складав протокол зазначив місце вчинення ДТП -13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, тому суд вважає доведеною обставину, що місце ДТП є 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове.
Суд вважає безпідставними доводи представника про те, що відсутність в протоколі даних щодо засобу, за допомогою якого було здійснено відповідні відеозаписи події 30.03.2025 року, свідчить про необхідність визнання вищевказаного доказу недопустимим, оскільки стороною захисту не доведено неправомірність здійсненої відеофіксації та, що відеофіксація, у даному випадку та за встановлених фактичних обставин, є незаконною, а дані, що містяться на долученому відеодиску є сфальшованими, неправдивими чи не узгоджуються з іншими, наявними в матеріалах провадження, доказами винуватості ОСОБА_1 .
Враховуючи, що суд оцінює докази у їх сукупності, відеозаписи хоч і є не безперевними, однак на наявних відеозаписах зафіксовано всі події, які необхідні для з'ясування та встановлення дійсних обставин справи, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про визнання відеозапису неналежним та недопустимим доказом з підстав означених стороною захисту огляду.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред'явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, ОСОБА_1 та його представник не надали суду об'єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до загальних положень ПДР, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У дорожній обстановці, яка склалася, в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1. ПДР України, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
З огляду на встановлені судом обставини справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та є доведеною поза розумним сумнівом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1. Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року (ст. 124 КУпАП).
Згідно довідок, наданих старшим інспектором САП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 01.04.2025 року, ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримав 12.11.2019 року, не має повторності вчинення адміністративного правопорушення протягом календарного року за ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує обставини, згідно ст. 33, 34, 35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 124, 251, 283 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), судовий збір у розмірі 605,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: О.Я.Присакар