Справа № 946/103/25
Провадження № 2-а/946/45/25
26 червня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Адамова А.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Тюміної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
08.01.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/14715 від 26.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що має право на відстрочку від призову на військову службу, оскільки у нього дружина з інвалідністю. Він взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 08.10.2024 року. Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.10.2024 року йому надано відстрочку від призову на строк до 09.11.2024 року. Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.12.2024 року йому надано відстрочку від призову на строк до 07.02.2025 року. 22.12.2024 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення через те, що він не з'явився за викликом до ТЦК. Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1/14715 від 26.12.2024 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3. ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу. Постанову він отримав поштою 02.01.2025 року (відправлення №0600997530354). Вважає дану постанову необґрунтованою. Так, повістку про виклик він не отримував. Про те, що йому була надіслана повістка, дізнався після того, як його 22.12.2024 року доставили до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Перевіривши трекінг відправлення, зазначений в оскаржуваній постанові, він дізнався, що він нібито був відсутній за вказаною адресою і тому відправлення повернуто відправнику 03.12.2024 року. Проте відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення ст. 210 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиної державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервісті персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційним системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даного держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Ухвалою судді від 10 січня 2025 року адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою судді від 21 січня 2025 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 26 березня 2025 року витребувано докази по справі.
В судовому засіданні від 26.03.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що сенсу не брати повістку у позивача немає, так як у нього є відстрочка, отже він би з'явився до ТЦК, якщо б було отримано ним повістку. Коли у застосунку Резерв+ побачив, що він знаходиться у розшуку, то відразу з'явився до ТЦК.
В судовому засіданні від 26.03.2025 позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні від 26.03.2025 року був допитаний у якості свідка, ОСОБА_2 , яка показала, що вона є знайома з позивачем, працює за наймом. Проживає позивач з дружиною вдома у неї, свідка, проживають разом всі. Майже завжди з 11:00 год. до 18:00 год. кожен день знаходиться вдома. Вона знає усіх поштарів, що працюють на пошті в селі. Пришла по пошті лише постанова про штраф, а до цього жодних листів на ім'я ОСОБА_1 не приходило. Повістка не приходила. Якщо заказане на її адресу приходить щось, то їй дзвонять, на пошті є телефон. Поштар також не приходив. Є також поштова скринька, однак туди також нічого для ОСОБА_1 не надходило. В селі всі знають, що ОСОБА_1 проживає за цією адресою ( АДРЕСА_1 ).
У судовому засіданні від 10.06.2025 року була допитана у якості свідка ОСОБА_3 , яка показала, що вона є домогосподаркою. З позивачем заздалегідь не знайома. Познайомились, коли звернулися до неї, щоб допитати її в якості свідка. З 06.08.2024 по 27.02.2025 вона працювала на посаді начальника відділення зв'язку поштового ВПС с. Саф'яни. На повістці не був вказаний номер телефону. Вона в той період станом на листопад 2024р. одна працювала. На момент отримання повістки, вона не знала позивача та не знала, де він проживає. Так як не було номеру телефону, то позивача не повідомляли телефоном. Після надходження до відділення повістки від ТЦК повістка пролежала три дні та була повернута відправнику, так як поштаря на пошті взагалі не було та нікому було розносити конверти. Отже повістка на адресу позивача не відносилась та через три дні після надходження була відправлена назад відправнику.
Згідно відзиву ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2025 року на адміністративний позов ОСОБА_1 , відповідач позов не визнає, вважає заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, спірні відносини виникли в період дії воєнного стану. Повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 18.11.2024 року №1256382. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, конверту Укрпошти 0610208273720, довідки про причини повернення/досилання (Ф.20) з відмітками повернення ОСОБА_1 не отримав повістку ТЦК за причиною - «адресат відсутній за вказаною адресою», штамп пошти від 26.11.2024. Отже, громадянина ОСОБА_1 було належно оповіщено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме про необхідність з'явитися 01.12.2024 року о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач не прибув у строк, визначений у повістці без поважних причин. 22 грудня 2024 року приблизно о 13:35 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) працівниками поліції з метою складання протоколу за ст. 210 КУпАП, було доставлено громадянина ОСОБА_1 , як особу яку було подано у розшук 11.12.2024. ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому як громадянин ОСОБА_1 не прибув по повістці, чим порушив правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме п. 1 пп. 2 ПКМУ №1487 від 30.12.2022 року, та ним вчинено правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, про що заступником начальника - начальник відділення обліку мобілізаційної роботи та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 , майором ОСОБА_4 було складено протокол №476 від 22 грудня 2024 року. Позивач був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, але на її розгляд не з'явився і не подав клопотання про відкладення розгляду справи на інший час, тому справу правомірно розглянуто за його відсутності. 26.12.2024, під час розгляду адміністративної справи було досліджено докази порушення позивачем правил військового обліку, а саме встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом по повістці 01.12.2024 року о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , без поважних на то причин, чим порушив пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (з наступними змінами), та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП №1/14715 від 26.12.2024 року. Перевіркою було встановлено, що відповідно до п. 30, п. 30-1, п.30-2, п. 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було згенеровано повістку №1256382 від 18.11.2024 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 01.12.2024 року о 09:00 годині. Зазначена повістка була направлена адресату ОСОБА_1 , листом AT «УКРПОШТА» за його місцем проживання зазначеним в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів АДРЕСА_1 . Конверт з повісткою повернувся без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» - 26.11.2024. Отже відповідно до вимог ч. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» вважається, що повістка була належним чином вручена ОСОБА_1 . Не зважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 у зазначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, а прибув (точніше було доставлено) лише 22.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ). ОСОБА_1 був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності, за ч.3 ст. 210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в умовах особливого періоду, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №1/14715 від 26.12.2024 року винесена в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.
У відповіді на відзив від 26.06.2025 року, позивач зазначив, примітка до статті 210 КУпАП визначає, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Проте у відзиві не обґрунтовано неможливість отримання відповідних персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії, не надано доказів на підтвердження неможливості цього. Отже у ІНФОРМАЦІЯ_3 не було жодних законних підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Невиконання ІНФОРМАЦІЯ_2 положень примітки до ст. 210 КУпАП вже само по собі виключає притягнення до адміністративної відповідальності за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Але допитана в якості свідка колишня завідуюча ВПЗ с. Саф'яни повідомила, що на час, коли повістка прибула у відділення, там взагалі не працювало жодного листоноші. Отже повістку ОСОБА_1 ніхто не доставляв, що повністю спростовує порушення ним правил військового обліку.
В судове засідання від 26.06.2025 позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте його представник надав заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача в судове засідання від 26.06.2025 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, його представника, свідка, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
22.12.2024 ТВО начальника відділення обліку мобілізаційної роботи та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_4 складено протокол №476 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 22.12.2024 приблизно о 13:35 год. представниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 було доставлено гр. ОСОБА_1 як такого, що в умовах введеного Указом Президента України від 17.03.2014р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію», не виконав вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу, не прибув по повістці, надісланої через «Укрпошта». ОСОБА_1 мав при собі військово-обліковий документ № НОМЕР_1 , довідку з «Резер+». Користувався відстрочкою від мобілізації по 07.02.2025 року. Вказаним порушив правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме п. 1 пп. 2 ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року, чим порушив вимоги Додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
26.12.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за №1/14715 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
В оскаржуваній постанові №1/14715 від 26.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 зазначено, що 22 грудня 2024 року приблизно о 13 год 35 хв. під час дії особливого періоду, військового стану та мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 за зверненням №Е 757228 від 11.12.2024 працівниками поліції було доставлено громадянина ОСОБА_1 як такого, що не з'явився за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце зазначені у повістці, яка була направлена листом «Укрпошти» №0610208273720, чим порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме пп.2, п.1 ПКМУ №1487 від 30.12.2022 року, тим самим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 08.10.2024 року, що підтверджено військово-обліковим документом №06092021464437500026.
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 за №1/10889 від 21.10.2024 року ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на строк до 09.11.2024 року.
В подальшому, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на строк до 07.02.2025 року, що підтверджено довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 за 1/13345 від 02.12.2024 року.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з пп. 8 п. 1 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 ст. 210 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24,02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Працівники ТЦК та СП є державними службовцями і на них поширюється дія Закону «Про державну службу». Стаття 8, ч. 1 Закону України «Про державну службу» визначає основні обов'язки державного службовця, зокрема: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022. (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Службі зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (зі змінами) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 16.05.2024 року №560.
Відповідно до п. 21 постанови №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п.30 Постанови №560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Відповідно до п.30-2 Постанови №560, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:
«Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання».
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення».
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в яких зазначено, що притягуваний не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте, суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається з повістки №1256382 від 18.11.2024, ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 01.12.2024 о 09:00 год. для уточнення даних.
Повістка про виклик ОСОБА_1 була направлена за адресою позивача та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, конверт Укрпошти 0610208273720 повернувся з довідкою про причини повернення з відміткою - «адресат відсутній за вказаною адресою», штамп від 26.11.2024 року.
Згідно трекеру поштового відправлення 0610208273720 на сайті Укрпошта відмітка «Одержувач відсутній за вказаною адресою» проставлена 27.11.2024 року.
Належне підтвердження оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку пов'язується з відміткою поштового оператора на відповідному відправленні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (надалі за текстом - Правила № 270).
Згідно з пунктом 82 Правил № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже визначено порядок вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а саме такий лист доставляється за зазначеною адресою та вручаються особисто адресату (одержувачу).
У випадку відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою Уряд України регламентував порядок дії поштового оператора, а саме: працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Тобто, працівник поштового оператора зобов'язаний проінформувати адресата у спосіб, визначений Урядом України, про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
І лише у разі, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» (розділ «Трекінг») вбачається, що поштове відправлення 0610208273720 прибуло до відділення: 68679, с. Саф'яни, Україна - 23.11.2024 року.
27.11.2024 року змінено статус вказаного відправлення - Повернення Відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою). При цьому, на самому конверті наявний штамп навіть раніше - 26.11.2024р.
Однак, як встановлено судом, у тому числі з допиту свідка ОСОБА_3 , вказаний порядок було порушено, спроб вручити органом поштового зв'язку повістку позивачу не вчинялося.
Поштовий оператор у порушення п. 82 Правил № 270 позбавив позивача можливості отримати поштове відправлення 0610208273720, оскільки працівник поштового оператора не проінформував позивача за наявним номером телефону (при цьому, як зазначив свідок, на конверті не було вказано номера телефону отримувача) та не вклав до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Поштовий оператор не проінформував позивача за наявним номером телефону через винні дії самого відповідача, який, як вбачається з наданого ним же конверту, не зазначив номер телефону позивача, хоча такий номер відомий відповідачу.
Відповідач мав з'ясувати, за яких обставин поштовий оператор зробив на поштовому відправленні 0610208273720 відмітку «адресат відсутній за зазначеною адресою», повинен був з'ясувати, чому на конверті не зазначено номер телефону позивача, адже після законодавчих змін всі військовозобов'язані повинні були уточнити дані, серед яких, також і номер телефону.
Відповідач мав перевірити, чи поінформовано поштовим оператором позивача про надходження поштового відправлення 0610208273720, якщо так, то з'ясувати у який спосіб та чи сплили три робочі дні з дня такого інформування позивача.
Таким чином, у конкретній справі повістка безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була та встановлена законодавством процедура вручення та проставлення відповідної відмітки про невручення дотримана не була, втім, працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою», докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Факт неотримання повістки ТЦК з вини позивача не доведений та спростується наданими показами допитуваного в судовому засіданні свідка.
Оцінюючи оскаржене рішення на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не враховано об'єктивні обставин по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Будь-яких доказів завчасного повідомлення позивача та його неявки без поважних причин за отриманою повісткою про виклик до відповідного РТЦК суду не надано та про їх наявність не повідомлено.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач був об'єктивно позбавлений можливості з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 за вказаною повісткою. А отже його будь-яка вина у неявці за повісткою, про що йдеться в оскарженій постанові, відсутня.
Вказаним вище спростовується факт порушення позивачем вимог законодавства та наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення вимог ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», пп.2, п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року Додаток 2 відповідними доказами.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.
Висновки Верховного Суду є обов'язковими для застосування, а причини відступу від вказаних вище висновків судом не встановлені.
Отже, відповідачем в даному випадку не надано належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосудця, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення; з тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, на вирішення спірних правовідносин не впливають, не мають значення для правильного вирішення спору, а тому судом до уваги не приймаються.
Враховуючи, що відповідачем не було надано допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 1/14715 від 26.12.2024 року винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А.С.Адамов