23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 759/12027/21
провадження № 61-7048ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 травня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» про встановлення факту перебування в трудових відносинах та відшкодування моральної шкоди, завданої злочином,
1. 30 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - відповідач) подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 травня 2025 року у цивільній справі № 759/12027/21.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо сплати судового збору
3. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону(пункт 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).
4. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI)).
5. У цій справі позивач звернувся до суду у червні 2021 року.
6. Судові рішення оскаржуються в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 227 662 грн.
7. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
8. Згідно зі статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2021 року становив 2 270,00 грн.
9. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
10. З урахуванням викладеного за подання цієї касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 4 553,24 грн (із розрахунку 227 662 грн х 1% х 200%).
11. Натомість відповідач сплатив 2 276,70 грн судового збору, на підтвердження чого до касаційної скарги додав квитанцію.
12. За таких обставин відповідач має доплатити судовий збір у розмірі 2 276,54 грн та надати суду відповідний документ про його доплату.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження
13. У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
14. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
15. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
16. Так, у касаційній скарзі відповідач узагальнено посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказує постанови Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
17. Враховуючи викладене, відповідач повинен чітко зазначити підстави касаційного оскарження та навести відповідне обґрунтування з посиланням на конкретні пункти частини другої статті 389 ЦПК.
18. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).
ІІІ. Щодо надання доказів надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалівіншим учасникам справи
19. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
20. Відповідач подав касаційну скаргу поштовим зв'язком, проте не додав до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
ІV. Щодо змісту касаційної скарги
21. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в особи, яка подає касаційну скаргу.
22. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК).
23. Відповідач у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК не зазначив про наявність або відсутність у нього електронного кабінету. Від обов'язку зазначити у касаційній скарзі такі відомості не звільнена, оскільки подав цю скаргу поштою.
V. Недоліки, які необхідно усунути
24. Таким чином недоліки касаційної скарги відповідачем мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду:
1) документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2 276,54 грн;
2) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі, а також із зазначенням інформації про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету;
3) копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» особи, що подають касаційну скаргу, мають надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.
25. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
26. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
27. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 травня 2025 року у цивільній справі
№ 759/12027/21 залишити без руху.
2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, або буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко