18 червня 2025 року
м. Київ
справа № 522/21344/23
провадження № 61-6881ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня
2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
постановив ухвалу про наступне:
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, у якому зазначила, що 28 квітня 2023 року на її автомобіль марки «Ford Fusion» державний номер НОМЕР_1 впав вуличний ліхтар, який пошкодив задню частину транспортного засобу Вказаний транспортний засіб було припарковано у дозволеному місці. Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 03 червня 2023 року за № 742/23 вартість відновлюваного ремонту завданого власникові автомобіля складає 99 227,69 грн. Вказала, що відсутність транспортного засобу завдає їй значного дискомфорту, порушує усталений ритм її життя, що призводить до душевних хвилювань та дискомфорту, у зв'язку з чим вважає необхідним відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. Крім того, позивачем понесено витрати на оплату оцінки колісного транспортного засобу №742/23 від 04 червня 2023 року у розмірі 3 800 грн. Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 вважала, що внаслідок недбалості Виконавчого комітету Одеської міської ради їй було заподіяно матеріальної та моральної школи, яку вона просить стягнути з відповідача, а також понесені витрати на оплату оцінки колісного транспортного засобу.
2. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2024 року залучено до участі у справі співвідповідача Управління дорожнього господарства Одеської міської ради.
3. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня
2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 22 квітня 2025 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 62 522 грн 43 коп., у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн та витрати на оплату оцінки колісного транспортного засобу № 742/23 від 04 червня 2023 року у розмірі 3 800 грн.
4. 29 травня 2025 року Управління дорожнього господарства Одеської міської ради подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
6. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
7. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
8. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
9. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
10. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
11. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення».
12. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
14. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
15. За змістом ухвали від 28 грудня 2023 року про відкриття провадження у справі суд першої інстанції вказав, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
16. У касаційній скарзі Управління дорожнього господарства Одеської міської ради зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
17. Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
18. Верховний Суд вже висловлював позицію щодо понять «фундаментальне значення», «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення» (див., наприклад, ухвалу від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20).
Суд наголошував, що «фундаментальне значення» для справи, яка була у нього на розгляді, для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.
19. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
20. Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у малозначній справі.
21. В даному випадку Управління дорожнього господарства Одеської міської ради не обґрунтувало належним чином та не підтвердило доказами фундаментальний характер питання права, яке воно підняло у касаційній скарзі, для формування єдиної правозастосовної практики в Україні.
22. Зокрема, не вказано фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
23. Відсутні підстави вважати, що розгляд саме цієї справи судом касаційної інстанції потрібен для забезпечення єдності правозастосовчої практики. Аргументи Управління дорожнього господарства Одеської міської зводяться до незгоди з оцінкою судами першої та апеляційної інстанцій зібраних доказів і встановлених обставин.
24. Відповідач мав можливість доводити свої заперечення проти позовув судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
25. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
26. Оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені у малозначній справі, вони за загальним правилом не підлягають оскарженню у касаційному порядку, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 522/21344/23.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков