Справа № 750/7443/25
Провадження № 2/750/2204/25
26 червня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Логвіної Т.В.,
секретаря Примак Т.В,
розглянув у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,
третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Артеменко Наталія Григорівна,
Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 та просять визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом на частку у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане 17.08.2024 року ОСОБА_4 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Артеменко Н.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 982 та скасувати запис про право власності ОСОБА_4 на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2990044674100, номер відомостей про речове право 56312108 у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті діда - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на 16/27 часток вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат Позивача 1 та дядько Позивача 2 - ОСОБА_6 . На день смерті ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно в тому числі на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належала його матері - ОСОБА_4 . Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли його батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. 17.08.2024 року приватний нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Артеменко Н.Г. було видано ОСОБА_4 Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її сина - ОСОБА_6 на частку у праві власності на вищевказану квартиру. ОСОБА_5 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщину після смерті сина ОСОБА_6 не звертався, свідоцтва про спадщину не отримував. Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований разом зі своїм сином - ОСОБА_6 на день його смерті, він вважається таким, що прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Таким чином, з врахуванням наявного вищевказаного Свідоцтва від 17.08.2024 року, ОСОБА_4 належала частка вищевказаної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті сина - ОСОБА_6 та частка квартири, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 02.08.2001 року, а ОСОБА_5 - частка вищевказаної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті сина - ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 21 березня 2017 року. За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно по частині заповів синові - ОСОБА_1 (Позивач 1) та онуку - ОСОБА_2 (Позивач 2). Позивачі після смерті ОСОБА_5 звернулись до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Прокоф'євої О.М. з метою оформлення спадщину на належну їм частку квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Однак, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Прокоф'євою О.М. було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки нею було встановлено, що в спадковій справі заведеній після смерті ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , міститься інформацію про те, що останній, мав доньку - ОСОБА_3 (Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка на день його смерті була малолітньою, а отже, відповідно до частини четвертої статті 1268 Цивільного кодексу України вважаться такою, що прийняла спадщину. Тобто батьки ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мали право на спадщину після смерті сина не на частку в праві власності на вказану квартиру, а на 1/6 частку, оскільки належна ОСОБА_6 частка вищевказаної квартири мала бути розподілена між 3 спадкоємцями, а саме між його матір'ю - ОСОБА_4 , батьком - ОСОБА_5 та його малолітньої дочкою - ОСОБА_3 по 1/6 частці кожному. Таким чином, склалась ситуація, що приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Артеменко Н.Г. при видачі ОСОБА_4 . Свідоцтва про спадщину за законом смерті свого сина ОСОБА_6 від 17.08.2024 року помилково не враховано наявність ще одного спадкоємця ОСОБА_6 - Відповідачки та видано Свідоцтво на спадщину на частку вказаної квартири. У зв'язку з цим, відповідно до статті 1280 Цивільного кодексу України спадщина після смерті ОСОБА_6 підлягає перерозподілу. За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно заповів синові - ОСОБА_1 (Позивач 1) та онуку - ОСОБА_2 (Позивач 2). Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 після смерті сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мала б належати 1/6 частка у праві власності на вказану квартиру, то Позивачі після смерті ОСОБА_5 , за складеним ним заповітом, мали б успадкувати кожен по 1/12 частці вказаної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїм онукам, а саме 8/9 частин всього свого майна - ОСОБА_2 (Позивач 2) та 1/9 частину майна - ОСОБА_3 (Відповідач). Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 після смерті сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мала б належати 1/6 частка у праві власності на вказану квартиру в порядку спадкування та частка на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 02.08.2001 року, що разом складає 2/3 частки вказаної квартири, то Позивач 2 після смерті баби - ОСОБА_4 , за складеним нею заповітом, мав би успадкувати 16/27 частин квартири, а Відповідач мала б успадкувати 2/27 частини квартири. Таким чином, здійснивши перерозподіл часток, Позивачу 1 мала б належати 1/12 частка вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу 2 мала б належати 1/12 частка вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті свого діда ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 16/27 частин вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що разом складає 73/108 частини квартири. Відповідачу мала б належати 1/6 частка вказаної квартири в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та 2/27 в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що разом складає 13/54 частин квартири.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просить визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом заповітом після смерті батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та на 2/27 частки вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачу мала б належати 1/6 частка вказаної квартири в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та 2/27 в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що разом складає 13/54 частин квартири. Відповідачу 1 мала б належати 1/12 частка вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачу 2 мала б належати 1/12 частка вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті свого діда ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 16/27 частин вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що разом складає 73/108 частини квартири. Таким чином, видача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , вищевказаного Свідоцтва про право на спадщину від 17.08.2024 року порушує цивільні права та інтереси Позивачки, оскільки унеможливлює оформлення нею право власності на належну їй частку спадкового майна та отримання відповідних Свідоцтв про право на спадщину. Як наслідок, Позивач за зустрічним позовом цілком погоджується з вимогами первісного позову щодо визнання недійсним відповідного Свідоцтва про право на спадщину за законом та як наслідок звертається з зустрічним позовом про визнання за нею права власності на частку квартири.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.06.2025 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування до спільного розгляду з первісним позовом. Об'єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування з первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування.
В судове засідання учасники справи не з'явились, від представника позивачів та відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, представник позивачів первісний позов підтримує, проти зустрічного не заперечує, відповідач зустрічний позов підтримує, проти первісного позову не заперечує.
Третя особа в підготовче засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову у підготовчому засіданні, та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат Позивача 1 та дядько Позивача 2 - ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.05.2008 року (а.с. 20).
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно в тому числі на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 02.08.2001 року.
Інша частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належала його матері - ОСОБА_4 .
17.08.2024 року приватний нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Артеменко Н.Г. було видано ОСОБА_4 Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її сина - ОСОБА_6 на частку у праві власності на вищевказану квартиру.
ОСОБА_5 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщину після смерті сина ОСОБА_6 не звертався, свідоцтва про спадщину не отримував.
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований разом зі своїм сином - ОСОБА_6 на день його смерті, він вважається таким, що прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
З врахуванням наявного вищевказаного Свідоцтва від 17.08.2024 року, ОСОБА_4 належала частка вищевказаної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті сина - ОСОБА_6 та частка квартири, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 02.08.2001 року, а ОСОБА_5 - частка вищевказаної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті сина - ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21 березня 2017 року (а.с. 23).
За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно по частині заповів синові - ОСОБА_1 (Позивач 1) та онуку - ОСОБА_2 (Позивач 2).
Позивачі після смерті ОСОБА_5 звернулись до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Прокоф'євої О.М. з метою оформлення спадщину на належну їм частку квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Прокоф'євою О.М. було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки нею було встановлено, що в спадковій справі заведеній після смерті ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , міститься інформацію про те, що останній, мав доньку - ОСОБА_3 (Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка на день його смерті була малолітньою, а отже, відповідно до частини четвертої статті 1268 Цивільного кодексу України вважаться такою, що прийняла спадщину (копія відмов додається).
Тобто батьки ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мали право на спадщину після смерті сина не на частку в праві власності на вказану квартиру, а на 1/6 частку, оскільки належна ОСОБА_6 частка вищевказаної квартири мала бути розподілена між 3 спадкоємцями, а саме між його матір'ю - ОСОБА_4 , батьком - ОСОБА_5 та його малолітньої дочкою - ОСОБА_3 по 1/6 частці кожному.
Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Артеменко Н.Г. при видачі ОСОБА_4 . Свідоцтва про спадщину за законом смерті свого сина ОСОБА_6 від 17.08.2024 року помилково не враховано наявність ще одного спадкоємця ОСОБА_6 - Відповідачки та видано Свідоцтво на спадщину на частку вказаної квартири.
У зв'язку з цим, відповідно до статті 1280 Цивільного кодексу України спадщина після смерті ОСОБА_6 підлягає перерозподілу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 02.09.2024 року.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїм онукам, а саме 8/9 частин всього свого майна - ОСОБА_2 (Позивач 2) та 1/9 частину майна - ОСОБА_3 (Відповідач).
Відповідно до частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
В частині 1 статті 1223 ЦК України зазначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3-4 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу
Статтею 1280 ЦК України передбачено, що якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.
Згідно зі статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.
Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Аналіз статті 1301 ЦК України свідчить, що заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимоги про визнання його недійсним.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 (провадження № 61-9916сво21)).
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачою свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц (провадження № 61-2448св18) та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. ст. 321, 328 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до п. 3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1300 Цивільного кодексу України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
При перерозподілі спадщини спадкоємцям за їх заявами видаються нові свідоцтва про право на спадщину із зазначенням відповідних нових часток у спадщині, а попередні видані свідоцтва забираються та вміщуються у спадкову справу.
Однак, як було зазначено вище, одним із спадкоємців ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , була його мати - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Верховний Суд у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18) неодноразово вказував, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.
В даній справі цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність ОСОБА_4 припинилась у зв'язку з її смертю, а отже відсутня можливість здійснити перерозподіл часток, шляхом зміни виданого їй Свідоцтва про право на спадщину від 17.08.2024 року за її заявою та видачі Позивачам Свідоцтва про право на спадщину в належним їм частках.
Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_4 після смерті сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мала б належати 1/6 частка у праві власності на вказану квартиру в порядку спадкування та частка на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 02.08.2001 року, що разом складає 2/3 частки вказаної квартири, то Позивач 2 після смерті баби - ОСОБА_4 , за складеним нею заповітом, мав би успадкувати 16/27 частин квартири, а Відповідач мала б успадкувати 2/27 частини квартири.
Таким чином, здійснивши перерозподіл часток, Позивачу 1 мала б належати 1/12 частка вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу 2 мала б належати 1/12 частка вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті свого діда ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 16/27 частин вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що разом складає 73/108 частини квартири. Відповідачу мала б належати 1/6 частка вказаної квартири в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та 2/27 в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що разом складає 13/54 частин квартири.
Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної та зустрічної позовної заяв.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 328, 329, 1216, 1217, 1226, 1258, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296, 1297 ЦК України, статтями 12, 19, 77-81, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом на частку у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане 17.08.2024 року ОСОБА_4 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Артеменко Н.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 982 та скасувати запис про право власності ОСОБА_4 на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2990044674100, номер відомостей про речове право 56312108 у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті діда - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на 16/27 часток вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом заповітом після смерті батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та на 2/27 частки вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя