Справа № 750/4671/25
Провадження № 2/750/1620/25
24 червня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Мишастої К.Б.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири,
треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
у квітні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просить відшкодувати матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 59210 грн. 94 коп., упущену матеріальну вигоду в розмірі 9000 грн., та моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача на її користь 14968 грн. 96 коп. понесених нею судових витрат.
Позов обґрунтовано тим, що 25 січня 2025 року з вини відповідача відбулось залиття квартири позивача. Згідно із висновком експертного дослідження від 21.03.2025 вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 53645 грн. Проте, відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодувати шкоду, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом для захисту своїх прав. Крім того, квартиру АДРЕСА_1 позивачем було передано в оренду ОСОБА_8 за 3000 грн. на місяць, а після затоплення та на час ремонту позивач втратила можливість здавати житло в оренду, у зв'язку з чим понесла фінансову шкоду у виді упущеної вигоди у розмірі 9000 грн. Одночасно позивач зазначає, що залиттям квартири їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
19.05.2025 представник відповідача за довіреністю - Кириченко Р.І. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Як на підставу своїх заперечень представник відповідача посилається на те, що в акті від 27.01.2025 про залиття квартири не зазначено, що саме стало причиною витоку гарячої води з квартири відповідача. 14.10.2024 вона звернулась до сантехника ЖЕКу по телефону. Він замінив частину труби з лівого буку, не пояснивши причини. 25.01.2025 вперше мешканка квартири АДРЕСА_2 заявила про залиття її квартири. Після звернення до ЖЕКу виток води було ліквідовано, замінено трубопровід гарячої води, трійник та дві муфти. Майстром у квартирі відповідача був залишений ліквідований трубопровід. У ньому проглядаються тріщини чи розриви, а тому причиною витоку води було недостатнє з'єднання труби з лічильником води через трійник. Також протік води міг статися і через динамічну силу гарячої води більше допустимої критичної величини.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщалися завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло (а.с. 25).
Іншими співвласниками квартири є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , які є третіми особами у даній справі.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 415081730 від 25.02.2025 квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с. 42).
Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №?76, передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт.
25 січня 2025 року за адресою: АДРЕСА_4 сталося залиття квартири АДРЕСА_2 , залиття відбулось з квартири, яка розташована вище, а саме з квартири АДРЕСА_5 . У квартирі АДРЕСА_2 спостерігається пошкодження оздоблення стін та стель у ванній, туалеті та кухні: вологі плями по всіх поверхнях, почорніння на стелі ванної, туалету, кухні та на стінах туалету та кухні, відшарування шпалер у кухні та туалеті, пошкодження багету та плитки (з пінопласту) на стелі кухні. Причиною залиття є тривале протікання трубопроводу внутрішньо квартирної системи гарячого водопостачання на з'єднанні трубопроводу після приладу обліку гарячого водопостачання, що підтверджується актом № 1 від 27.01.2025 (а.с. 24 на звороті).
Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/125-25/2771-БТ від 21.03.2025 вартість ремонтно-відновлювальних робіт, з урахуванням вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири за адресою: АДРЕСА_6 , внаслідок залиття сусідами зверху, станом на час проведення дослідження становить 53645 грн. (а.с.11-24).
Рахунком-фактурою № 190-95 від 27.02.2025 підтверджено, що вартість проведення експертних досліджень, оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності на замовлення фізичних або юридичних осіб: будівельно-технічне дослідження, складає 5252 грн. 94 коп. Отримувач послуг ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_6 (а.с. 26).
Відповідно до платіжної інструкції № 1.87253781.1 від 27.01.2025 ОСОБА_3 сплатила КП «Деснянське» 310 грн. за складання акту про залиття своєї квартири (а.с. 26 на звороті).
Відповідно до договору оренди від 01 лютого 2021 року житлове приміщення № 43 за адресою: АДРЕСА_4 , здавалось в оренду орендарю ОСОБА_8 за 3000 грн. на місяць (а.с. 34-36).
Як зазначено в позовні заяві, після затоплення та на час ремонту, позивач втратила можливість здавити житло в оренду, чим понесла фінансову шкоду у виді упущеної вигоди в розмірі 9000 грн. за три місяці з моменту затоплення.
Частиною першою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно статті 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Відповідно до статті 150 Житлового кодексу УРСР вказується, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Водночас, частинами першою та другою статті 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Частинами четвертою та п'ятою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує ; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Абзацом 5 пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №?572, передбачено, що власник зобов'язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Судом встановлено, що 25.01.2025 сталось залиття квартири позивача внаслідок тривалого протікання трубопроводу внутрішньо квартирної системи гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_7 на з'єднанні трубопроводу після приладу обліку гарячого водопостачання. У результаті даної події вода потрапила на стелю, стіни, підлогу, що призвело до заподіяння позивачу істотної майнової шкоди.
Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі визначено в якості однієї із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
За приписами частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (частина 3 статті 386 ЦК України).
Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала . Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з висновком експертного дослідження від 21.03.2025 № ЕД-19/125-25/2771-БТ вартість ремонтно-відновлювальних робіт, з урахуванням вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири за адресою: АДРЕСА_6 внаслідок залиття станом на момент проведення дослідження становить 53645 грн. (а.с. 11-24).
За проведення вказаної експертного дослідження позивачем було сплачено 5252 грн. 94 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 26).
Згідно зі статтею 12, частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Заперечення відповідача щодо вимог позивача суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача. Суд також враховує, що саме на відповідачі лежить обов'язок довести, що шкоду завдано не з його вини.
Враховуючи вимоги закону, диспозитивність цивільного судочинства, обставини справи та зібрані докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 53645 грн. та збитків, які позивач вимушена була понести для відновлення свого порушеного права, зокрема, витрати за проведення експертного дослідження в сумі 5252 грн. 94 коп. та складання КП «Деснянське» акту про залиття квартири, за який позивач сплатила 310 грн. (а.с.26)
Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 9000 грн., яку вона розрахувала як недоотриману орендну плату за здачу житла в оренду.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим грошових сум (чи інших цінностей), якби інший учасник правовідносин не допустив правопорушення. Якщо ж позивач не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з відповідача не стягується.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті позивачем для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Позивачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження своїх вимог щодо наявності упущеної вигоди та її розміру.
Додана до позову копія договору оренди житла від 21.02.2021, не може бути беззаперечним доказом, на підставі якого з відповідача на користь позивача належало б стягнути упущену вигоду.
Також, згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача їй завдано моральної шкоди внаслідок пошкодження її майна та небажання відповідача на компенсацію шкоди в позасудовому порядку.
Позивач вказує, що була вимушена витрачати власний час на збирання доказів та необхідних документів, звернутись за правовою допомогою, витрачати ресурси та час з метою приведення стану квартири в придатний до використання. Вказані зусилля були для позивача виснажливими, що призвели до стресу, поганого сну, проблем на роботі. Моральну шкоду позивач оцінила у 10000 грн.
Проте, з огляду на характер правопорушення, глибину та тривалість страждань, тривалість відновлення порушеного права, достатньою грошовою компенсацією завданої позивачеві моральної шкоди суд вважає суму в 5000 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14968 грн. 96 коп. у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивачем документально не доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, а тому у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат на час ухвалення рішення у даній справі.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 352-354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_8 ; реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 ) 59207 грн. 94 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сім грн. 94 коп.) у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. (п'ять тисяч грн.) у відшкодування моральної шкоди, а всього 64207 грн. 94 коп. (шістдесят чотири тисячі двісті сім грн. 94 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 795 грн. 52 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.06.2025.
Суддя