Справа №463/1686/25
Провадження №1-кс/463/5885/25
про відмову у задоволенні клопотання
про застосування запобіжного заходу
26 червня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, українцю, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025140000000038 від 11 лютого 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
старший слідчий в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 як сторона кримінального провадження за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. покидати місце його фактичного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України просить покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема із підозрюваним у вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_7 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Зокрема досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 19 листопада 2024 року по 28 лютого 2025 року ОСОБА_5 проходив спеціальну службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області. У період з 13 квітня 2023 року по 7 березня 2025 року ОСОБА_7 проходив спеціальну службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області. Згідно з вимогами ст.ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись. Згідно посадової інструкції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області, затвердженої начальником ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області № 8258-2025 від 15 січня 2025 року, ОСОБА_5 , як і ОСОБА_7 , керується Конституцією України, вимогами Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Законом України «Про запобігання корупції», в тому числі правилами етичної поведінки, визначеними цим Законом та іншими законами України. Також, ОСОБА_5 , як і ОСОБА_7 , зобов'язаний запобігати вчиненню кримінальних правопорушень, безумовно виконувати накази (доручення) керівників, відданих у межах повноважень та відповідно до законодавства України, неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України та інших актів законодавства України, дотримуватись вимог Конституції України, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, ОСОБА_5 , як і ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області наділені організаційно-розпорядчими обов'язками та адміністративно-господарськими функціями та у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», будучи працівником поліції, є службовою особою правоохоронного органу та відповідно до Примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою. Проте, у порушення указаних вище вимог чинного законодавства ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , одержав неправомірну вигоду для себе та для ОСОБА_7 за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за наступних обставин.
12 грудня 2024 року на адресу ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо необхідності доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 порушника законодавства про мобілізацію ОСОБА_8 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП. За результатами розгляду вказаного повідомлення до Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області внесені відповідні відомості №31003 від 12 грудня 2024 року та у подальшому за вказаним фактом працівниками ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області розпочато перевірку, спрямовану на розшук ОСОБА_8 та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У другій декаді січня 2025 року (точного часу досудовим розслідуванням на встановлено) ОСОБА_8 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_9 та під час розмови повідомив про те, що у нього є проблеми із військовим обліком у ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема зазначив, що до нього телефонував ОСОБА_10 , який відрекомендувався працівником поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області та повідомив, що він, тобто ОСОБА_8 , перебуває у розшуку за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП. У зв'язку з цим, 10 лютого 2025 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_9 із використанням програми «Whats App» зі свого абонентського номеру НОМЕР_1 зателефонував своєму знайомому оперуповноваженому сектору кримінальної поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 на його абонентський номер НОМЕР_2 та під час телефонної розповів останньому, що в його знайомого ОСОБА_8 , виникли певні проблеми із військовим обліком у ІНФОРМАЦІЯ_2 , розповівши всі обставини проблеми, зокрема, під час телефонної розмови повідомив, що до ОСОБА_8 зателефонував співробітник поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 та повідомив, що він, ОСОБА_8 , перебуває у розшуку у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. Під час вказаної розмови, ОСОБА_7 , будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, повідомив ОСОБА_9 , що, в силу займаної ним посади та набутих знайомств, може вирішити питання щодо закриття адміністративного провадження за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП та сприяння ОСОБА_8 у знятті статусу «порушник військового обліку». При цьому, ОСОБА_7 висловив ОСОБА_9 незаконну вимогу про надання йому та іншим невстановленими на даний час особам, неправомірної вигоди - грошових коштів в сумі 3000 доларів США, повідомивши також, що сума неправомірної вигоди не є остаточною та може корегуватись в порядку зростання.
Після цієї розмови в оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , у невставлений на даний слідством час та місці, але не пізніше 17 лютого 2025 року, виник намір залучити до своєї неправомірної діяльності, направленої на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , який раніше працював дільничним офіцером поліції та в силу займаної посади мав знайомства із іншими дільничними офіцерами поліції. На таку пропозицію оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 оперуповноважений сектору кримінальної поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 погодився. Тоді ж, в останніх виник спільний єдиний злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на працівників поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області щодо закриття адміністративного провадження за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_8 та працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо сприяння у знятті ОСОБА_8 статусу «порушник військового обліку». У свою чергу ОСОБА_9 усвідомлюючи, що ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, та, будучи поставленим ним в умови, за яких відмова від незаконної вимоги ОСОБА_7 , щодо надання йому неправомірної вигоди, може призвести до порушення його та ОСОБА_8 законних прав та інтересів, змушений був погодитись на незаконні вимоги ОСОБА_7 про надання йому неправомірної вигоди. У подальшому, ОСОБА_9 , усвідомивши незаконність вище зазначеної вимоги ОСОБА_7 , звернувся із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів та в подальшому діяв під контролем працівників правоохоронних органів.
Після цього, о 09.36 год. 15.02.2025, оперуповноважений сектору кримінальної поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , реалізовуючи свій спільний з ОСОБА_5 злочинний умисел, діючи за попередньою групою осіб з ОСОБА_5 , із використанням програми «Whats App» із свого абонентського номеру НОМЕР_2 зателефонував ОСОБА_9 на його абонентський номер НОМЕР_1 та під час телефонної розмови висловив останньому вимогу про необхідність надання більшої суми неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 6000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 15 лютого 2025 року становило 249 600 грн.) за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - співробітників поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області щодо закриття адміністративного провадження за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_8 та працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо сприяння у знятті ОСОБА_8 статусу «порушник військового обліку».
Окрім цього, 17 лютого 2025 року о 11:30 год ОСОБА_9 за попередньою домовленістю зустрівся із оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 біля будівлі, що знаходиться по вул. Грінченка, 2А у м. Львові, де також був присутній оперуповноважений сектору кримінальної поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , якого ОСОБА_7 залучив до протиправної діяльності, пов'язаної із вимаганням та одержанням неправомірної вигоди. Під час цієї зустрічі ОСОБА_5 , будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, за попередньою злочинною змовою із ОСОБА_7 , у присутності останнього, повідомив ОСОБА_9 про спосіб та порядок вирішення питання щодо закриття адміністративного провадження за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_8 та сприянні у знятті ОСОБА_8 статусу «порушник військового обліку», запевнивши при цьому ОСОБА_9 у позитивному вирішенні вищевказаних питань за умови надання для нього, тобто ОСОБА_5 , а також ОСОБА_7 , раніше обумовлених грошових коштів. У подальшому, о 12.02 год. 19 лютого 2025 року оперуповноважений сектору кримінальної поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу, реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел із ОСОБА_5 , спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , зустрівся із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на узбіччі дороги напроти школи № 99, що знаходиться по вул. Творча, 1, у м. Львові, де одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 6000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 19 лютого 2025 року становило 249 423 грн.) для себе та для ОСОБА_5 за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - співробітників поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, щодо закриття адміністративного провадження за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_8 та працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо сприяння у знятті ОСОБА_8 статусу «порушник військового обліку». Одержавши неправомірну вигоду, цього ж дня, злочинна діяльність ОСОБА_7 та ОСОБА_5 була припинена працівниками правоохоронних органів.
Таким чином слідчий вважає, що в діях ОСОБА_5 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивує тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними доказами. Вказує, що у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є необхідність обрання останньому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Зокрема вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який йому інкримінується, є тяжким, у разі доведення вини йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до восьми років, без альтернативи призначення більш м'якого покарання, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки здобув навичок роботи працівника правоохоронного органу. Разом з цим, ОСОБА_5 , володіючи документами для виїзду за кордон, а також методів та способів виїзду за межі України, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.
Також на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушень), перевіряється можлива причетність ОСОБА_5 до інших епізодів протиправної діяльності. Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з невстановленими зазначеними вище особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останньому допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Крім того отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього та інших осіб, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів. Відтак вважає, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з домашнім арештом, призведе до забезпечення конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення на думку слідчого свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, обставини вчинення якого на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Також ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину, у якому підозрюється, а тому обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж домашній арешт, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, пов'язаних із вимаганням та одержанням неправомірної вигоди.
Вказує, що сталі зв'язки ОСОБА_5 з службовими особами ГУНП у Львівській області та ІНФОРМАЦІЯ_3 сприяли вчиненню ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, оскільки останній володіє методами та формами діяльності правоохоронних органів. Відтак вважає, що уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки ОСОБА_5 , не будучи обмеженим процесуальними обов'язками, покладеним на нього, буде вчиняти вищезазначені протиправні дії, що негативно відобразиться на досудовому розслідуванні вказаного кримінального правопорушення. Беручи до уваги вище викладене просить застосувати до підозрюваного домашній арешт.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в ньому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту. При цьому вказав, що все таки просить застосувати такий по місцю його фактичного проживання. На запитання слідчого судді вказав, що іншому підозрюваному ОСОБА_7 повідомлено про підозру 20 лютого 2025 року, доказів на підтвердження продовження строку досудового розслідування не надав, вказав, що таке продовжено ухвалою слідчого судді.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні відносно задоволення клопотання заперечили. Захисник звернув увагу на те, що матеріали клопотання не містять доказів продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також у поданому клопотанні слідчим не вказано населеного пункту, у якому він просить застосувати домашній арешт його підзахисному.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону домашній арешт як запобіжний захід може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №42025140000000038 від 11 лютого 2025 року за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
25 червня 2025 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: протокол про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-контролю особи від 25 лютого 2025 року, протокол про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, відеоконтролю особи від 25 лютого 2025 року,висновок експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи відео звукозапису №1649-Е від 18 квітня 2025 року.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ряду ризиків, які могли б давати підстави слідчому судді застосувати запобіжний захід, зокрема те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а відтак враховуючи характер злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні такого, наявність у нього навичок роботи працівника правоохоронного органу та сталих зв'язків з службовими особами правоохоронних органів, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України.
Водночас слідчий суддя звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні №42025140000000038 від 11 лютого 2025 року повідомлено про підозру двом особам та з долученого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що іншому підозрюваному - ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України. Прокурор вказав, що це відбулось ще 20 лютого 2025 року.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відтак, з врахуванням наведеного вище строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні міг завершитись 19 квітня 2025 року, доказів продовження такого до матеріалів клопотання не долучено та таких прокурором під час розгляду клопотання слідчому судді не надано.
Окрім того, звертаючись до слідчого судді з даним клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце його фактичного проживання слідчий вказує, що таке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зазначаючи населений пункт, у якому проживає підозрюваний, що унеможливлює застосування такого домашнього арешту. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що орган досудового розслідування належним чином не встановив анкетні дані підозрюваного щодо фактичного місця проживання, оскільки матеріали клопотання містять лише протоколи допиту підозрюваного в якості свідка, які достовірних даних на момент зі зверненням з клопотанням не містять.
Відтак, з врахуванням викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись вимогами статей 176-179, 181, 194, 196, 395 КПК України, -
в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1