26 червня 2025 року м. Чернівці
справа № 725/10462/24
провадження 22-ц/822/425/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.Н.
секретар: Бугай В.М.
при розгляді справи за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 18 березня 2025 року в цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої житлової субсидії,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої житлової субсидії.
Позов мотивовано наступним. 03.08.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної ради із заявою про призначення житлової субсидії. Згідно з поданою заявою у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, заявник зобов'язується протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.
Відповідно до декларації про доходи і витрати осіб, що звернулися за призначенням житлової субсидії, яку підписав та надав до Управління праці та соціального захисту населення відповідач 03.08.2015 року, до складу його домогосподарства належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно із рішенням Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради Управління з питань надання державних соціальних допомог і компенсацій відповідачу призначено субсидію на період з липня 2022 року по квітень 2023 року включно на загальну суму 10 738 грн. 63 коп. З рішення про призначення субсидії вбачається, що в розрахунок субсидії брались доходи членів сім'ї, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією наданої за рекомендаціями Міністерства Фінансів України, виявлено, що ОСОБА_1 або особа зі складу домогосподарства під час отримання житлової субсидії здійснили 03.06.2022 року покупку транспортного засобу на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 000 грн.
Головним управлінням проаналізовано паперову справу та встановлено, що ОСОБА_1 своєю заявою повідомив уповноважений орган про покупку автомобіля, яку він здійснив 03.06.2022 року, але дана заява датована 07.07.2022 року, тобто заявником не було вчасно, протягом 30 календарних днів повідомлено уповноважений орган про здійснення вищезазначеної операції, згідно п.90 Положення про порядок призначення житлових субсидій затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»
ГУ ПФУ в Чернівецькій області листом від 01.05.2024 за №2400-1706-8/18425 повідомлено відповідача про наявність надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії, за період з 01.07.2022 року по 30.04.2023 року в сумі 10 738 грн. 63 коп., яку необхідно повернути.
Проте, зважаючи на ту обставину, що відповідач належним чином був повідомлений про наявність переплати субсидії (підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень) на даний час повернення коштів на рахунок Головного управління в добровільному порядку не здійснив.
Позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 10 738 грн. 63 коп. надміру виплачених коштів житлової субсидії за період з 01.07.2022 року по 30.04.2023 року та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 18 березня 2025 року позовні вимоги Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої житлової субсидії - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надміру виплачені кошти у виді житлової субсидії за період з 01.07.2022 року по 01.08.2022 рік в загальній сумі 308 грн. 66 коп.
Вирішено питання судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 березня 2025 року, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зазначає, що судом не повно з'ясовано всі обставини справи. Суд міг уповноважити на одержання відповідних доказів сторону або витребувати докази, у випадку, коли має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Замість цього суд обрав позицію захисту слабшої сторони, яка на думку суду не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Внаслідок того, що ОСОБА_1 вчасно не повідомив про обставини, які вплинули на отримання житлової субсидії, виникла переплата коштів у виді житлової субсидії на загальну суму 10738,63 грн., що спричинило майнову шкоду, яка підлягає відшкодуванню шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Головного управління.
Факт недобросовісності з боку відповідача є очевидним, оскільки у поданій заяві та декларації ОСОБА_1 був повідомлений, що у разі виникнення обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміна у складі осіб, які зареєстровані (фактично проживають), зміна в переліку отриманих житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або послуг на суму, що перевищує 50 тис. грн., він зобов'язаний протягом місяця повідомити структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, про що свідчить його підпис в заяві. У такому разі на вимогу уповноваженого органу, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином (п.125 Положення 848).
Відповідач невчасно повідомив про обставини, які вплинули на отримання житлової субсидії.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено наступне. 03.08.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної ради із заявою про призначення житлової субсидії та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
Відповідно до декларації до складу його домогосподарства належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які зазначені як такі, що проживають разом із відповідачем.
Згідно рішення про призначення субсидії та розрахунку субсидії до особової справи №44163 відповідачу призначено житлову субсидію з травня 2022 року по квітень 2023 року щомісячно в сумі 308 грн. 66 коп. (інших розрахунків та розрахунку загальної суми виплаченої субсидії за період з 01.07.2022 року по 30.04.2023 року позивачем не подано).
Міністерством Фінансів України виявлено, що ОСОБА_1 або особа зі складу домогосподарства під час отримання житлової субсидії здійснили покупку транспортного засобу на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 000 грн. Дата операції 03.06.2022 року.
Судом встановлено, що 07.07.2022 року ОСОБА_1 подав на адресу позивача заяву про повідомлення щодо покупки автомобіля, ціна якого перевищує 50 000 грн.
16.09.2024 року позивачем надіслано відповідачу повідомлення про досудове врегулювання спору, з якої вбачається, що відповідачу надмірно виплачено житлову субсидію в сумі 10 738 грн. 63 коп., що підтверджується розрахунком суми надміру перерахованої житлової субсидії.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції посилаючись на те, що житлова субсидія (безповоротна адресна державна соціальна допомога) виплачена відповідачу за період з 01.08.2022 року по 30.04.2023 року не підлягає поверненню позивачу так як її виплата проведена юридичною особою (позивачем) добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Тому з відповідача підлягає стягненню сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за період з 01.07.2022 року по 01.08.2022 року, що відбулося з його вини, в розмірі 308 грн. 66 коп.
Судом встановлено, що 07.07.2022 року ОСОБА_1 подав на адресу позивача заяву про повідомлення щодо покупки 03.06.2022 року автомобіля, ціна якого перевищує 50 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц, постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц .
Пунктами 8,9 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового» визначено, що житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
Відповідно до п.9 Положення, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Згідно із п. 43 Положення, для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву; декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики; довідки про доходи; копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності); договір наймання (оренди) житла (у разі наявності).
Відповідно до п.22 Положення, житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
На момент виникнення спірних правовідносин згідно із абзацом 1, 2 пп. 4 п. 14 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється у разі, коли будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи зі складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив покупку на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. грн.
Відповідно до п. 49 Положення громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
Відповідно до абзацу 4, 5 п. 119 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється у разі, коли громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.
Згідно з п.121 Положення, надання житлової субсидії у випадках, зазначених у пунктах 119 і 120 цього Положення, припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому їх виявлено (якщо інше не передбачено заявою).
Пунктом 125 Положення передбачено, що у випадках, зазначених в абзацах четвертому, п'ятому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином. У разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію, у судовому порядку (п.127 Положення).
Так, ВП ВС у постанові від 27.03.2019 року в справі №727/5743/15-ц в п.19-21 виснувала, «…що сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України. Суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що надмірно перерахована (виплачена) субсидія є шкодою. Застосування до спірних правовідносин приписів ст. ст. 1166 і 1231 ЦК України є помилковим. Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, пенсії, допомоги, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України). Отже, не може бути повернута сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії зокрема тоді, якщо позивач не доведе, що виплату здійснив добровільно, але внаслідок рахункової помилки з його боку чи недобросовісності з боку особи як набувача субсидії. Така недобросовісність може проявлятися у несумлінному ставленні до виконання власних обов'язків, зловживанні правом у власних інтересах або в інтересах третіх осіб тощо…».
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Тобто, суд вирішує питання про незаконність набуття права власності, у всіх випадках, окрім, коли така незаконність прямо не випливає із закону. Такими випадками може бути імперативна заборона закону на відчуження певних видів майна. Суд може встановлювати такі обставини, надавати їм оцінку, але спору про перехід права і титул власності, який може бути вирішений на користь будь-якої із сторін, немає. Пряме застосування судом ч.2 ст.328 ЦК в такому разі має охоронне значення.
Однією з цілей регулювання, встановленого ЦК України є захист добросовісного набувача. Водночас регулювання має бути спрямованим виключно на захист того набувача, який є добросовісним, і не надавати захисту недобросовісному набувачу.
Загалом, принцип (презумпція) добросовісності немає переваги над всіма іншими принципами, які водночас можуть бути презумпціями. Добросовісність як презумпція матеріального права має процесуальне значення та впливає на розподіл доказування.
Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Отже, враховуючи необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що примусове повернення наданої державою субсидії може призвести до покладення на ОСОБА_1 надмірного тягаря.
Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в позові та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, зводяться до суб'єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 18 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
І.М. Литвинюк