Іменем України
24 червня 2025 року
м. Харків
справа № 642/3290/23
провадження № 22-ц/818/2933/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Тичкової О.Ю., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки, -
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Десятерик Вікторії Василівни на ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 12 березня 2025 року, постановлене суддею Проценком Л.Г.
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якому просив визнати недієздатною свою тітку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над нею опіку та призначити його опікуном недієздатної.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 12 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки - залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що він не є членом сім'ї ОСОБА_3 та не може виступати заявником у такій категорії справ. Наголошує, що є рідним племінником ОСОБА_3 та мешкає з нею однією сім'єю, його мати не може бути опікуном через стан здоров'я.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду заяву, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 з огляду на вимоги ст. ст. 3, 9 СК України, положення ЦК України не є членом сім'ї чи близьким родичем ОСОБА_3 , тому не може виступати заявником у такій категорії справ окремого провадження, а саме про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом 1-ї групи з дитинства безстроково у зв'язку із психічним захворюванням.
Згідно рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Харкова від 14.01.1997 року піклувальником над ОСОБА_3 призначено її сестру ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3
ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 наголошував, що є рідним племінником ОСОБА_3 , з якою проживає однією сім'єю за адресою АДРЕСА_1 протягом тривалого часу.
Згідно копії паспортів заявника та ОСОБА_3 убачається, що вони зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .
Своєї сім'ї ОСОБА_3 не має.
З висновку судово-психіатричного експерта №690 від 09.10.2024 року ОСОБА_3 виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості. ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Згідно із статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статі 60 ЦК України).
Щодо безпосередньо заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недієздатною та встановлення над ним опіки, необхідно зазначити наступне.
Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Важливою складовою сімейного життя є право жити разом, щоб сімейні стосунки могли нормально розвиватись, а члени сім'ї могли спілкуватись одне з одним. Поняття сімейного життя є автономним. Відповідь на питання, існує чи ні сімейне життя, залежить переважно від факту реального існування у дійсності тісних особистих зв'язків та стосунків.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - це члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта. Члени сім'ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Згідно виписки із акту огляду МСЕК, ОСОБА_3 є інвалідом дитинства, непрацездатна, потребує стороннього догляду (а.с.24).
ОСОБА_3 зареєстрована та мешкає разом із ОСОБА_2 (сестра) та ОСОБА_1 (племінник) за адресою АДРЕСА_1 .
Інших родичів, крім сестри ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не має.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що вона та її хвора сестра ОСОБА_3 проживають однією сім'єю із сином ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ведуть спільне господарство.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга ).
Оскільки ОСОБА_3 мешкає разом із своєю сестрою ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_1 , інших родичів не має, то висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не можна вважати членом сім'ї ОСОБА_3 є передчасним.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно ч.1ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У зв'язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст.367,368,374,379,381,382,383,384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Десятерик Вікторії Василівни - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 12 березня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
О.Ю.Мальований
Повний текст судового рішення виготовлено 26.06.2025 року.