Іменем України
24 червня 2025 року
м. Харків
справа № 552/4766/23
провадження № 22-ц/818/2906/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про поновлення на роботі, третя особа: Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 березня 2025 року, постановлене суддею Тимченком А.М.,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про поновлення на роботі, третя особа: Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк».
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з'ясування всіх обставин справи. Апелянт наголошує, що згідно персональних даних з програмного комплексу Відповідача (скриншот є додатком до позовної заяви), з моменту скасування наказу «Про призупинення дії трудового договору» та до видання оскаржуваного наказу про звільнення, Позивач рахувався, як позаштатний персонал. Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 року № 105/13/116-08 позаштатний працівник - це вільний працівник (самозайнята особа), що виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємства (компанії). Чинним законодавством прямої норми щодо порядку виведення поза штат працівників не передбачено. Тому для виведення штатних працівників поза штат перш за все необхідно провести скорочення штату з попередженням працівників не пізніше ніж за 2 місяці згідно ст. 49-2 Кодексу законів про працю України. В такому разі керівник зобов'язаний видати наказ про внесення змін до штатного розпису, або скасувати старий і прийняти новий. Потім скорочених працівників можна прийняти поза штат на підставі договору цивільно правого характеру, де вони зможуть виконувати роботу яка не передбачена штатним розписом. Вимоги до укладення договору про працю з позаштатним працівником регулюються главою 61 Цивільного кодексу України, як договір підряду або главою 63 Цивільного кодексу України, як договір про надання послуг. Тому посилання в оскаржуваному рішенні на те, що Позивач значився, як «Позаштатний персонал» і це не звільняє його від обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку є протиправним. Обов'язком роботодавця є не лише видання наказу (розпорядження) про поновлення працівника на роботі, а й фактичний допуск поновленого працівника до виконання попередніх обов'язків. Вважає безпідставним посилання Відповідача у відзиві та суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні на Правила внутрішнього трудового розпорядку, адже дані правила затверджені 08.12.2021 року (після незаконного звільнення Позивача) і, враховуючи ту обставину, що Позивача не ознайомлено з ними, посилання на них є безпідставним. У своєму відзиві Відповідач посилається на посадову інструкцію Позивача, але тільки на відповідальність останнього. При цьому, в залученій Відповідачем посадовій інструкції, чітко зазначено мету діяльності Першого заступника директора…- розширення активної клієнтської бази Банку в сегменті МСБ на території України/ області/регіону та її якісне обслуговування; проведення виїзних днів, зустрічей, здійснює пошук і залучення потенційних клієнтів і т.д. (п.п 1.6., 2.10-2.14), що і здійснював Позивач. Відповідачем не надано доказів, а судом не встановлено, зменшення клієнтської бази в регіоні, або неналежне виконання Позивачем своїх посадових обов'язків, що свідчить про належне виконання Позивачем своїх посадових обов'язків. Також виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов'язків. В даному випадку відбулося формальне, а не фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов'язків, що призводило до неможливості повноцінного виконання Позивачем своїх посадових обов'язків та свідчить про систематичне порушення Відповідачем прав та законних інтересів ОСОБА_1 та досягнення мети 2021 року - звільнення ОСОБА_1 . Окрім того, вважає, що оскільки Позивач рахувався як позаштатний персонал, то він взагалі не повинен підпорядковуватися графікам роботи, а відповідно і не може бути звільнений за прогул. Відповідач з часу поновлення позивача на роботі в порушення вимог ст. 29 КЗпП України та Посадової інструкції не забезпечив позивача, як конкретно визначеним робочим місцем, основним і допоміжним технологічним обладнанням, інвентарем, робочими меблями, необхідними для виконання певного виду робіт, а відповідно не відбулося фактичного допуску позивача, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на роботі у відповідача. Під час роботи у відповідача позивач повинен щоденно здійснювати використання програмних комплексів, в тому числі програмні комплекси «Путівник», «Електронна система контролю», «Інтелектуальний фонд», «Гаряча лінія: Шахрайство», «Моя зарплата», «ХелпДеск», "ПриватДок», «ПриватПерсонал», «Прометей», електронну пошту (аккаунт) у домені @privatbank.uа. Крім того вказує, що позивач був членом Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», але в порушення вимог чинного законодавства України, при звільненні Позивача відповідачем також не було дотримано вимог статті 43 КЗпП України щодо можливості розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 40 цього Кодексу, лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник. Вважає, що вищезазначені обставини (зміна фактичної адреси роботи з Соборності, 70а на вул. Івана Мазепи,45/4 в м. Полтава (незважаючи на те, що Позивач займав посаду заступника директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ, та, до незаконного звільнення весь час працював в приміщенні банку за адресою: вул. Соборності, 70а в м. Полтава, в якому і знаходиться весь керівний склад Полтавського регіону), ненадання доступів до програмних комплексів, що фактично унеможливлює виконання посадових обов'язків Позивачем; виведення до позаштатного персоналу і т.д.) виключають вину працівника, а навпаки свідчать порушення його прав та законних інтересів і, як наслідок, досягнення мети Відповідачем - звільнення «неугідного» працівника будь-яким шляхом. Враховуючи викладене, вважає, що Наказ АТ КБ ПриватБанк за № Е.28.0.0.0/1- 7539964 від 07.08.2023 року про звільнення ОСОБА_1 є протиправним (незаконним) та таким, що підлягає скасуванню.
У відзиві АТ КБ «ПриватБанк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, судове рішення без змін.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що доводи позивача про те, що його було поновлено на роботі, як позаштатного персоналу, що звільняє його від обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, ґрунтуються на виключно припущеннях та не підтверджені жодним доказом. Той факт, що він не був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку в 2021 році суд першої інстанції відхилив, оскільки за відсутності доказів того, що ОСОБА_1 був встановлений особливий режим роботи, не пов'язаний з безпосереднім перебуванням на робочому місці в робочий час, обов'язок перебувати на роботі для ОСОБА_1 презюмується в силу вимог закону. Крім того, ОСОБА_1 зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, з якими він був ознайомлений раніше, а також положень Наказу про зміцнення трудової дисципліни, з яким він ознайомився 04 липня 2023 року, і в якому чітко було визначено, як робоче місце, так і графік роботи. За таких обставин, не викликає сумніву наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому порушенні трудової дисципліни, яка полягала в тому, що він був обізнаний з встановленою йому адресою робочого місця та графіком роботи, зазначеними у наказі про поновлення на роботі, був ознайомлений з посадовою інструкцією, а також був ознайомлений під підпис з наказом про зміцнення трудової дисципліни № Е.28.0.0.0/7-7334372 від 28.06.2023 року, проте умисно, не маючи поважних причин, вчинив порушення, що полягали у систематичній відсутності на роботі протягом всього робочого дня. Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був обраним до профспілкових органів, тому на нього не розповсюджувався виняток щодо обов'язку отримання згоди профспілки на розірвання трудового договору. З огляду на викладене вище, АТ КБ «ПриватБанк» правомірно наклало на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення без отримання згоди первинної профспілкової організації, а також без отримання пояснень ОСОБА_1 , з урахуванням Акту про відмову надати пояснення від 01.08.2023 року. Враховуючи вищевикладене, суд першої дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи працівником АТ КБ «ПриватБанк», допустив грубе порушення трудової дисципліни, а саме прогул, який мав місце протягом всього робочого часу кожного робочого дня з 10.07.2023 року до 21.07.2023 року, доказів поважності причин відсутності на робочому місце не надав ані суду, ані відповідачу, тому АТ КБ «ПриватБанк» з дотриманням вимог КЗпП правомірно наклало на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. При цьому, накладене дисциплінарне стягнення, з огляду на тяжкість вчиненого проступку та обставини його вчинення (зокрема систематичність та тривалість), є пропорційним та справедливим стягненням відносно вчиненого проступку. У зв'язку з викладеним, відсутні підстави для скасування наказу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк за № Е.28.0.0.0/1-7539964 від 07.08.2023 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, тому суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Решта позовних вимог, а саме про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення, у зв'язку з чим суд також відмовляє у їх задоволенні.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 працював на різних посадах в АТ КБ «ПриватБанк» з 01.09.2004 року до 08.08.2023 року.
01.09.2004 року між АТ КБ «ПриватБанк» (на той час - Полтавське ГРУ ПриватБанку) та ОСОБА_1 укладено трудовий договір (т. 1 а.с. 84).
Наказом АТ КБ «ПриватБанк» № Э.28.0.0.0/1-7070969 від 20.06.2022 року, виданим на виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 08.06.2022 року у справі № 554/8471/21, скасовано наказ Э.DN-УВ-2021-7096105-п від 29.07.2021 року про звільнення ОСОБА_1 та поновлено останнього на роботі в АТ КБ ПриватБанк зі встановленням робочого місця за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 70-а, у приміщенні банку (т. 1 а.с. 61).
Наказом АТ КБ «ПриватБанк» № Э.28.0.0.0/1-7071154 від 21.06.2022 року призупинено дію трудового договору з 12.07.2022 року до дати припинення або скасування воєнного стану ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 62).
Наказом АТ КБ «ПриватБанк» № Е.28.0.0.0/1-6612499 від 23.02.2023 року, виданим на виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 25.01.2023 року у справі № 552/5908/22, скасовано дію Наказу № Э.28.0.0.0/1-7071154 від 21.06.2022 року «Про призупинення дії трудового договору» та встановлено ОСОБА_1 робоче місце за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 63).
Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. Трудового договору від 01.09.2004 року працівник зобов'язаний сумлінно виконувати свої трудові обов'язки, дотримуватись вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПриватБанку.
Згідно з п. 1.3. Посадової інструкції першого заступника директора макрорегіонального управління по регіону - керівника напрямку реалізації програм клієнтам МСБ № DN-ПП-2021-6610130(17507935), затвердженої наказом АТ КБ «ПриватБанк» від 31.12.2020 року № PR/18-2020-7403785, у своїй діяльності перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ керується: - зовнішніми документами: чинним законодавством України та нормативними актами; - внутрішніми документами: установчими документами банку, локальними норматив ними актами банку, у т. ч. правилами внутрішнього трудового розпорядку, положеннями про структурні підрозділи банку, наказами і розпорядженнями Голови Правління банку, нормативними і методичними документами щодо організації роботи та діловодства, внутрішніми наказами та розпорядженнями, які доводяться до співробітника через “Гаряче повідомлення», тощо. Відповідно до п. 4.5. посадової інструкції працівник несе відповідальність за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, протипожежної безпеки (т. 1 а.с. 97-99).
ОСОБА_1 ознайомився з посадовою інструкцією 16.02.2021 року о 17:57:21 год. шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 08.09.2023 року (т. 1 а.с. 100).
Згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими наказом АТ КБ «ПриватБанк» № СП-2018-6590789 від 10.05.2019 року, з якими ОСОБА_1 був ознайомлений до звільнення та поновлення на роботі у 2021-2023 роках, працівники зобов'язані знати і виконувати вимоги цих Правил, нормативно-розпорядчих документів банку, а також нормативних актів та інструкцій, передбачених за посадою; регулярно знайомитися з усіма нормативними і директивними документами, які регламентують роботу співробітника і публікуються на Путівнику банку, доводяться через розділ «Мої повідомлення», СЕД «ПриватДок» та інші канали комунікацій (п. 3.1). Згідно з п. 3.3. працівники зобов'язані сумлінно та чесно виконувати посадові обов'язки відповідно до своєї посадової інструкції, вимог основних директивних і нормативних документів, що регламентують діяльність Банку; дотримуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати накази і розпорядження адміністрації, використовувати робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов'язки. Згідно з п. 3.5. працівники зобов'язані повідомляти (за можливості - до початку робочого дня) безпосереднього керівника або Напрямок трудових ресурсів (HR) про причини відсутності на роботі письмово, засобами телефонного чи електронного зв'язку або іншим доступним способом. У разі недотримання працівником цієї вимоги складають акт про відсутність працівника на робочому місці (т. 2 а.с. 5-7).
Згідно з п. 5.2.6. Правил внутрішнього трудового розпорядку (тут і далі - в чинній редакції) працівники банку зобов'язані дотримуватися встановленого за посадою режиму робочого часу, включаючи, але не обмежуючись, вчасно починати та закінчувати щоденну роботу (зміну), вчасно починати та закінчувати перерву для відпочинку і харчування, а також інші встановлені для працівників перерви, дотримуватись графіків змінності, не допускати відсутності на робочому місці довше встановленого часу. Відповідно до п. 5.2.11. Правил внутрішнього трудового розпорядку працівники банку зобов'язані повідомляти, за можливості, до початку робочого дня, лінійного керівника або Дирекцію з НІІ та корпоративного управління про причини відсутності на роботі письмово, засобами телефонного чи електронного зв'язку або іншим доступним способом. Відсутність працівника на робочому місці впродовж тривалого часу засвідчується відповідним актом. Відповідно до п. 5.3.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку працівникам забороняється допускати відсутність на роботі без поважних причин (т. 1 а.с. 85-96).
04 липня 2023 року ОСОБА_1 під власноручний підпис, проте із зауваженнями, ознайомлений з наказом № Е.28.0.0.0/7- 7334372 від 28.06.2023 року «Про зміцнення трудової дисципліни ОСОБА_1 », пунктами 1.1., 1.2. якого було визначено робоче місце та графік роботи ОСОБА_1 , пунктами 1.3., 1.4. визначено обов'язки повідомляти за можливості до початку робочого дня лінійного керівника або Дирекцію з HR, та корпоративного управління про причини відсутності на роботі, дотримуватись встановленого режиму робочого часу, вчасно починати та закінчувати щоденну роботу, вчасно починати та закінчувати перерву для відпочинку та харчування, дотримуватись графіків змінності, не допускати відсутності на робочому місці довше встановленого часу (т. 1 а.с. 105).
В зауваженнях до наказу ОСОБА_1 зазначив, що наданий йому кабінет має ознаки складського приміщення, зберігається обладнання для обігріву, будматеріали, тому він не має можливості повноцінно працювати та проводити зустрічі з клієнтами; також відсутній кондиціонер. Надана комп'ютерна техніка, проте не поновлено доступ до програмних комплексів, що не має можливості повноцінно працювати. У зв'язку з цим вимушений проводити зустрічі з клієнтами поза зоною відділення (т. 1 а.с. 14, 106).
Відповідно до Акту про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7408357 від 10.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 10 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:30 год. по 16:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, б. 45/4.
Згідно із Актом про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7414928 від 11.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 11 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:30 год. по 16:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, б. 45/4.
Відповідно до Акту про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7421725 від 12.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 12 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:30 год. по 16:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, б. 45/4.
Згідно із Актом про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7428532 від 13.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 13 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:30 год. по 17:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, б. 45/4.
Відповідно до Акту про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7434981 від 14.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 14 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:30 год. по 17:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, б. 45/4.
Згідно із Актом про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7442451 від 17.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 17 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:45 год. по 17:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, б. 45/4.
Відповідно до Акту про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7449241 від 18.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 18 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:30 год. по 17:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, б. 45/4.
Згідно із Актом про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7459422 від 19.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 19 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:30 год. по 17:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, б. 45/4.
Відповідно до Акту про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7461996 від 20.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 20 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:30 год. по 17:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, б. 45/4.
Згідно із Актом про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7471092 від 21.07.2023 року, підписаного співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 21 липня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 08:30 год. по 17:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: АДРЕСА_1 .
Відповідно Акту щодо запиту про надання письмових пояснень ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7453352 від 18.07.2023 року, складеним співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 18.07.2023 року о 13:55 год. ОСОБА_1 здійснено телефонний дзвінок за фінансовим номером +380689532555 та запропоновано надати письмові пояснення причин відсутності 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року та 18.07.2023 року за адресою робочого місця: АДРЕСА_1 .
Жодних поважних причин своєї відсутності ОСОБА_1 не назвав та пообіцяв надати пояснення найближчим часом (т. 1 а.с. 108).
Відповідно до Акту про відмову від надання пояснень від 24.07.2023 року № Е.28.0.0.0/5-7478711, співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , 24.07.2023 року о 8:27 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення щодо відсутності на робочому місці за адресою АДРЕСА_1 в наступні дати: 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року, 20.07.2023 року та 21.07.2023 року, проте ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився (т. 1 а.с. 109).
Листами від 24.07.2023 року № 20.1.0.0.0/7-73368, надісланими ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку за адресами: АДРЕСА_2 (накладна АТ «Укрпошта» № 2500676777466) та АДРЕСА_3 (накладна АТ «Укрпошта» № 2500676777474), запропоновано останньому надати письмові пояснення у строку до 27.07.2023 року причин його відсутності на роботі за адресою робочого місця: АДРЕСА_4 у наступні робочі дні: 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року, 20.07.2023 року та 21.07.2023 року. Зазначено, що пояснення та підтверджуючі документи можна надати у формі електронного документа з проставленням КЕП на електронну пошту АТ КБ «ПриватБанк», зазначену в листі, а також у паперовій формі з проставленням власноручного підпису шляхом надіслання на поштову адресу АТ КБ «ПриватБанк», зазначену в листі (т. 1 а.с. 111-115).
Лист отримано ОСОБА_1 28.07.2023 року, що визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 116 зв.).
01.08.2023 року працівниками АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 складено Акт про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення № Е.28.0.0.0/5-7523650, відповідно до якого запит надати письмові пояснення було оформлено також засобами електронного зв'язку (за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій) на фінансовий номер працівника +380689532555 у меседжері Viber. АТ КБ «ПриватБанк» та Працівник і попередньо, тобто до 21 липня 2023 року спілкувались з робочих питань, АТ КБ «ПриватБанк» здійснювало ознайомлення працівника з документами за допомогою засобу електронного зв'язку Viber.
Жодних заперечень щодо такого альтернативного способу ознайомлення та комунікації від працівника не надходило, натомість працівник підтримував комунікацію з АТ КБ «ПриватБанк» за допомогою засобу електронного зв'язку Viber.
Поштові відправлення із запитом надати письмові пояснення були отримані працівником 28.07.2023 року та 04.08.2023 року.
ОСОБА_1 з фінансового номеру НОМЕР_1 у меседжері Viber підтвердив отримання запиту, але не оформив письмові пояснення відповідно до вимог АТ КБ «ПриватБанк», а згодом направив з фінансового номеру НОМЕР_1 у меседжері Viber «Заява Банк ЗП», яка була не оформлена відповідно до вимог чинного законодавства та не містила підпису ОСОБА_13 .
Отже вищевикладене, підтверджує обізнаність Працівника про необхідність надати письмові пояснення та факт затребування письмових пояснень з боку АТ КБ «ПриватБанк», а також фактичне небажання Працівника надати пояснення у законодавчо встановленій письмовій формі.
Станом на 17:30 год. 01.08.2023 року відсутні пояснення ОСОБА_1 відповідно до встановлених Банком вимог.
АТ КБ «ПриватБанк» вважає ОСОБА_1 таким, що був обізнаний про необхідність надання письмових пояснень причин відсутності на роботі за адресою робочого місця: АДРЕСА_1 , у робочі дні: 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року, 20.07.2023 року та 21.07.2023 року, а саму відсутність у вказані дати вважає такою, що вчинена без поважних причин (т. 1 а.с. 110).
Директор Центрального макрорегіонального управління ОСОБА_10 звернувся 01.08.2023 року до Члена правління банку зі службовою запискою № Е.28.0.0.0/2-2308 «Про виявлення порушення трудової дисципліни» ОСОБА_1 за фактом відсутності на роботі протягом робочого дня 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року, 20.07.2023 року та 21.07.2023 року. Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, автор службової записки вважає, що це порушення трудової дисципліни може заслуговувати на звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП (т. 1 а.с. 80-82).
У службовій записці № Е.УКД-2023-7528753 від 02.08.2023 року Директор Центрального макрорегіонального управління ОСОБА_10 повідомив, що 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року, 20.07.2023 року та 21.07.2023 року працівник відрядження, службові поїздки, будь-які зустрічі з клієнтами та виконання доручень поза адресою робочого місця з метою виконання посадових обов'язків з керівником не погоджував будь-яким засобом комунікації, керівник не надав будь-які усні чи письмові доручення працівнику виконувати посадові обов'язки, проводити зустрічі з клієнтами поза встановленою адресою робочого місця (т. 1 а.с. 80).
Наказом АТ КБ «ПриватБанк» № Е.28.0.0.0/1-7539964 від 07.08.2023 року ОСОБА_1 звільнено за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 72-74).
Копію наказу про звільнення надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 08.08.2023 року та отримано останнім 15.08.2023 року.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначив, що наказом АТ КБ ПриватБанк за № Е.28.0.0.0/1-7539964 від 07.08.2023 року його звільнено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, останній робочий день 08.08.2023 року. З наказом він не згоден, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного. Також позивач зазначив про обставини, які передували його звільненню, а саме у червні 2022 року його поновлено на роботі в АТ КБ «ПриватБанк» на підставі рішення Київського районного суду м. Полтави від 08.06.2022 року по справі № 554/8471/21 про скасування наказу відповідача про його звільнення. В подальшому, після ознайомлення з наказом про поновлення на роботі, позивач подав заяву про відпустку, на підставі якої відповідачем видано наказ про його відпустку з 20.06.2022 року по 11.07.2022 року. Однак, наказом від 21.06.2022 року відповідач призупинив дію трудового договору з 12.07.2022 року (перший день після відпустки) до дати припинення або скасування воєнного стану. Позивач оскаржив цей наказ до суду, рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2023 року наказ скасовано, а позивача поновлено на роботі наказом відповідача № Е.28.0.0.0/1-6612499 від 23.02.2023 року «Про скасування наказу «Про призупинення дії трудового договору» скасовано дію Наказу № Э.28.0.0.0/1-7071154 від 21.06.2022 року «Про призупинення дії трудового договору». Встановлено ОСОБА_1 робоче місце за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо неправомірності звільнення позивач зазначив, що після поновлення на роботі і до його звільнення він, згідно з персональними даними програмного комплексу відповідача, рахувався, як позаштатний персонал. У зв'язку з цим позивач вважає, що його поновлення на роботі відбулось формально, а не фактично, оскільки йому не були забезпечені доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків. Такі дії відповідача, на думку позивача, свідчать про систематичне порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 . Оскільки позивач рахувався, як позаштатний персонал, то він взагалі не повинен підпорядковуватися графікам роботи, а відповідно і не може бути звільнений за прогул. Щодо безпідставності обставин зазначених в Наказі АТ КБ ПриватБанк за № Е.28.0.0.0/1-7539964 від 07.08.2023 року про звільнення ОСОБА_1 , а саме прогулів 10.07.2023-14.07.2023 року, 17.07.2023-21.07.2023 року, то ця обставина спростовується скриншотом ПК «Табелювання» за липень 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 виконано умови табелювання (час та місце для вчинення відповідної дії) та вищезгадані дні зараховані йому як відпрацьовані (відмічені зеленим кольором). Долучені ж відповідачем Акти про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці не можуть бути беззаперечним доказом порушення позивачем трудової дисципліни, адже вони складені працівниками банку, які могли бути зацікавленні в досягненні мети - звільнення ОСОБА_1 , також, могли бути підписані під впливом керівництва і т.д. Окрім того, звертає увагу суду, що всупереч вимогам КЗпП відповідач при звільненні за цією підставою не отримав у позивача та не дав йому скористатися правом на надання пояснень щодо прогулів. Зокрема, 28.07.2023 року позивач отримав листа АТ КБ «ПриватБанк» від 24.07.2023 року за № 20.1.0.0.0/7-73263 щодо надання письмових пояснень до 27.07.2023 року. Таким чином, вимогу відповідача про надання пояснень до 27.07.2023 року позивач виконати не міг з незалежних від нього обставин. Того ж дня, 28.07.2023 року, позивачем було направлено чергове пояснення (підписане КЕП), в якому він зазначав наступне «[…] мною надавалися неодноразово пояснення, але мої звернення на адресу роботодавця залишені вами без відповідей, і, в цей же час ви продовжуєте порушувати мої права та законні інтереси в вимоги чинного законодавства України, щодо забезпечення роботою та усім необхідним для її виконання, вимоги законодавства, щодо оплати праці і т.д. […] я в робочі дні знаходжуся на роботі та виконую свої трудові обов'язки проводячи зустрічі з клієнтами і т.ін. При цьому зазначає, що саме в зв'язку з продовженням порушення Банком його прав, ненаданням доступів до програмних комплексів, він не мав можливості повноцінно виконувати свої трудові обов'язки, але роблю все залежне від мене для поновлення своїх прав та виконання трудових обов'язків (неодноразові звернення до Банку як роботодавця для забезпечення позивача всім необхідним та надання доступів до програмних комплексів)». Враховуючи викладене, позивач вважав, що саме в зв'язку з порушенням відповідачем норм чинного законодавства України, зокрема, ст. 29 КЗпП України, він був позбавлений можливості повноцінно виконувати свої посадові обов'язки, хоча і робив все від нього залежне, для поновлення своїх прав, виконання своїх посадових обов'язків, залучення нових клієнтів та збереження вже існуючих. Окрім того, просив врахувати, що розірвання трудового договору з позивачем, всупереч вимогам статті 43 КЗпП, було проведено відповідачем без попередньої згоди Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк». Позивач просив врахувати суд правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08 травня 2019 року в справі № 489/1609/17, відповідно до якого визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є з'ясування поважності причин його відсутності на роботі. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. Невихід працівника на роботу у зв'язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин. Підсумовуючи, позивач вважав, що вищезазначені обставини (зміна фактичної адреси роботи з Соборності, 70а на вул. Івана Мазепи,45/4 в м. Полтава, ненадання доступів до програмних комплексів, що фактично унеможливлює виконання посадових обов'язків Позивачем; виведення до позаштатного персоналу і т.д.) виключають вину працівника, а навпаки свідчать порушення його прав та законних інтересів і, як наслідок, досягнення мети відповідачем - звільнення «неугідного» працівника будь-яким шляхом. Враховуючи викладене, позивач просив суд: скасувати наказ Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк за № Е.28.0.0.0/1-7539964 від 07.08.2023 року про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 на роботі в Акціонерному товаристві комерційний банк ПриватБанк на посаді заступника директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ; стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу; моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і у порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником чи уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Звільнення з роботи є дисциплінарним стягненням, яке може бути застосоване у разі порушення трудової дисципліни (п. 2 ч. 1 ст. 147 КЗпП).
Згідно зі ст. 139-140 КЗпП, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
Згідно зі ст. 150 КЗпП дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
Безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу (п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системний аналіз цитованих норм матеріального та процесуального права свідчить про те, що у справах про оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення за порушення трудової дисципліни (у даному випадку - за прогул), тягар доказування обставин, які стосуються предмету доказування, розподіляється наступним чином:
- роботодавець зобов'язаний довести належними та допустимими доказами наявність в діях працівника складу дисциплінарного проступку, дотримання визначеного законом порядок накладення дисциплінарного стягнення, пропорційність накладеного стягнення вчиненому проступку;
- працівник повинен довести, що причин прогулу є поважними.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
01.09.2004 року між АТ КБ «ПриватБанк» (на той час - Полтавське ГРУ ПриватБанку) та ОСОБА_1 укладено трудовий договір (а.с. 84 т.1).
Згідно з частинами першою та третьою статті 21 КЗпП України в редакції, чинній на час укладення сторонами контракту, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Аналогічне визначення трудового контракту містить і стаття 21 КЗпП України в редакції чинній на час припинення контракту.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни.
У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Водночас, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі № 750/5598/17 та постанові Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 235/5659/20.
Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. Трудового договору від 01.09.2004 року працівник зобов'язаний сумлінно виконувати свої трудові обов'язки, дотримуватись вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПриватБанку.
Згідно з п. 1.3. Посадової інструкції першого заступника директора макрорегіонального управління по регіону - керівника напрямку реалізації програм клієнтам МСБ № DN-ПП-2021-6610130(17507935), затвердженої наказом АТ КБ «ПриватБанк» від 31.12.2020 № PR/18-2020-7403785, у своїй діяльності перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ керується: - зовнішніми документами: чинним законодавством України та нормативними актами; - внутрішніми документами: установчими документами банку, локальними норматив ними актами банку, у т. ч. правилами внутрішнього трудового розпорядку, положеннями про структурні підрозділи банку, наказами і розпорядженнями Голови Правління банку, нормативними і методичними документами щодо організації роботи та діловодства, внутрішніми наказами та розпорядженнями, які доводяться до співробітника через “Гаряче повідомлення», тощо. Відповідно до п. 4.5. посадової інструкції працівник несе відповідальність за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, протипожежної безпеки (т. 1 а.с. 97-99).
ОСОБА_1 ознайомився з посадовою інструкцією 16.02.2021 року о 17:57:21 год. шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 08.09.2023 року (т. 1 а.с. 100).
Згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими наказом АТ КБ «ПриватБанк» № СП-2018-6590789 від 10.05.2019 року, з якими ОСОБА_1 був ознайомлений до звільнення та поновлення на роботі у 2021-2023 роках, працівники зобов'язані знати і виконувати вимоги цих Правил, нормативно-розпорядчих документів банку, а також нормативних актів та інструкцій, передбачених за посадою; регулярно знайомитися з усіма нормативними і директивними документами, які регламентують роботу співробітника і публікуються на Путівнику банку, доводяться через розділ «Мої повідомлення», СЕД «ПриватДок» та інші канали комунікацій (п. 3.1). Згідно з п. 3.3. працівники зобов'язані сумлінно та чесно виконувати посадові обов'язки відповідно до своєї посадової інструкції, вимог основних директивних і нормативних документів, що регламентують діяльність Банку; дотримуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати накази і розпорядження адміністрації, використовувати робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов'язки. Згідно з п. 3.5. працівники зобов'язані повідомляти (за можливості - до початку робочого дня) безпосереднього керівника або Напрямок трудових ресурсів (HR) про причини відсутності на роботі письмово, засобами телефонного чи електронного зв'язку або іншим доступним способом. У разі недотримання працівником цієї вимоги складають акт про відсутність працівника на робочому місці (т. 2 а.с. 5-7).
Згідно з п. 5.2.6. Правил внутрішнього трудового розпорядку (тут і далі - в чинній редакції) працівники банку зобов'язані дотримуватися встановленого за посадою режиму робочого часу, включаючи, але не обмежуючись, вчасно починати та закінчувати щоденну роботу (зміну), вчасно починати та закінчувати перерву для відпочинку і харчування, а також інші встановлені для працівників перерви, дотримуватись графіків змінності, не допускати відсутності на робочому місці довше встановленого часу. Відповідно до п. 5.2.11. Правил внутрішнього трудового розпорядку працівники банку зобов'язані повідомляти, за можливості, до початку робочого дня, лінійного керівника або Дирекцію з НІІ та корпоративного управління про причини відсутності на роботі письмово, засобами телефонного чи електронного зв'язку або іншим доступним способом. Відсутність працівника на робочому місці впродовж тривалого часу засвідчується відповідним актом. Відповідно до п. 5.3.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку працівникам забороняється допускати відсутність на роботі без поважних причин (т. 1 а.с. 85-96).
04 липня 2023 року ОСОБА_1 під власноручний підпис, проте із зауваженнями, ознайомлений з наказом № Е.28.0.0.0/7- 7334372 від 28.06.2023 «Про зміцнення трудової дисципліни ОСОБА_1 », пунктами 1.1., 1.2. якого було визначено робоче місце та графік роботи ОСОБА_1 , пунктами 1.3., 1.4. визначено обов'язки повідомляти за можливості до початку робочого дня лінійного керівника або Дирекцію з HR, та корпоративного управління про причини відсутності на роботі, дотримуватись встановленого режиму робочого часу, вчасно починати та закінчувати щоденну роботу, вчасно починати та закінчувати перерву для відпочинку та харчування, дотримуватись графіків змінності, не допускати відсутності на робочому місці довше встановленого часу (т. 1 а.с. 105).
Відповідно до Актів про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7408357 від 10.07.2023 року; № Е.28.0.0.0/5-7414928 від 11.07.2023 року; № Е.28.0.0.0/5-7421725 від 12.07.2023 року; № Е.28.0.0.0/5-7428532 від 13.07.2023 року; № Е.28.0.0.0/5-7434981 від 14.07.2023 року; № Е.28.0.0.0/5-7442451 від 17.07.2023 року; № Е.28.0.0.0/5-7449241 від 18.07.2023 року; № Е.28.0.0.0/5-7459422 від 19.07.2023 року; № Е.28.0.0.0/5-7461996 від 20.07.2023 року; № Е.28.0.0.0/5-7471092 від 21.07.2023 року, які підписані співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до вимог чинного законодавства та з яких вбачається, що протягом робочих днів з 10.07.2023 року по 14.07.2023 року та з 17.07.2023 року по 21.07.2023 року у робочий час, а саме з 08:30 год. по 17:30 год. ОСОБА_1 (посада "Перший заступник директора макрорегіонального управління - керівник напрямку", підгрупа посад "Перший заступник директора макрорегіонального управління по регіону - керівник напрямку реалізації програм клієнтам МСБ") був відсутній на роботі за адресою робочого місця: АДРЕСА_1 .
Актом щодо запиту про надання письмових пояснень ( ОСОБА_1 ) № Е.28.0.0.0/5-7453352 від 18.07.2023 року, складеним співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 18.07.2023 року о 13:55 год. ОСОБА_1 здійснено телефонний дзвінок за фінансовим номером +380689532555 та запропоновано надати письмові пояснення причин відсутності 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року та 18.07.2023 року за адресою робочого місця: АДРЕСА_1 . Жодних поважних причин своєї відсутності ОСОБА_1 не назвав та пообіцяв надати пояснення найближчим.
Відповідно до Акту про відмову від надання пояснень від 24.07.2023 року № Е.28.0.0.0/5-7478711, співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , 24.07.2023 року о 8:27 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення щодо відсутності на робочому місці за адресою АДРЕСА_1 в наступні дати: 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року, 20.07.2023 року та 21.07.2023 року, проте ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився.
Листами від 24.07.2023 року № 20.1.0.0.0/7-73368, надісланими ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку за адресами: АДРЕСА_2 (накладна АТ «Укрпошта» № 2500676777466) та АДРЕСА_3 (накладна АТ «Укрпошта» № 2500676777474), запропоновано останньому надати письмові пояснення у строку до 27.07.2023 року причин його відсутності на роботі за адресою робочого місця: АДРЕСА_4 у наступні робочі дні: 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року, 20.07.2023 року та 21.07.2023 року. Зазначено, що пояснення та підтверджуючі документи можна надати у формі електронного документа з проставленням КЕП на електронну пошту АТ КБ «ПриватБанк», зазначену в листі, а також у паперовій формі з проставленням власноручного підпису шляхом надіслання на поштову адресу АТ КБ «ПриватБанк», зазначену в листі.
Лист отримано ОСОБА_1 28.07.2023 року, що визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи.
01.08.2023 року працівниками АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 складено Акт про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення № Е.28.0.0.0/5-7523650, відповідно до якого запит надати письмові пояснення було оформлено також засобами електронного зв'язку (за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій) на фінансовий номер працівника +380689532555 у меседжері Viber. АТ КБ «ПриватБанк» та Працівник і попередньо, тобто до 21 липня 2023 року спілкувались з робочих питань, АТ КБ «ПриватБанк» здійснювало ознайомлення працівника з документами за допомогою засобу електронного зв'язку Viber. Жодних заперечень щодо такого альтернативного способу ознайомлення та комунікації від працівника не надходило, натомість працівник підтримував комунікацію з АТ КБ «ПриватБанк» за допомогою засобу електронного зв'язку Viber. Поштові відправлення із запитом надати письмові пояснення були отримані працівником 28.07.2023 року та 04.08.2023 року. ОСОБА_1 з фінансового номеру НОМЕР_1 у меседжері Viber підтвердив отримання запиту, але не оформив письмові пояснення відповідно до вимог АТ КБ «ПриватБанк», а згодом направив з фінансового номеру НОМЕР_1 у меседжері Viber «Заява Банк ЗП», яка була не оформлена відповідно до вимог чинного законодавства та не містила підпису Працівника. Вказане підтверджує обізнаність Працівника про необхідність надати письмові пояснення та факт затребування письмових пояснень з боку АТ КБ «ПриватБанк», а також фактичне небажання Працівника надати пояснення у законодавчо встановленій письмовій формі. Станом на 17:30 год. 01.08.2023 року відсутні пояснення ОСОБА_1 відповідно до встановлених Банком вимог. АТ КБ «ПриватБанк» вважає ОСОБА_1 таким, що був обізнаний про необхідність надання письмових пояснень причин відсутності на роботі за адресою робочого місця: АДРЕСА_1 , у робочі дні: 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року, 20.07.2023 року та 21.07.2023 року, а саму відсутність у вказані дати вважає такою, що вчинена без поважних причин.
Директором Центрального макрорегіонального управління ОСОБА_10 звернувся 01.08.2023 року до Члена правління банку зі службовою запискою № Е.28.0.0.0/2-2308 «Про виявлення порушення трудової дисципліни» ОСОБА_1 за фактом відсутності на роботі протягом робочого дня 05.07.2023 року, 06.07.2023 року, 07.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року, 20.07.2023 року та 21.07.2023 року. Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, автор службової записки вважає, що це порушення трудової дисципліни може заслуговувати на звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Крім того у даній службовій записці № Е.УКД-2023-7528753 від 02.08.2023 року Директором повідомлено, що вищевказані дні, працівник відрядження, службові поїздки, будь-які зустрічі з клієнтами та виконання доручень поза адресою робочого місця з метою виконання посадових обов'язків з керівником не погоджував будь-яким засобом комунікації, керівник не надав будь-які усні чи письмові доручення працівнику виконувати посадові обов'язки, проводити зустрічі з клієнтами поза встановленою адресою робочого місця.
Наказом АТ КБ «ПриватБанк» № Е.28.0.0.0/1-7539964 від 07.08.2023 року ОСОБА_1 звільнено за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Копію наказу про звільнення надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 08.08.2023 року та отримано останнім 15.08.2023 року.
Наказ № Е.28.0.0.0/1-7539964 від 07.08.2023 «Про звільнення за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, ОСОБА_1 » містить всі необхідні реквізити для даного виду документу, підстави звільнення позивача з посиланням на статтю 40 КЗпП України.
Позивачем не надано жодного доказу поважності причин відсутності на роботі у дні, які рахуються відповідачем, як прогул, як і не надано доказів того, що поза межами робочого місця ОСОБА_1 протягом робочого часу з 10.07.2023 року по 21.07.2023 року виконував певні трудові обов'язки.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про те, що ним здійснювалось табелювання, жодним чином не підтверджують перебування позивача на роботі протягом всього робочого дня в період з 10 до 21 липня 2023 року та не спростовують вчинення ним дисциплінарного проступку - прогулу, з огляду на сукупність доказів наявних в матеріалах справи та враховуючи технічний аспект здійснення табелювання за геокоординатами, а також час здійснення цієї операції (початок і кінець робочого дня), про що зазначає відповідач та не заперечує позивач, не виключена ймовірність здійснення позивачем табелювання початку і кінця робочого дня без безпосереднього відвідування робочого місця та перебування на робочому місці протягом всього робочого дня. За таких обставин, долучена позивачем роздруківка здійсненого ним табелювання за липень 2023 року не є належним та допустимим доказом перебування позивача на робочому місці в робочий час з 10 до 21 липня 2023 року, згідно вимог чинного законодавства.
Судова колегія також відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що відсутність на робочому місці зумовлена невиконанням відповідачем свого обов'язку з реального поновлення позивача на роботі, а саме забезпечення робочим місцем та доступом до комп'ютерного забезпечення, оскільки, по-перше, ці доводи спростовуються наданими АТ КБ «ПриватБанк» доказами, якими підтверджено поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді, виплату йому заробітної плати, забезпечення робочим місцем та доступом до програмного забезпечення. Доводи позивача про те, що умови праці були неналежними ґрунтуються виключно на припущеннях всупереч вимогам ч.6 ст.81 ЦПК України. Також, незалежно від того, чи була забезпечена ОСОБА_1 можливість в повному обсязі виконувати свої посадові обов'язки на посаді першого заступника директора макрорегіонального управління, він був зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, зокрема дотримуватися встановленого за посадою режиму робочого часу, перебувати на робочому місці в приміщенні банку за адресою: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 45/4, в робочий час, оскільки дистанційний чи будь-який інший режим роботи щодо нього не встановлювався.
Оскільки позивача звільнено не за невідповідність займаній посаді, а за прогул, тому доводи про неможливість в повному обсязі виконувати функціональні обов'язки не стосуються предмету доказування під час розгляду даних позовних вимог.
Доводи позивача про те, що його було поновлено на роботі як позаштатного персоналу, що звільняє його від обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодним доказом та вимогами чинного законодавства.
Доводи позивача про те, що він не був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку в 2021 році судова колегія не приймає, оскільки за відсутності доказів того, що ОСОБА_1 був встановлений особливий режим роботи, не пов'язаний з безпосереднім перебуванням на робочому місці в робочий час, обов'язок перебувати на роботі для ОСОБА_1 презюмується в силу вимог закону. Крім того, ОСОБА_1 зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, з якими він 04 липня 2023 року був ознайомлений, у відповідності до положень Наказу про зміцнення трудової дисципліни, і в якому чітко було визначено, як робоче місце, так і графік роботи.
Виходячи з вищевикладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому порушенні трудової дисципліни, яка полягала у тому, що він був обізнаний з встановленою йому адресою робочого місця та графіком роботи, зазначеними у наказі про поновлення на роботі, був ознайомлений з посадовою інструкцією, а також був ознайомлений під підпис з наказом про зміцнення трудової дисципліни № Е.28.0.0.0/7-7334372 від 28.06.2023 року, проте умисно, не маючи поважних причин, вчинив порушення, що полягали у систематичній відсутності на роботі протягом всього робочого дня.
Щодо посилання ОСОБА_1 про те, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення застосовано неправомірно, а саме без отримання згоди Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судова колегія зазначає наступне.
Дійсно, згідно з ч. 1 ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації, а також припинення трудового договору з домашнім працівником з ініціативи роботодавця відповідно до статті 173-6 цього Кодексу), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.
Водночас, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Кодексу Законів про працю України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у статті 5 встановлено особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця під час воєнного стану, а саме відповідно до частини другої ст. 5 цього Закону, у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, діяв на час звільнення Позивача й діє на цей час.
Таким чином, на час звільнення ОСОБА_1 у період дії воєнного стану стаття 43 КЗпП України про отримання згоди профспілки на розірвання трудового договору не застосовувалась.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був обраним до профспілкових органів після поновлення його на роботі(за попереднім рішення суду про поновлення на роботі) судова колегія доходить висновку, що на нього не розповсюджується виняток щодо обов'язку отримання згоди профспілки на розірвання трудового договору.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія доходить висновку, що відсутні підстави для визнання неправомірним накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 , без отримання пояснень позивача з урахуванням Акту про відмову у наданні пояснень від 01.08.2023 року та відсутності доказів на підтвердження факту поновлення позивача у профспілковій організації при поновленні на посаді.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Разом з тим законодавець не зобов'язує роботодавця спочатку застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а лише потім звільнення. Відповідно до закону ці два види стягнення є самостійними та незалежними один від одного.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 347/2024/21, для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 4.16 Положення Банку, обираючи вид дисциплінарного стягнення (догана або звільнення) Банк повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку і заподіяну працівником Банку шкоду (потенційну шкоду), обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, і попередню роботу Працівника Банку. Однак, для застосування дисциплінарного стягнення не має значення, чи призвів вчинений Працівником Банку дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків - для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту вчинення Працівником Банку порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості, тобто категорії дисциплінарного проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Згідно з п. 9 Класифікатора дисциплінарних проступків, затвердженого наказом АТ КБ «ПриватБанк» № PR/18-2021-7491256 від 13.10.2021 року, прогул (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) вважається грубим порушенням, за яке передбачено дисциплінарну відповідальність у вигляді догани за перше вчинення, звільнення за друге вчинення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи систематичне (протягом 10 робочих днів поспіль) вчинення ОСОБА_1 прогулу протягом всього робочого дня, що за внутрішніми документами відповідача вважається грубим порушенням трудової дисципліни, накладене на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є справедливим, пропорційним та співмірним заходом щодо вчиненого ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини четвертої ст. 149 КЗпП України, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
З наданих відповідачем доказів встановлено, що наказ про звільнення було направлено позивачу на відомі адреси засобами поштового зв'язку (цінні листи з описом вкладення № 0504595297930 та № 0504595299533). Згідно з повідомленням про вручення, відправлення за номером 0504595299533 було отримано позивачем особисто 15.08.2023 року.
Враховуючи вище викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 , будучи працівником АТ КБ «ПриватБанк», допустив грубе порушення трудової дисципліни, а саме прогул, який мав місце протягом всього робочого часу кожного робочого дня з 10.07.2023 року до 21.07.2023 року, доказів поважності причин відсутності на робочому місці не надав ані суду першої інстанції, ані відповідачу, ані суду апеляційної інстанції, тому АТ КБ «ПриватБанк» з дотриманням вимог КЗпП правомірно наклало на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. При цьому, накладене дисциплінарне стягнення, з огляду на тяжкість вчиненого проступку та обставини його вчинення (зокрема систематичність та тривалість), є пропорційним та справедливим стягненням відносно вчиненого проступку.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість відсутності підстав для скасування наказу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк за № Е.28.0.0.0/1-7539964 від 07.08.2023 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, і як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 26.06.2024 року.