Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/287/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 404/5978/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
23.06.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 09 червня 2025 року, в кримінальному провадженні, внесеного 08.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121040000332, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, якою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянину України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-29 вересня 2021 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням слідчого СВ ВП № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 09 червня 2025 року підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 05 серпня 2025 року.
Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років та ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування ОСОБА_5 інших менш суворих запобіжних заходів, які б забезпечували виконання ним процесуальних обов'язків та були достатніми для запобігання вказаним ризикам.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, вказуючи на те, що вказані в клопотанні ризики не доведені та необґрунтовані, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, з початку повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав Збройних Сил України, має на утриманні малолітню дитину.
Захисник зазначає, що ОСОБА_5 будучи допитаний в якості підозрюваного, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, не намагався уникнути кримінальної відповідальності та готовий надати матеріальну допомогу потерпілому на лікування, а тому на його думку можливе застосування такого виду запобіжного заходу як домашній арешт.
При таких обставинах, захисник вважає, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, які свідчили б про те, що більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,4,5 ст.177 КПК України.
В судове засідання апеляційного суду адвокат ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_8 не з'явилися, до суду подали клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі, підозрюваний ОСОБА_5 до суду не доставлений, будь-яких заяв про його обов'язкову участь не надходило, у зв'язку з чим колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.405 КПК України вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 без їх участі.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає за таких підстав.
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час розслідування кримінального провадження внесеного 08 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121040000332, слідством встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
07 червня 2025 року о 22.25 год. ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України затримано, а 08 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити нові кримінальні правопорушення, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальні правопорушення.
Також, колегія суддів, враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, який є тяжким, умисним, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, ніде не працює, офіційного джерела доходу немає, у зв'язку з чим підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, ОСОБА_5 вчинив тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я потерпілого, допомогу не надав, шкоду не відшкодував, вину не визнає, що свідчить про зухвалість особи підозрюваного, а характер та фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування та без перешкод залишить місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому, колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, колегія суддів відмічає, що враховуючи характеризуючи дані особи підозрюваного, а саме відсутність у нього офіційного заробітку, можливість продовження незаконної діяльності, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Колегія суддів апеляційного суду враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв'язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
Вище зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.
Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.183, 197, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 09 червня 2025 року, в кримінальному провадженні № 12025121040000332 від 08.06.2025 року про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 05 серпня 2025 року - без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4