Кропивницький апеляційний суд
Провадження № 11-кп/4809/440/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Категорія ст.249 КК України Доповідач у ІІ інстанції: ОСОБА_2
24.06.2025 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12024121190000052 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Аудиторівка Світловодського району Кіровоградської області, громадянин України, українець, освіта середня, одружений, на утриманні 2 малолітніх дітей, працює охоронцем на ЗМК, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не має,
засуджений за ч.1 ст.249 КК Українидо покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.
В силу п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України на ОСОБА_8 покладено такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 9466 грн.
Відповідно до ст.96-1, 96-2 КК України застосовано спеціальну конфіскацію - конфісковано в дохід держави предмет, знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення: - свіжо виловлену рибу таких видів: плітка в кількості 106 штук, плоскирка в кількості 5 штук, карась в кількості 25 штук, яку передано до ТОВ РПА «Андрусівська»; - Дві однотипні риболовні сітки довжиною по 50 м, висотою по 2,1 м, з діаметром вічка по 36 мм, гумовий надувний човен без маркувальних написів з двома дерев'яними веслами, які передано до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.
Задоволено цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави заподіяну шкоду внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища незаконним добуванням (виловом) риби.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави заподіяну шкоду внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища незаконним добуванням (виловом) риби в розмірі 213129 грн.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 вчинив незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибним ресурсам держави, за таких обставин.
Так, 21 березня 2024 року, у вечірній час точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, з метою незаконного вилову риби ОСОБА_8 прибув до узбережжя озеро Довге Кам'янського водосховища річки Дніпро розташованого поблизу рятувальної станції ДСНС м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області з незаконними знаряддями лову риби та гумовим човном.
Діючи з протиправним умислом, за допомогою гумового надувного човна без маркувальних знаків, ОСОБА_8 вийшов на воду озера Довге Кам'янського водосховища річки Дніпро в районі рятувальної станції ДСНС м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, де без дозволу рибоохорони виставив привезені ним незаконні знаряддя лову, а саме: дві однотипні риболовні сітки довжиною по 50 метрів, висотою по 2,1 метра, з діаметром вічка по 36 мм., після чого повернувся до узбережжя та став очікувати доки наловиться риби.
Реалізуючи свій протиправний задум до кінця, 21 березня 2024 року, близько 23 години, ОСОБА_8 за допомогою гумового надувного човна витягнув із води виставлені ним в озері Довге незаконні знаряддя лову - дві сітки разом із виловленою рибою, де був викритий працівниками ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу.
При цьому, в період часу з 23 години 36 хвилин 21 березня 2024 року по 00 годин 04 хвилини 22 березня 2024 року в ході огляду місця події у ОСОБА_8 було вилучено дві однотипні риболовні сітки довжиною по 50 метрів, висотою по 2,1 метра, з діаметром вічка по 36 мм., гумовий надувний човен без маркувальних написів з двома дерев'яними веслами, а також виловлену рибу: плітка в кількості 106 штук, плоскирка в кількості 5 штук, карась в кількості 25 штук.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_8 порушив «Правила любительського і спортивного рибальства», які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1126 від 18.07.1998 року та наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за №269/3562, а саме пункт 3.15, зазначених Правил, щодо заборони застосування без дозволу рибоохорони заборонених знарядь лову, а саме, дві риболовні сітки, довжиною по 50 м, висотою по 2,1 м, з діаметром вічка по 36 мм (знаряддя лову, виготовлене із сіткоснастевого матеріалу), та ст. 52-1, ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» (відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання відтворення тваринного світу).
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_8 вчинив незаконне зайняття рибним добувним промислом, чим заподіяв істотну шкоду рибним ресурсам держави на загальну суму 213129 (двісті тринадцять тисяч сто двадцять дев'ять) гривень.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду першої інстанції, а кримінальне провадження закрити за п.3 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не оцінив критично наступні показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , внаслідок чого невірно застосував закон про кримінальну відповідальність.
Так, ОСОБА_9 повідомив, що працює державним екологічним інспектором Придніпровського округу. Вніч з 21 на 22 березня 2024 року проводився спільний з поліцією рейд по виявленню незаконного вилову риби. У працівника поліції ОСОБА_10 був тепловізор з допомогою якого виявили рибалку, який вийшов на гумовому човні та виставив дві сітки. Рибалкою виявився ОСОБА_8 . Близько 23 години на березі озера Довге біля рятувальної станції вони викрили ОСОБА_8 , який виставив сітки в які зловив рибу. Викликали слідчо-оперативну групу. Проводилася відео зйомка огляду місця події. На місці події ОСОБА_8 вину визнав, опору не чинив. Припинити вилов риби на сітки ОСОБА_8 до приїзду слідчо-оперативної групи вони не мали можливості та засобів. Після приїзду слідчо-оперативної групи з гумовим човном, вийшли на воду і ОСОБА_8 витягнув свої сітки з рибою з води. Виловлену рибу не випускали у воду, так як риба мала пошкодження, була порізана сітками, та частина була вже вбита. Вони не мали права відпускати рибу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив, що працює поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №1 м. Світловодськ. Дійсно в ніч з 21 на 22 березня 2024 року проводився спільний з екологічною інспекцією рейд по виявленню незаконного вилову риби в районі Кременчуцької ГЕС. На березі озера Довге біля рятувальної станції м. Світловодська він з інспектором ОСОБА_9 , з допомогою тепловізору виявили незаконний вилов риби, яку здійснював громадянин ОСОБА_8 , який з гумової) човна сітками ловив рибу в озері Довге. Вони довго, близько години, спостерігали за рибалкою. Вони почекали рибалку, коли той вийшов на берег, то ним виявився ОСОБА_8 . Він впізнає ОСОБА_8 , як особу, що незаконно ловила рибу сітками. У ОСОБА_8 було виявлено та вилучено дві сітки, гумовий човен та рибу. Припинити та попередити кримінальне правопорушення не було можливості, оскільки не було на той час плавзасобу. На місце події була викликана слідчо-оперативна група. Проводилася відео зйомка. ОСОБА_8 не заперечував що ловив сітками рибу, все визнавав, опору не чинив.
Отже, як зазначають обидва свідки, то вони неналежним чином підготувалися до проведення рейду, адже не мали власних плавзасобів, щоб припинити розпочате правопорушення. При цьому, вони навмисно не скористалися плавзасобом обвинуваченого, на якому він був затриманий одразу після прибуття до берегової лінії озера Довгого, а також вони проігнорували вже наполягання самого обвинуваченого, який просив їх дозволити Йому зняти сітки, оскільки не мав наміру виловлювати значну кількість риби, а Його умисел був направлений на вилов риби не більше двох кілограмів, а тривале знаходження сіток у воді може спричинити завдання більшої шкоди державі, умислу на яку в обвинуваченого не було.
По-перше: Така поведінка працівника правоохоронного та екологічного органів може свідчити про той факт, що вони були прямо зацікавленні у викритті саме кримінального правопорушення, а не попередженні його чи його припинені на стадії замаху, а отже є сумніви в тому, що з суб'єктивної сторони кримінального правопорушення обвинувачений бажав виловити саме ту кількість риби, яка в подальшому (після його затримання та неможливості ним зняти сітки самостійно і спливу більш як двох годин) була вилучена з водойми вже працівниками правоохоронного та екологічного органів за активного сприяння обвинуваченого.
По-друге: відповідальність за злочин, передбачений ст. 249 КК, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть указувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. З або ч. 4 ст. 85 КУпАП (див. п. 12 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. №17).
Слід також зазначити, що і допитані у якості свідків поняті не можуть підтвердити сам факт скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення.
Крім того, під час проведення огляду місця події ОСОБА_8 працівники поліції, не повідомили в якому процесуальному статусі під час цієї слідчої дії він там перебуває та чи бажає скористатися правовою допомогою. Внаслідок таких дій та неповідомлення ОСОБА_8 про його права, дізнавачем було порушено право ОСОБА_8 на захист, що є істотним порушенням прав людини та основоположних свобод, а відтак протокол огляду місця події та здобуті на його підставі інші докази є недопустимими.
Вказані процесуальні порушення зафіксовані відеозаписом до протоколу огляду місця події, який досліджувався судом першої інстанції, але суд не надав належної оцінки цим грубим процесуальним порушенням, чим також порушив ч.2 ст.9 КПК України.
Крім того, виловлену рибу було передано на реалізацію, а отже сума грошових коштів, які отримані від реалізації риби мала бути врахована при зменшенні суми цивільного позову, але інформації щодо реалізації виловленої риби судом не отримано, а відтак недоведеним прокурором є розмір шкоди за цивільним позовом.
Крім того, в порушення вимог статті 88 КПК України, на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.249 КК України, суд визнав допустимими докази щодо притягнення його раніше до адміністративної відповідальності за ст.85 КУпАП.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника
ОСОБА_7 , які просили закрити кримінальне провадження, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залити без задоволення, з таких підстав.
Суд першої інстанції також обґрунтовано визнав ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,що в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції належними та допустимими доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та навів у вироку.
Допитаний в судовому засіданні суду першої обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково, а саме не заперечував вчинення ним незаконного вилову риби, проте, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні та позов не визнав.
Пояснив, що дійсно близько 21 години 21 березня 2024 року для вилову риби він прибув до озера Довге в район рятувальної станції м. Світловодська. Для вилову риби він мав з собою гумовий човен та дві рибацькі сітки, довжиною по 50 метрів. Він вирішив займатися виловом риби так як на той час роботи не мав, а треба було заробити гроші для годування сім'ї.
На гумовому човні він вийшов на воду та виставив дві сітки для вилову риби, після чого повернувся на берег. Через незначний час на березі його затримали рибінспектор та поліцейський.
Він просив дозволити йому зняти сітки, щоб якнайменше у сітки попало риби. На його прохання поліцейський відповів, що треба дочекатися коли привезуть поліцейські гумового човна. Приїхав автомобіль Шкода та привіз на лафеті гумовий човен.
Після вказаного, на двох гумових човнах вони вийшли на воду. Зі свого гумового човна на воді він зняв свої сітки у яких була жива риба. Поліцейський знімав на відео як він витягував з води сітки з рибою.
Повернувшись на берег він просив дозволити йому випустити живу рибу, проте, поліцейський сказав, що якщо випустити рибу то не буде кримінальної справи. Він не визнає позов, так як на його думку, якби рибу випустили на місці, то шкода була б відсутня, і відсутній був би позов.
Вважає, що шкода виникла так як поліцейський спеціально не хотів випускати виловлену ним рибу. В його присутності перерахували виловлену ним рибу, та забрали її разом з сітками та човном. Він засуджує свої дії щодо незаконного вилову риби, та обіцяє більше незаконно не ловити рибу.
Свідок ОСОБА_9 в суді першої інстанції пояснив, що працює державним екологічним інспектором Придніпровського округу. Вніч з 21 на 22 березня 2024 року проводився спільний з поліцією рейд по виявленню незаконного вилову риби.
У працівника поліції ОСОБА_10 був тепловізор з допомогою якого виявили рибалку, який вийшов на гумовому човні та виставив дві сітки. Рибалкою виявився ОСОБА_8 . Близько 23 години на березі озера Довге біля рятувальної станції вони викрили ОСОБА_8 , який виставив сітки на які зловив рибу.
Викликали слідчо-оперативну групу. Проводилася відео зйомка огляду місця події. На місці події ОСОБА_8 вину визнав, опору не чинив.
Припинити вилов риби на сітки ОСОБА_8 до приїзду слідчо-оперативної групи вони не мали можливості та засобів.
Після приїзду слідчо-оперативної групи з гумовим човном, вийшли на воду і ОСОБА_8 витягнув свої сітки з рибою з води. Виловлену рибу не випускали у воду, так як риба мала пошкодження, була порізана сітками, та частина була вже вбита. Вони не мали права відпускати рибу.
Свідок ОСОБА_11 суді першої інстанції пояснив, що працює начальником сектору реагування патрульної поліції ВП №1 м. Світловодськ. В ніч з 21 на 22 березня 2024 року проводився спільний з екологічною інспекцією рейд по виявленню незаконного вилову риби в районі Кременчуцької ГЕС.
Поліцейським ОСОБА_10 з інспектором було виявлено незаконний вилов риби, яку здійснював громадянин ОСОБА_8 , який сітками ловив рибу в озері Довге. У ОСОБА_8 було виявлено та вилучено дві сітки, гумовий човен та рибу. На місце події була викликана слідчо-оперативна група. Проводилася відео зйомка.
Свідок ОСОБА_10 суді першої інстанції пояснив, що працює поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №1 м. Світловодськ.
В ніч з 21 на 22 березня 2024 року проводився спільний з екологічною інспекцією рейд по виявленню незаконного вилову риби в районі Кременчуцької ГЕС. На березі озера Довге біля рятувальної станції м. Світловодська він з інспектором ОСОБА_9 , з допомогою тепловізора виявили незаконний вилов риби, яку здійснював громадянин ОСОБА_8 , який з гумового човна сітками ловив рибу в озері Довге.
Вони довго, близько години, спостерігали за рибалкою. Вони почекали рибалку, коли той вийшов на берег, то ним виявився ОСОБА_8 .
Він впізнає ОСОБА_8 , як особу, що незаконно ловила рибу сітками.
У ОСОБА_8 було виявлено та вилучено дві сітки, гумовий човен та рибу. Припинити та попередити кримінальне правопорушення не було можливості, оскільки не було на той час плавзасобу.
На місце події була викликана слідчо-оперативна група. Проводилася відео зйомка. ОСОБА_8 не заперечував що ловив сітками рибу, все визнавав, опору не чинив.
Свідок ОСОБА_12 суді першої інстанції пояснив, що дійсно вніч з 21 на 22 березня 2024 року в районі гаражів нижче шлюзу його зупинили поліцейські, та запросили бути понятим під час виявлення незаконного вилову риби. На березі було виявлено рибалку у якого був гумовий човен, а в човні були сітки з рибою. Під час огляду здійснювалося відеозапис. На місці події дійсно був рибалка ОСОБА_13 , який пояснював, що ловив рибу сітками.
Свідок ОСОБА_14 суді першої інстанції пояснив, що дійсно вніч з 21 на 22 березня 2024 року коли він їхав додому, його зупинили поліцейські, та запросили бути понятим під час виявлення незаконного вилову риби. На березі було виявлено рибалку у якого був гумовий човен, а в човні були сітки з рибою. Під час огляду здійснювалося відеозапис. На місці події дійсно був рибалка ОСОБА_13 , який пояснював, що ловив рибу сітками. Рибу з сіток діставав Пилипко.
Крім даних показань обвинуваченого, свідків, вина ОСОБА_8 підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами, а саме:
Рапортом помічника чергового сектору реагування Світловодського відділення поліції, зареєстрованого до ЄО за №2001 від 21 березня 2024 року про те, що 21 березня 2024 року о 23 годині 04 хв. надійшло повідомлення від начальника ГРПП ВП №1 м. Світловодськ про виявлення незаконного вилову риби на нижньому бєфу території Кременчуцької ГЕС озеро Довге. На місці події виявлено ОСОБА_8 , який здійснював лов риби сітками на плав засобі (а.с.98 том №1).
Результатами огляду місця події, які зафіксовано в протоколі огляду місця події від 21 березня 2024 року проведеного з відеозаписом, та з яких видно, що 21 березня 2024 року в період часу з 23 години 36 хвилин по 00 годин 04 хвилини 22 березня 2024 року на узбережжі озера Довге Кам'янського водосховища річки Дніпро в районі рятувальної станції ДСНС м. Світловодськ, було виявлено ОСОБА_8 у якого було вилучено дві однотипні риболовні сітки довжиною по 50 метрів, висотою по 2,1 метра, з діаметром вічка по 36 мм., гумовий надувний човен без маркувальних написів з двома дерев'яними веслами, а також виловлену рибу: плітка в кількості 106 штук, плоскирка в кількості 5 штук, карась в кількості 25 штук. (а.с.99-103, том №1).
Відеозаписом огляду місця події від 21 березня 2024 року, який переглянуто в судовому засіданні (а.с.103, том №1).
Речовими доказами:
- гумовий надувний човен без розпізнавальних написів, та два дерев'яних весла;
- дві однотипні риболовні сітки зеленого кольору довжиною по 50 метрів, висотою по 2,1 метра, з діаметром вічка по 36 мм;
- виловлена риба таких видів та в наступній кількості: плітка в кількості 106 штук, плоскирка в кількості 5 штук, карась в кількості 25 штук;
які було тимчасово вилучено під час огляду місця події 21 березня 2024 року, які постановами слідчого від 22 березня 2024 року як речові докази приєднано до кримінального провадження, та на які ухвалою слідчого судді від 22 березня 2024 року було накладено арешт (а.с.104-117, том №1).
Розрахунком розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів гр. ОСОБА_8 від 22 березня 2024 року. Розмір матеріальної шкоди становить 213129 (а.с. 123, том №1).
Актом обстеження місця незаконного добування водних біоресурсів в акваторії затоки «Озеро Довге» шлюзового каналу нижнього бєфу греблі Кременчуцької ГЕС річки Дніпро від 21 березня 2024 року, про виявлення під час рейду ОСОБА_8 який здійснював незаконний вилов риби сітками з плавзасобу (а.с.124, том №1).
Повідомленням Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України від 02 квітня 2024 року, згідно якого за кількісними показниками промислового запасу іхтіофауни, гранична величина загального збитку рибному господарству Кременчуцького водосховища, що дозволяє характеризувати шкоду, як істотну, станом на 2024 рік становить 6926 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Шкода рибному господарству України, яка завдана вилученням водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження №12024121190000052 від 22 березня 2024 року є істотною (а.с. 139, том №1).
Результатами судової інженерно-екологічної експертизи, які містяться у Висновку експерта №2930 від 12 квітня 2024 року, відповідно до якого, внаслідок вилову гр. ОСОБА_8 водних біоресурсів (риби) у кількості 136 шт., що мав місце 21 березня 2024 року на озері Довге Кременчуцького водосховища, яке розташоване в Олександрійському районі Кіровоградської області, довкіллю (водному об'єкту) було заподіяно істотну шкоду за ознакою добування великої кількості риби (а.с.143-158, том №1).
Позовною заявою прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції України Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) до ОСОБА_8 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища незаконним добуванням (виловом) рибив розмірі 213129 грн. (а.с. 12-42 том №1).
Проаналізувавши зазначені докази та обставини вчинення злочину, колегія суддів дійшла висновку, що вказані докази в сукупності беззаперечно вказують на причетність обвинуваченого ОСОБА_8 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, а тому суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель чотирьох осіб та середньої тяжкості тілесні ушкодження двом особам.
Що стосується доводів захисника про відсутність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого кримінального правопорушення, необхідно зазначити наступне.
Так суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що він дійсно близько 21 години 21 березня 2024 року для вилову риби він прибув до озера Довге в район рятувальної станції м. Світловодська. Для вилову риби він мав з собою гумовий човен та дві рибацькі сітки, довжиною по 50 метрів. Він вирішив займатися виловом риби так як на той час роботи не мав, а треба було заробити гроші для годування сім'ї. На гумовому човні він вийшов на воду та виставив дві сітки для вилову риби, після чого повернувся на берег. Через незначний час на березі його затримали рибінспектор та поліцейський.
Вказані пояснення узгоджуються з допитаними свідками в суді першої інстанції ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , а з письмовими матеріалами кримінального провадження.
Згідно з протоколом огляду місця події від 21 березня 2024 року проведеного з відеозаписом, та з яких видно, що 21 березня 2024 року в період часу з 23 години 36 хвилин по 00 годин 04 хвилини 22 березня 2024 року на узбережжі озера Довге Кам'янського водосховища річки Дніпро в районі рятувальної станції ДСНС м. Світловодськ, було виявлено ОСОБА_8 у якого було вилучено дві однотипні риболовні сітки довжиною по 50 метрів, висотою по 2,1 метра, з діаметром вічка по 36 мм., гумовий надувний човен без маркувальних написів з двома дерев'яними веслами, а також виловлену рибу: плітка в кількості 106 штук, плоскирка в кількості 5 штук, карась в кількості 25 штук
Частиною 1 ст. 249 КК України передбачено відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
При цьому, об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України характеризується сукупністю трьох ознак:
1) діяння - незаконне зайняття рибним, звіриними або іншим водним добувним промислом;
2) наслідки у вигляді істотної шкоди;
3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Дане кримінальне правопорушення є злочином з матеріальним складом та вважається закінченим з моменту спричинення істотної шкоди.
Тобто, відповідальність за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 249 КК України, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Ця ознака кримінального правопорушення поряд з іншими, визначеними
ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягає доказуванню в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю.
В матеріалах справи наявна судова інженерно-екологічної експертизи №2930 від 12 квітня 2024 року, відповідно до якого, внаслідок вилову гр. ОСОБА_8 водних біоресурсів (риби) у кількості 136 шт., що мав місце 21 березня 2024 року на озері Довге Кременчуцького водосховища, яке розташоване в Олександрійському районі Кіровоградської області, довкіллю (водному об'єкту) було заподіяно істотну шкоду за ознакою добування великої кількості риби.
Враховуючи пояснення ОСОБА_8 , які узгоджуються з допитаними свідками в суді першої інстанції ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , а з письмовими матеріалами кримінального провадження, а також те, що в ході досудового розслідування проведено судова інженерно-екологічної експертизу №, відповідно до якої, внаслідок вилову гр. ОСОБА_8 водних біоресурсів (риби) у кількості 136 шт., що мав місце 21 березня 2024 року на озері Довге Кременчуцького водосховища, яке розташоване в Олександрійському районі Кіровоградської області, довкіллю (водному об'єкту) було заподіяно істотну шкоду за ознакою добування великої кількості риби, колегія суддів приходить до висновку дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибним ресурсам держави.
А тому, доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого кримінального правопорушення є такими, що не знайшли своє підтвердження в ходжі розгляду справи.
Колегія суддів не враховує доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 мав намір на вилов риби в невеликій кількості біля 2 кг. для потреб харчування його малолітніх дітей, за що передбачена адміністративна відповідальність. Адже,в такому разі ОСОБА_8 не здійснював би вилов риби приховано, у нічний час доби ,за допомогою заборонених чинним законодавством України знарядь лову - 2 сіток, довжиною по 50 метрів, з глибиною посадки 2.1 метра, які розраховані на масовий браконьєрський вилов риби.
Разом з тим, не можуть бути враховані доводи захисту про те, що безпосередньо з вини правоохоронних органів у сітку які поставив ОСОБА_8 пропало багато риби, оскільки вказані доводи носять по-перше гіпотетичний характер, а по-друге ОСОБА_8 ставляючи дві рибацькі сітки, довжиною по 50 метрів мав намір безпосередньо на вилов риби у великій кількості.
При цьому, в суді першої інстанції ОСОБА_8 надав пояснення відповідно до яких він вирішив займатися виловом риби, так як на той час роботи не мав, а треба було заробити гроші для годування сім'ї, тобто ОСОБА_8 розумів, що його дії можуть заподіяти істотну шкоду рибним ресурсам держави.
Доводи сторони захисту про те, що судом першої інстанції не роз'яснено ОСОБА_8 його права, а також порушення права на захист є такими, що не знайшли своє підтвердження від час апеляційного розгляду та спростовуються як наявною в матеріалах справи пам'яткою про права та обов'язки особи обвинуваченого (засудженого) яка бере участь у судовому розгляді, передбачені КПК України, яка безпосередньо підписана обвинуваченим ОСОБА_8 (а.с. 53 т. 1) так і журналом судового засідання разом із відеозаписом до нього від 14.05.2024 відповідно до якого ОСОБА_8 роз'яснено права та останній в судовому засіданні пояснив: знаю в чому обвинувачуюсь; буду давати пояснення; адвокат потрібен; права зрозумілі; по м'ятку про права отримав. Після призначення судом першої інстанції захисника обвинуваченому ОСОБА_8 , судовий розгляд відбувався за участі його захисника ОСОБА_7 та в подальшому в присутності свого захисника надавав в суді першої інстанції пояснення.
Не можуть бути враховані доводи сторони захисту про не надання ОСОБА_8 захисника під час проведення огляду місця події, як підстава для закриття провадження у справі, оскільки вказана слідча дія у відповідності до вимог КПК України не потребує захисника.
При цьому матеріали справи не містять відомостей, що протокол огляду місця події був проведений з істотним порушенням вимог КПК України.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку або перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, не встановлено. Також не встановленого упередженого ставлення суду до обвинуваченого ОСОБА_8 під час розгляду справи.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що процесуальні права обвинуваченого та їх реалізація в ході судового розгляду справи були забезпечені та дотримані, і їх істотних порушень, не встановлено.
Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винуватого, який не має судимостей, працює, одружений, має дітей та постійне місце проживання де характеризується посередньо як особа на яку скарг не надходило, не перебуває на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Також судом першої інстанції враховано, що постановою Світловодського міськрайонного суду від 15 квітня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, а саме, в тому, що він 21 лютого 2024 року на території Кам'янського водосховища озера Довге шлюзового каналу нижнього б'єфу греблі Кременчуцької ГЕС річки Дніпро здійснював протизаконний лов риби забороненим знаряддям лову - сіткою з берега, за що на нього накладено адміністративний штраф, а заборонені знаряддя лову - сітку ліскову довжиною 50 метрів - постановлено конфіскувати.
Постановою Світловодського міськрайонного суду від 18 вересня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, а саме, в тому, що він 14 вересня 2023 року на території Кам'янського водосховища в районі Кременчуцької ГЕС м. Світловодськ здійснював незаконний лов риби забороненим знаряддям лову - сітками з гумового човна, за що на нього накладено адміністративний штраф, а заборонені знаряддя лову - сітки довжиною 40 та 50 метрів і гумовий човен - постановлено конфіскувати.
Атому, на думку колегії суддів, обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 можливе шляхом призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, що перебуває в межах мінімальної санкції визначеної ч.1 ст.249 КК України із застосуванням положень вимог ст.. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік..
В той же час колегією суддів не можуть бути враховані доводи сторони про те, що постанови Світловодського міськрайонного суду від 15 квітня 2024 року та від 18 вересня 2024 року враховані судом як доказ вчинення ним кримінального правопорушення, оскільки з вироку суду першої інстанції вбачається, що саме вказані судові рішення враховані лише при призначенні ОСОБА_8 виду і міри покарання, оскільки наявність вказаних рішень свідчить про системність дій обвинуваченого направленими на протизаконний лов риби забороненим знаряддям лову.
Також колегія суддів погоджується з думкою судді суду першої інстанції про необхідність стягнення з ОСОБА_8 на користь держави заподіяну шкоду внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища незаконним добуванням (виловом) риби в розмірі 213129 грн.
Так відповідно до розрахунку розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів ОСОБА_8 від 22 березня 2024 року, розмір матеріальної шкоди становить 213129 грн.
Факт завдання ОСОБА_8 шкоди рибному господарству України у розмірі 213129 грн підтверджений: поясненнями ОСОБА_8 наданими у суді першої інстанції; поясненнями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 наданими у суді першої інстанції; письмовими матеріалами кримінального провадження.
Згідно статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
У Законі України «Про тваринний світ» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що:
об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3);
громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу (абзац п'ятий частини другої статті 10);
відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища (абзац четвертий частини другої статті 63).
Постановою КМ України від 21 листопада 2011 року № 1209 затверджені такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об'єктів тваринного світу не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні.
Вказане повністю узгоджується з правовою позиціє викладеною в постанові Верховного Суду у справі №541/307/17 від 10 січня 2019 року.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково.
Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з правил, закріплених ст. 1166 ЦК України, колегія суддів погоджується з думкою про наявність підстав для задоволення позову та стягнення на користь держави з винуватого у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 213129 грн. у відшкодування спричиненої майнової шкоди.
А тому, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника в частині скасування рішення суду про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави заподіяну шкоду внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища незаконним добуванням (виловом) риби в розмірі 213129 грн. не має.
На підставі викладеного, із урахуванням того, що доводи апеляційних скарг під час апеляційного перегляду, свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407-409, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 за
ч.1 ст.249 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4