Справа № 336/3510/25
Пр. 3/336/2542/2025
26 червня 2025 року м. Запоріжжя
Cуддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула в залі суду в м. Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження м. Запоріжжя, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,-
про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, -
11.04.2025 о 10-25 годині в с. Юрківка Запорізького району Запорізької області, по вул. Центральна, біля буд. 120, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21102», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавлений права керування. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 09.01.2025 ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 не з'явився у призначені судові засідання по справі, хоча повідомлявся про дату, час та місце проведення належним чином, про причини неявки суд не сповіщав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від ОСОБА_1 не надходило.
Судом вжито всіх необхідних заходів для завчасного повідомлення особи. Крім того, за змістом протокола від 11.04.2025 поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя, про що свідчить його підпис у протоколі, відповідно, ОСОБА_1 обізнаний із місцем розгляду справи.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний самостійно з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито максимально можливих заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.
Враховуючи наведене, вжиття всіх можливих заходів для своєчасного виклику особи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Відповідно до п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з приміткою до ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
За приписами ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За змістом ст.15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Крім того, при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 не є військовослужбовцем строкової служби (із врахуванням даних військового квитка), відповідно, має нести адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшла висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторне протягом року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, підтверджується наступними доказами у справі:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №297178 від 11.04.2025 із зазначенням особистих даних ОСОБА_1 , який засвідчений підписом інспектора поліції та ОСОБА_1 , який за змістом протокола вказав, що надасть пояснення у суді;
- рапортами поліцейських від 11.04.2025, в яких відображено факт порушення, фактичні обставини, тотожні зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕНА №3823067 від 09.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 09.01.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, склад адміністративного правопорушення становить керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. За матеріалами справи доказів оскарження цієї постанови суду не надано.
Крім того, до протокола додано компакт-диск з відеозаписом, який відтворений під час судового засідання, з якого суддею встановлено, що дата, час та місце події й інші фактичні обставини справи відповідають змісту протокола.
Разом з цим, в матеріалах справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3954617 відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП. Докази щодо оскарження вказаної постанови в матеріалах справи відсутні, що також підтверджує факт керування ОСОБА_1 , у вказані час та місце транспортним засобом.
Згідно з довідкою інспектора САП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Врубльовської Х., ОСОБА_1 має повторність за порушення, передбачене ст.130 КУпАП, а саме, постанова Вільнянського районного суду Запорізької області по справі №314/6004/23 від 30.01.2024 про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000,00 гривень з позбавленням права керування строком на 3 роки.
Згідно з базою даних підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції, посвідчення водія не отримував. Відносно ОСОБА_1 складено постанову про адміністративне правопорушення ЕНА №3775495 від 02.01.2025 за ч.4 ст.126 КУпАП. Інформація щодо транспортного засобу «ВАЗ 21102» д.н.з. НОМЕР_2 відсутня.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що у даній справі наявна достатня сукупність узгоджених між собою доказів, які доводять вину ОСОБА_1 , безпосередньо досліджені судом та відповідають критерію достатності для встановлення вини особи.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП пом'якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.
Під час призначення стягнення відповідно до ст.33 КУпАП суддя враховує тяжкість та обставини вчинення правопорушення, яке є грубим та становить суспільну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, особу правопорушника, ступінь його вини.
З аналізу санкції ч.5 ст.126 КУпАП слідує, що нею передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Альтернативного стягнення для інших осіб, які не є водіями (як, наприклад за нормою ст.130 КУпАП), в даному випадку не передбачено.
Суд зауважує, що відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008 р.) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст.122, ст. 122-2, ч.3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Проте, чинна редакція ч.5 ст.126 КУпАП прийнята в часі значно пізніше, ніж прийняття даної постанови, а саме, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 21, ст.188). Нормативно-правовий акт набрал законної сили 17.03.2021.
За змістом ч.4 ст.2, ст.8 КУпАП зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Крім того, за нормою ст.25 КУпАП оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. Вказана норма наразі викладена із змінами, внесеними згідно із Законами № 1700-VII від 14.10.2014, №1446-VIII від 07.07.2016, тобто, також після прийняття зазначеної вище Постанови Пленуму ВСУ.
У зв'язку із наведеним суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення згідно з санкцією статті ч.5 ст.126 КУпАП, а саме, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яка міститься у матеріалах справи, право власності на автомобіль «ВАЗ 21102» д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 .
Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 розмірі.
Керуючись ст. 23, 27, 33-35, 36, 40-1, 126, 245, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на такі реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку (IBAN) - UA708999980313000149000008001; код класифікації доходів бюджету -21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 81 600,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік
Строк пред'явлення виконавчого документа “___»_____________ 20___рік