26.06.2025
Провадження № 2/337/744/2025
ЄУН № 337/621/25
26 червня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Роман Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернувся до суду з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 109500 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.04.2024р. між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 23351-04/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача.
29.07.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29072024 від 29.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 31500 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22500 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 29.07.2024 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 23351-04/2024 в розмірі 31500 грн.
01.04.2024р. між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00528-04/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача.
25.07.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу № 25072024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 25.07.2024 до Договору факторингу № 25072024 від 25.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 78000 грн., з яких: 20000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 58000 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки TOB «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 25.07.2024 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 00528-04/2024 в розмірі 78000 грн.
Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості: за Кредитним договором № 23351-04/2024 в розмірі 31500 гри., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22500 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. - сума заборгованості за пенею; за Кредитним договором № 00528-04/2024 в розмірі 78000 грн., з яких: 20000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 58000 грн. - сума заборгованості за відсотками; всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 109500 грн., та понесені судові витрати.
11.02.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
13.03.2025 року до суду, по системі «Електронний суд», від представниці відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що щодо кредитного договору №23351-04/2024, в позові вказано, що 18 квітня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №23351-04/2024. Вказаний договір містить наступні істотні умови: - Сума кредиту - 9 000,00 грн.; - Строк кредиту -100 днів; - Процентна ставка(фіксована) - 2,50%; В своїй позовній заяві позивач просив стягнути заборгованість з ОСОБА_1 за кредитним договором №23351-04/2024 суму в розмірі 31 500,00 грн., з яких: - 9 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 22 500 грн. - сума заборгованості за відсотками. В матеріалах справи по цьому кредитному договору відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно договору. Позивач не довів факту надання коштів позичальнику оскільки не надав відповідних доказів зокрема виписки за картковими рахунками позичальника або банківської квитанції про перерахування коштів. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів не є можливим.
Щодо нарахування відсотків за Кредитним договором №23351-04/2024 то згідно розрахунку заборгованості, кредитодавцем у період з 29.07.2024 року по 18.04.2024 року відсотки нараховувались за зниженою ставкою 2.50% в день. Однак, із розрахунком не можливо погодитись.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023. Закон України від 22 листопада 2023року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Кредитний договір був укладений 18.04.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», відповідно, денна процентна ставка у відповідності до чинного законодавства не може перевищувати 1 %.
Відтак, позивач здійснював нарахування відсотків спочатку за ставкою - 2,50 % на день, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством.
Позивач не довів факту надання коштів позичальнику оскільки не надав відповідних доказів. Надані позивачем розрахунки кредитної заборгованості не підтверджені належними доказами, оскільки наявність або відсутність указаної позивачем суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації. Розрахунок заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу.
Щодо кредитного договору №00528-04/2024, 01.04.2024 р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 00528-04/2024. Вказаний договір містить наступні істотні умови: - Сума позики - 20000,00 грн.; - Процентна ставка - 2,50 % 29.05.2024 року було укладено договір №29052024 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором 23659-12/2023.
Із позовної заяви відповідачу стало відомо, що позивач вимагає повернення непогашеної заборгованості за кредитним договором №0528-04/2024, що складається з: - 20 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 58 000 грн. - сума заборгованості за відсотками. З вказаними позовними вимогами не згодні.
В матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно договору. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів не є можливим.
Позивач не довів факту надання коштів позичальнику оскільки не надав відповідних доказів. Надані позивачем розрахунки кредитної заборгованості не підтверджені належними доказами, оскільки наявність або відсутність указаної позивачем суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації. Розрахунок заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу.
Стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які надані відповідачем первісним кредиторам, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. За таких умов в позові не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів у заявленому Позивачем розмірі, а також відповідно і користування ними, тому відсутні підстави для їх стягнення.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим. Визначаючи предмет договору сторони обумовили суму кредиту в розмірі 7700,00 грн.
Просить у задоволенні позову відмовити.
17.03.2025 року до суду по системі «Електронний суд» від представниці позивача надійшла відповідь на відзив у якій вказано, що відповідно до умов Кредитного договору, кошти надано Позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Позичальником при реєстрації на сайті Первісного кредитора. Інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Первісного кредитора, у зв'язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника. Позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються.
Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів. Також, Відповідач мав право подати до суду власний розрахунок або висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо Відповідач не згоден з розрахунками заборгованості, наданими Позивачем чи ставить під сумнів правильність доданого до матеріалів справи Розрахунку заборгованості, він мав право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду, але не скористався даним правом. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
Позивачем було надано до суду всі наявні документи за Кредитним договором, які були передані Первісним кредитором до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного Договору Факторингу.
З метою надання вичерпної інформації по справі Позивач звернувся до Первісного кредитора з відповідним запитом щодо надання додаткових доказів, а саме детальних розрахунків заборгованості та доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів Позичальнику за Кредитним договором. Станом на 17.03.2025 Позивачем отримано часткову відповідь на запит від Первісного кредитора, в тому числі отримано додаткові докази, тому Позивач просить суд поновити строк для подання доказів, прийняти та долучити до матеріалів справи: - інформаційна довідка до кредитного договору № 00528-04/2024.
Також зазначає, що перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за Кредитним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Первісного кредитора загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв'язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.
Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами Кредитного договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Відповідач розумів розмір відсотків, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів.
Позивачем не пред'явлено вимоги про стягнення будь-якої пені, будь-яких штрафів за невиконання умов Кредитного договору, жодна вимога про стягнення заборгованості за Кредитним договором, не містить вимогу про стягнення неустойки (штрафу, пені). Нарахування заборгованості здійснювалося виключно на підставі умов Кредитного договору.
За весь період перебування права вимоги по Кредитному договору у ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Відповідача. Відтак, Позивач лише просить суд стягнути із Відповідача ту заборгованість за Кредитним договором, яка була нарахована Первісним кредитором на дату відступлення права вимоги до Позивача. Відповідачем умови Кредитного договору не виконувались отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного договору є правомірним, а Відповідач жодним чином не позбавляється від обов'язку виконання умов Кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі.
08.05.2025 року до суду, по системі «Електронний суд», від представниці відповідача надійшли додаткові пояснення у справі у яких окрім мотивів викладених у відзиві, вказано, що позивачем долучено інформаційну довідку №3466_250130180715 від 30.01.2025. Однак, долучена інформаційна довідка не містить інформації та доказів приналежності платіжної карти саме відповідачу, а не іншій особі. Крім, цього відсутня інформація за якими номерами кредитних договорів відбувалось перерахування коштів на не ідентифіковану платіжну картку. Долучена інформаційна довідка не є документами первинного бухгалтерського обліку, які би підтверджував факт переказу коштів на рахунок Відповідача. В даній довідці вказано, що через партнера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» з яким було укладено Договір на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022 р. Було видано кошти на картковий рахунок за номером картки НОМЕР_1 . Проте позивачем не надано до позовної заяви доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та первісними кредиторами, яке здійснило переказ коштів на рахунок.
Позивач не довів факту надання коштів позичальнику оскільки не надав відповідних доказів
Позивач здійснював нарахування відсотків за Кредитним договором №23351-04/2024 спочатку за ставкою - 2,50 % на день, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством. Виходячи із суми кредиту 9 000,00 грн., максимально допустимої відсоткової ставки в розмірі 1% та визначеного строку кредитування в 100 днів. 9 000,00 (сума позики) * 100 (строк позики) *1% (процентна ставка) /100) = 9 000,00 грн. Тож, заборгованість по відсотках за Договором №23351-04/2024 повинна була становити суму не більше ніж 9 000,00 грн.
Кредитний договір №23351-04/2024 був укладений 01.04.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», відповідно, денна процентна ставка у відповідності до чинного законодавства не може перевищувати 1 %. Виходячи із суми кредиту 20 000,00 грн., максимально допустимої відсоткової ставки в розмірі 1% та визначеного строку кредитування в 120 днів. 20 000,00 (сума позики) * 120 (строк позики) *1% (процентна ставка) /100) = 24 000,00 грн. Тож, заборгованість по відсотках за Договором позики №23351-04/2024 повинна була становити суму не більше ніж 24 000,00 грн.
13.05.2025 року до суду, по системі «Електронний суд», від представниці позивача надійшло клопотання про долучення доказів так як ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало відповідь на запити від Первісного кредитора і просить суд, долучити до матеріалів справи документ, наданий Первісним кредитором, а саме: - розрахунок заборгованості за кредитним договором № 00528-04/2024.
Також просить судові засідання проводити за відсутності представника позивача, на підставі наявних в справі доказів, позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити в повному обсязі.
Текст позову, відповіді на відзив містять клопотання представниці позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представниця відповідача надала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача за наявними в матеріалах справи документами. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, та за відсутності сторін.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Судом встановлено, що відповідно до наданих суду документів, 18.04.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було оформлено Договір про надання фінансового кредиту № 23351-04/2024, відповідно до умов якого надається фінансовий кредит в розмірі 9000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,50% в день, строком на 100 днів з датою погашення кредиту до 26.07.2024 року. Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 . Договір з додатком № 1 (графік платежів) підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0913. Також 18.04.2024 року відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0913 підписано паспорт споживчого кредиту.
01.04.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 00528-04/2024, відповідно до умов якого надається фінансовий кредит в розмірі 20000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,50% в день, строком на 120 днів з датою погашення кредиту до 29.07.2024 року. Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .
Договір з додатком № 1 (графік платежів) підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W3346. Також 01.04.2024 року відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W3346 підписано паспорт споживчого кредиту.
Факт перерахування кредитних коштів за Договором про надання фінансового кредиту № 00528-04/2024 у розмірі 20000 грн. на картку відповідача НОМЕР_1 , яка вказана у договорі про надання фінансового кредиту № 00528-04/2024 від 01.04.2024 року, підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Також позивачем до суду надано розрахунок заборгованості за договором № 00528-04/2024 від 01.04.2024 року.
Стороною відповідача суду не надано доказів визнання договорів про надання фінансового кредиту № 00528-04/2024 від 01.04.2024 року та № 23351-04/2024 від 18.04.2024 року недійсними, або звернень відповідача до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» з приводу не отримання кредитних коштів на виконання підписаних з ними договорів та розірвання договорів. У відзиві на позов, та у додаткових поясненнях на позов, сторона відповідача фактично визнала укладення договорів і в основному заперечення стосувались правильності нарахованих відсотків з наданням контррозрахунків.
Доводи представниці відповідача про те, що відповідач не отримував кредитні кошти, жодними належними та допустимими доказами не підтверджені, а навпаки спростовуються безпосередньо дослідженими судом копіями кредитних договорів, в яких зазначені персональні дані відповідача - його ПІБ, ІПН (РНОКПП), адреса, паспортні дані, телефони, номер рахунку.
Інформація про ПІБ, РНОКПП, місце реєстрації, збігаються з тими, що зазначені в наданих суду відзиві, додаткових письмових поясненнях.
Належність відповідачу вказаного в кредитних договорах номеру рахунку НОМЕР_1 належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не спростовані.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Наведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договорів, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису (аналога власноручного підпису).
Таким чином, суд вирішуючи спір по суті, перш за все враховує принципи презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) - кредитних договорів сторін, підписаних сторонами без зауважень (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем суду не надані), оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, відповідач у справі зустрічного позову про визнання недійсними договорів не заявляв, також у матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення іншого суду в іншій справі про визнання договорів сторін недійними) та обов'язковості договору (ст. 629 ЦК України), за змістом якої договори є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
29.07.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 29072024, відповідно до п. 1.1. якого Фактор зобов'язується передати грошові к розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.07.2024 року до Договору факторингу №№ 29072024 від 29.07.2024 року, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» передано права вимоги до Відповідача за договором № 23351-04/2024 в сумі 31500 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22500 грн. - сума заборгованості за відсотками.
25.07.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» укладено Договір факторингу № 25072024, відповідно до п. 1.1. якого Фактор зобов'язується передати грошові к розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.07.2024 року до Договору факторингу № 25072024 від 25.07.2024 року, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» передано права вимоги до Відповідача за договором № 00528-04/2024 в сумі 78000 грн., з яких: 20000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 58000 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Суд перевіряючи розрахунок заборгованості за договором № 00528-04/2024 від 01.04.2024 року в частині процентів, не може погодитися з його правильністю, з огляду на таке.
22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.
Суд, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 01.04.2024 року у розмірі 20000 грн.
Отже, згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» денна ставка відсотків має бути не більше 2,5 %, відтак, за період включно з 01.04.2024 року по 22.04.2024 року розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача складає 10500 грн. ( 21 днів х 2,5%).
В свою чергу, починаючи з 22.04.2024 року - денна ставка має становити не більше 1,5%.
За період з включно 22.04.2024 року по 25.07.2024 року розмір процентів становить 28500 грн. (95 днів х 1,5%).
Всього, заборгованості по відсоткам = 39000 грн.
Таким чином загальна заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 00528-04/2024 від 01.04.2024 року становить 59000 грн. і складається із 20000 грн. заборгованості по за основною сумою боргу, та 39000 грн. заборгованості за відсотками.
Аналогічним чином суд розраховує заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 23351-04/2024 від 18.04.2024 року.
Отримані кредитні кошти у розмірі 9000 грн.
За період включно з 18.04.2024 року по 22.04.2024 року розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача складає 900 грн. ( 4 дні х 2,5%).
За період включно з 22.04.2024 року по 26.07.2024 року розмір процентів становить 12960 грн. (96 днів х 1,5%).
Всього, заборгованості по відсоткам = 13860 грн.
Таким чином загальна заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 23351-04/2024 від 18.04.2024 року становить 22860 грн. і складається із 9000 грн. заборгованості по за основною сумою боргу, та 13860 грн. заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Суду не надано доказів, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином виконав, отримані кредитні кошти, відсотки за користування кредитом сплатив ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» або ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Суд вважає, що кредитні договори чинними та обов'язковими для виконання. Товариства - первісні кредитори перерахували кредитні кошти на банківську картку відповідача, однак останній порушив свої зобов'язання за кредитними договорами, отримані кредити не повернув, проценти за користування ними не сплатив, що в цій справі відповідачем не спростовано.
Твердження представниці відповідача на несправедливі умови договорів в частині нарахованих відсотків у порівнянні з тілом кредиту судом відхиляються.
Так відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті. Зокрема, п.5 визначено, що несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Однак, дана норма не стосується вимог щодо нарахування процентів за користування кредитом, право на які має кредитор в силу ст.1048, 1054, 1056-1 ЦК України та умов кредитного договору. Проценти за користування кредитом не є компенсацією у разі невиконання зобов'язань за договором в розумінні п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
В даному випадку судом встановлено, що відповідач добровільно звернувся до відповідних установ, ознайомився з інформацією про умови кредитування та уклав кредитні договори, підписавши які, погодив усі запропоновані кредитором істотні умови кредитування, зокрема, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, від договору не відмовився. Розмір процентів за користування кредитом було визначено сторонами договору за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України.
У зв'язку з цим жодних правових підстав для застосування ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо несправедливості відповідних умов кредитного договору, про що заявляє відповідач, суд не знаходить, також враховуючи те, що судом скоректовано розрахунок розміру процентів за договорами.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає, що відповідач отримав та використовував кредитні кошти, але не повернув їх, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача фактично отриманої та не повернутої суми кредитних коштів, та розрахованих судом відсотків.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 00528-04/2024 від 01.04.2024 року у розмірі 59000 грн. і яка складається із 20000 грн. заборгованості по за основною сумою боргу, та 39000 грн. заборгованості за відсотками, також заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 23351-04/2024 від 18.04.2024 року у розмірі 22860 грн. і яка складається із 9000 грн. заборгованості по за основною сумою боргу, та 13860 грн. заборгованості за відсотками, а всього стягнути 81860 (вісімдесят одна тисяча вісімсот шістдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») судові витрати у розмірі 2264(дві тисячі двісті шістдесят чотири)грн. 94 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: І.Г.Кучерук