1Справа № 335/5056/25 3/335/1474/2025
26 червня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
08.05.2025 року, о 23 годині 46 хвилин, ОСОБА_1 керував Електросамокатом по вул. Перемоги, біля буд. 119 у м. Запоріжжі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат огляду - 0,92 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, суду пояснив обставини правопорушення, розкаявся, просив суворо не карати.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними дослідженими судом доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 324484 від 09.05.2025 року; Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; Тестом на алкоголь № 2989 Alcotest Drager 6820 від 09.05.2025 (00:44 год.), результат 0,92 %; Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 09.05.2025; рапортом співробітника поліції; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 ; довідкою адмінпрактики щодо відсутності повторності; оглянутим відеозаписом на компакт-диску, долученому до матеріалів справи; поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вважає за необхідне визнати його винним у його вчиненні.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Адміністративне стягнення полягає у позбавленні або обмеженні певних прав та виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення не досяг вісімнадцятирічного віку, та на нього розповсюджується положення ст. 13 КУпАП.
Статтею 13 КУпАП передбачено застосування до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу. В тому числі, положення даної статті допускають застосування таких заходів за вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, з урахуванням його характеру та особи правопорушника.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, його щире каяття, повне визнання своєї вини, відсутність негативних характеризуючих даних та обставин, які б обтяжували відповідальність, а також те, що значної шкоди від правопорушення не настало, суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 заходу впливу, передбаченого ст. 24-1 КУпАП, у вигляді попередження.
На думку суду, застосування такого заходу буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Виходячи з того, що заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, які є альтернативними заходами виховного характеру, не являються адміністративними стягненнями в розумінні статті 23 КУпАП, положення ст. 40-1 КУпАП не підлягають застосуванню та з ОСОБА_1 не підлягає стягненню судовий збір, який сплачується особою у разі накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 13, 24-1, 33, 34, 35, 130, 245, 251, 252, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього передбачений ст. 24-1 КУпАП захід впливу у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Калюжна