1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/6078/25 1-кс/335/2245/2025
21 червня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025082060000744 від 19.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має загальну середню освіту, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодження з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025082060000744 від 19.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.06.2025 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) під час дії воєнного стану, який введено згідно Указу президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України, в якості покупця зайшов до приміщення магазину «Цитрус» ТОВ «Імпортмакс» (ЄДРПОУ 43738098), що розташований на першому поверсі в будинку № 190 по проспекту Соборному в м. Запоріжжі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів підійшов до дерев'яного прилавку з товаром у вигляді мобільних телефонів різних марок, що розташовані на стойках та за допомогою дроту зафіксовані до прилавку, взяв у руку мобільний телефон марки «Iphone 16 Po Max», вартістю згідно з довідкою-рахунком на оплату 52 332 грн. 50 коп. без урахування ПДВ, що належить потерпілій юридичній особі ТОВ «Імпортмакс» та у подальшому, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер та розуміючи протиправність своїх дій, шляхом ривку, зірвав фіксуючий дріт, що викликало спрацювання сигналізації, розуміючи, що його дії помічені працівником магазину «Цитрус» ТОВ «Імпортмакс», утримуючи викрадений товар при собі, покинув торговий зал зазначеного магазину, тим самим, з метою особистого збагачення, відкрито викрав його, розпорядившись ним на власний розсуд майном, завдавши потерпілій юридичній особі матеріальну шкоду на зазначену суму.
Слідчий, посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.
Крім того, у клопотанні зазначено, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_4 під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, просили відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025082060000744 від 19.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
19.06.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
20.06.2025, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи висунути підозру ОСОБА_4 сторона обвинувачення послалася та надала слідчому судді наступні докази: протокол огляду місця події від 19.06.2025, протокол огляду предмету від 19.06.2025, речові докази, які вилучено під час проведення огляду предмету, протокол допиту представника потерпілого, протокол допиту свідків, протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження.
Аналізуючи наведені стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження можливо дійти висновку, що вони містять відомості про можливу причетність підозрюваного ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину, однак така причетність має бути перевірена органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, та вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів підтверджують існування фактів і інформації, які можуть свідчать про ймовірну причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому діяння, та ці факти та інформація мають бути перевірені під час досудового розслідування.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язано із необхідністю запобігання ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» («Cloot v. Belgium», § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового слідства та /або суду, незаконно впливати на свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , офіційно не працевлаштований, соціальні зв'язки відсутні, вчинив тяжкий злочин з метою заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення ним тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, може виїхати на тимчасово непідконтрольну територію України.
Також слід зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , обізнаний про місце роботи представника потерпілого та свідків, які своїми показаннями підтверджують причетність до скоєного підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, та з метою уникнути від відповідальності може незаконно впливати на свідків шляхом вмовлянь, залякування, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, по даному кримінальному провадженню не проведено ряд судових експертиз, тому існує достатньо підстав вважати, що підозрюваний може впливати й на експертів, які будуть залучені до їх проведення.
Також, ОСОБА_4 , офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого, корисливого злочину з метою заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану та залишаючись на волі, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено підстав для застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Крім того, зі слів ОСОБА_4 він проживає один, відомості про батьків та родичів відмовився повідомляти слідчому та слідчому судді, що підтверджує відсутність соціальних зв'язків та унеможливлює застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі домашнього арешту або особисту поруку.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17.08.2025 року включно. До того ж, на час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено міцних соціальних зв'язків підозрюваного, те що останній має місце роботи або навчання.
Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя у межах, визначених ст. 182 КПК України, вважає, за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігти наявним ризикам та буде достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб здійснити втечу.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 42, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 серпня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою підозрюваного рахувати з 19 червня 2025 року, з дня затримання.
Визначити розмір застави ОСОБА_4 , у розмірі 40 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСА в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду із м. Запоріжжя;
- повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи слідчого, прокурора або суд;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити строк дії ухвали до 17 серпня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1