Провадження № 1-кс/714/267/25
ЄУН: 714/493/25
"25" червня 2025 р. м.Герца
Слідчий суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,-
за участю: секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням погоджене прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.
Як зазначено у клопотанні, в провадженні слідчого відділення №2 (м. Герца) знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 квітня 2025 року за № 12025262020001210 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що ОСОБА_5 будучі обізнаним з тимчасовими обмеженнями щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, внаслідок воєнного стану встановленого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та затвердженим Законом України № 2102-IX, переслідуючи корисливу мету направлену на отримання грошової винагороди з приводу незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, організували незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску, громадянина України призовного віку, а саме ОСОБА_7 , якого було затримано працівниками прикордонної служби 05 квітня 2025 року під час руху в напрямок державного кордону України в адміністративних межах с. Нижні Синівці Чернівецького району Чернівецької області.
06 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
З посиланням на те, що частина 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий просив накласти арешт на належну підозрюваному ОСОБА_6 нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 7321084200:01:002:0277, площею 1.1306 га, яка розташована в с. Червона Діброва Чернівецького району Чернівецької області.
Крім цього, з метою забезпечення арешту майна, слідчий просив клопотання без участі власника майна та його захисника.
Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, втім в матеріалах клопотання міститься заява останнього про розгляд клопотання у його відсутності. Клопотання підтримує повністю та просив його задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відтак, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність проведення розгляду клопотання відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, а саме без участі власника майна захисника.
Дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, слідчий як на правову підставу свого клопотання послався саме на необхідність накладення арешту на майно за забезпечення конфіскації майна як виду покарання та за для недопущення його відчуження на користь третіх осіб, з метою уникнення від покарання у вигляді конфіскації майна.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 05 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено повідомлення про кримінальне правопорушення за № 12025262020001210 й розпочате досудове розслідування за ч. 3 ст. 332 КК України, за фактом організації ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами незаконного переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску, громадянина України призовного віку, а саме ОСОБА_7 .
06 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за підозрюваним ОСОБА_6 зареєстровано право власності на земельну ділянку земельну ділянку з кадастровим номером 7321084200:01:002:0277, площею 1.1306 га, яка розташована в с. Червона Діброва Чернівецького району Чернівецької області.
У частині 5 ст. 170 КПК України мітиться правило згідно з яким, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оцінюючи вищевказані докази у своїй сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. На даній стадії слідчий не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майна, а тому вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на належний підозрюваному транспортний засіб шляхом заборони його відчуження зазначеним майном, що відповідає вимогам ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7321084200:01:002:0277, площею 1.1306 га, яка розташована в с. Червона Діброва Чернівецького району Чернівецької області, яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вигляді заборони її відчуження.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Повний текст ухвали складений «26» червня 2025 року.
Слідчий суддя: