Справа № 953/6289/25
н/п 1-кс/953/4750/25
"23" червня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221130001060 від 21.06.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, азербайджанця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, студента, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
23.06.2025 до суду надійшло клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221130001060 від 21.06.2025 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221130001060 від 21.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно о 23 год. 10 хв. 20.06.2025 по вул. Сумська, 60 в м. Харкові, навпроти бару «Че Бар», старший оперуповноважений Управління карного розшуку ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи свої функціональні обов'язки щодо охорони публічної безпеки та порядку на території Київського району м. Харкова спільно з іншими працівниками поліції, серед яких був присутній ДОП СДОП Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 побачили ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував в комендантську годину у громадському місці. На прохання надати документи що встановлюють особу та прослідувати до Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 відмовився та почав поводити себе агресивно. В цей час ОСОБА_5 дістав з правої кишені своїх штанів розкладний ніж та тримаючи його в руці почав здійснювати рухи рукою та погрожувати спричинити насильство відносно працівників поліції шляхом його застосуванням. На вказані дії ОСОБА_5 , співробітники поліції, у тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , застосували фізичну силу з метою забезпечення особистої безпеки та безпеки інших осіб від протиправних дій ОСОБА_5 .
Достовірно знаючи та усвідомлюючи, що вищезазначені співробітники перебувають при виконанні своїх службових обов'язків, визначених Законом України «Про Національну поліцію», вдягнені у формений одяг та спеціальні засоби захисту, ОСОБА_5 маючи прямий умисел на протидію здійсненню ними покладених на них обов'язків із забезпеченням публічної безпеки та порядку, а також виконання повноважень працівника поліції, в ході раптово виниклого умислу направленого на нанесення тілесних ушкоджень співробітникам поліції, ОСОБА_5 , лезом ножа, який знаходився у нього в руці, здійснив поріз пальців правої руки ОСОБА_7 та поріз пальців правої руки ОСОБА_8 , в результаті чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали ушкодження, що відносяться до легкого ступеню тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме погрозі насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків та в умисному заподіянню працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків.
21.06.2025 об 01 годині 31 хвилині ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
21.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України
Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред'явлена підозра, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; показаннями потерпілого ОСОБА_8 ; показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; протоколом огляду предметів (відеозапису) на якому зафіксовано обставини вчинення злочину з боку ОСОБА_5 ; пред'явленням осіб для впізнання за фотознімками за участю потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; даними протоколу огляду місця події від 21.06.2024 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 60.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, незаконно впливати на потерпілого та свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що свідчить про ризики передбачені п. п. 1, 2 та 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого можливе покарання у виді позбавлення волі до п'яти років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що покарання за злочин, який інкримінується ОСОБА_5 передбачає можливість реального позбавлення волі на строк до п'яти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що злочин вчинений поряд із рестораном на центральній вулиці міста, у зв'язку з чим є необхідність встановлення та отримання всіх наявних записів із камер відео спостереження, розташованих поряд із місцем злочину. Підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії направлені на знищення записів із камер відеоспостереження на яких зображені його злочинні дії.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 відомі анкетні дані потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Прокурор, слідчий у судовому засіданні підтримали зазначене клопотання в повному обсязі, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні причетність до інкримінованого злочину визнав частково, пояснив, що представники поліції почали вимагати пред'явити документи, на що він відмовився, після чого вони сказали, що повезуть до райвідділку для встановлення його особи. Двоє поліцейських підійшли до нього, після чого він сказав, щоб вони діяли відповідно до протоколу, проголосили ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію», після чого його почали тягнути до поліцейського автомобіля. Він дістав ніж, щоб похизуватися перед друзями, поліцейські почали його забирати, викрутили руку, у якій був ніж та поклали його на землю. Зазначив, що відмовився пред'явити документи у зв'язку тим, що раніше їх ніколи не пред'являв. Вказав, що прямого умислу на заподіяння поліцейським шкоди він не мав. Крім того, зазначив, що поліцейські ставили йому вимогу сховати ніж. Щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту заперечував, оскільки він неофіційно працевлаштований охоронцем у офісному центрі, у зв'язку з чим просив застосувати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просила обрати більш м'який запобіжний захід, зазначила, що її підзахисний щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілих. Вказала, що ризики наведені у клопотанні не підтверджені належним чином.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки наявні обставини, які виправдовують застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його проживання.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_5 слідчий суддя керується приписами ст. 194 КПК України, а саме: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Слідчим відділом ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221130001060 від 21.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Судом встановлено, що 21.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, тобто погрозі насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків та в умисному заподіянню працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ним інкримінованого злочину.
У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».
Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».
Щодо наявності ризиків.
Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При оцінці доводів слідчого та прокурора про існування ризику впливу на потерпілого, свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя вважає недоведеним.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний стан, а саме те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який раніше не судимий, притягається до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом цілодобово (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі), слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.
Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов'язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З врахуванням викладеного та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово, з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування до 21 серпня 2025 року.
Враховуючи те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221130001060 від 21.06.2025, закінчується 21.06.2025, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов'язків належить визначити до 21.06.2025 включно в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221130001060 від 21.06.2025 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, а саме заборонити підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в межах строку досудового розслідування - до 21 серпня 2025 року включно.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що в разі невиконання ОСОБА_5 вказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 21 серпня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1