Справа № 309/2036/25
Провадження № 2-а/309/35/25
26 червня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Кемінь В.Д., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення,передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП,-
11.06.2025 року до Хустського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заяві від ОСОБА_1 про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, у якій просив суд ухвалити рішення, яким:
- поновити строк для оскарження постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4417-1 від 13.11.2024 року;
- скасувати постанову начальника ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №4417-1 від 13.11.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України;
- стягнути з відповідача судові витрати понесені при сплаті судового збору.
Ухвалою судді Хустського районного суду від 16 червня 2025 року, адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, надати підтверджуючі докази, а також усунути інші недоліки зазначені в мотивувальній частині ухвали.
24.06.2025 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про усунення недоліків з виправленим кодом ЄДРПОУ відповідача, повідомленням про неможливість надати суду копію оскаржуваної постанови належної якості, оскільки її примірник який знаходиться в Хустському відділі ДВС неналежної якості.
Також до матеріалів справи позивачем додано клопотання про поновлення строку на звернення з адміністративним позовом до суду. Підстави поновлення процесуального строку, аналогічні зазначеним в позовній заяві, зокрема позивач зазначає, що 13.11.2025 року був присутній в ІНФОРМАЦІЯ_3 при з'ясуванні питання порушення ним ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», йому було відомо про винесення оголошеної постанови та оголошено розмір штрафу винесеного за наслідком винесення постанови.
Просить визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду з відповідним позовом, поновити строк на звернення з даним позовом до суду, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення, з порушенням встановленої процедури, не була своєчасно направлена відповідачем на його адресу, відтак він дізнався про її існування при отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження.
З'ясувавши обставини суд приходить до наступного висновку.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
З матеріалів позовної заяви та заяви про поновлення строку на звернення до адміністративно суду вбачається, що позивачу було відомо, що 13 листопада 2024 року ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , винесено постанову №4417-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17000 грн., оскільки він був присутній в ІНФОРМАЦІЯ_3 при з'ясуванні питання порушення ним ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
При цьому позивачем не надано суду доказів того, що в період з 13.11.2024 року по 11.06.2025 року він звертався до відповідача, задля отримання оскаржуваної постанови і з незалежних від нього причин, не отримав її.
Зазначені позивачем у заяві обставини не доводять поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, в цій ситуації пропуск строку звернення до суду з позовом зумовлений тривалою пасивною поведінкою позивача, а не наявністю об'єктивних перешкод для звернення до суду з позовом. Крім того, будь яких нових доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом, на виконання ухвали суду - позивачем не додано.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
З урахуванням викладеного, наведені у заяві про поновлення строку обставини не підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також згідно пункту 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 640/2228/20 Верховний Суд вказав на те, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Суддею при винесенні ухвали також враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, станом на 26.06.2025 року, недоліки на які вказано в ухвалі від 16.06.2025 р. не усунуто.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Разом із тим відповідно до ч.4 вказаної норми, позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк;
Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду, в порядку, встановленому Законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 294, пп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.