308/8108/25
25.06.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., за участю секретаря судового засідання - Авдєєвої К. Т., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , прокурора - Кизименко К. О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупції згідно підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», як суб'єкт декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в порушення вимог ч. 2 ст.45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні, за період неохоплений раніше поданими деклараціями. А саме, зазначену декларацію у встановлений строк до 31.01.2025, без поважних причин, не подав. У подальшому подав її лише 14.05.2025 о 19 год.31 хв., тобто несвоєчасно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, не заперечив обставин викладених у протоколі. Зазначив, що дійсно несвоєчасно подав декларацію після звільнення.
Прокурор зазначила що вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки він, являючись суб'єктом декларування в порушення вимог ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, 14.05.2025 року, без поважних причин, подав декларацію. Також, зазначила, що його вина доведена зібраними по справі доказами, згідно вимог закону проведено перевірку та складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст.172-6КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.
Статтею 1 Закону №1700-VІІ «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Суддею встановлено, що наказом головного лікаря Центру МСЕ від 03.02.2003 №8 ОСОБА_1 прийнято на посаду лікаря - хірурга в Ужгородську міжрай МСЕК.
Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Також суддею встановлено, що наказом в. о. головного лікаря ОЦМСЕ від 25.12.2024 № 109-к ОСОБА_1 звільнено з посади лікаря-хірурга за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП).
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно п.5 ч.1, ч.5 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Так, у відповідності до вимог ч. 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , як суб'єкт декларування, який 25.12.2024 року припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язаний був до 31.01.2025 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
При цьому, як вбачається з долучених до протоколу даних з офіційного веб-сайту НАЗК, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями лише 14.05.2025 о 19:31 год., тобто несвоєчасно.
Поважних причин щодо несвоєчасного подання декларації суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 не навів, як і не надав доказів на підтвердження наявності таких.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №226 від 30 травня 2025року, який складено уповноваженою особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; поясненнями ОСОБА_1 ; наказом головного лікаря Центру МСЕ № 8 від 03.02.2003 р.; наказом в.о. головного лікаря ОЦМСЕ від 25.12.2024 №109-к; копією штатного розпису обласного центру медико-соціальної експертизи станом на 01.01.2025; копією наказу директора департаменту №119-к від 24.06.2021; копією наказу головного лікаря № 8 від 07.07.2021; копією положення обласного центру медико-соціальної експертизи; копією рішення Закарпатської обласної ради №1220 від 19.12.2024; копією наказу № 263-к від 23.12.2024 та іншими матеріалами справи, скріншотами з офіційного сайту НАЗК.
Обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 до 00:00 год. 31.01.2025 року подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, як суб'єкту декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в судовому засіданні встановлено не було.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, вважаю, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому приходжу до висновку, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 172-6 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, визнає вину, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, приходжу до висновку, що для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 176-2 КУпАП, у виді штрафу, в мінімальному розмірі.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-6, 280, 283,284 КУпАП, Законом України "Про запобігання корупції", суддя ,-
постановив:
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно доч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя В. В. Чепка