Справа № 307/2192/25
Провадження № 2/307/774/25
про залишення заяви без руху
25 червня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні сходовою площадкою,
встановила:
Представник ОСОБА_3 від імені позивача ОСОБА_1 20 червня 2025 року пред'явила до ОСОБА_2 позов про усунення перешкод в користуванні сходовою площадкою нежитлового приміщення, вбудованого у приміщення ВАС НАСТ «Оранта» загальною площею 75,22 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи слід дійти висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказана заява не відповідає вимогам, які встановлені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, представником позивача не вказано, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або номер і серію паспорта для фізичної особи - громадянки України - відповідачки ОСОБА_2 , що унеможливлює, з метою визначення місця проживання відповідачки ОСОБА_2 , в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, скерувати запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Крім цього, 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», за яким внесені зміни і до Цивільно-процесуального кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 14 ЦПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Отже, представнику позивача необхідно зазначити свої дані електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», зазначити про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін та надати суду копії виправленої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ст. 131-2 та п.п. 11 п. 16-1) Перехідних положень Конституції України з 01 січня 2019 року виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді першої інстанції.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено перелік справ, які є малозначними та, які відповідно до частини першої статті 274 цього Кодексу розглядаються судом у порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, частиною четвертою статті 274 ЦПК України визначено перелік справ, які в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а розглядаються у загальному позовному проваджені.
Пред'явлений позов не є малозначним та не може бути розглянутий у порядку спрощеного позовного провадження, так як підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, представником під час її розгляду може бути виключно адвокат.
Вказана позовна заява підписана представником за дорученням Кохман М.В., на підтвердження повноважень представництва у суді позивача Бедевельського О.В. до позовної заяви долучено копію довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважив Кохман М.В., серед іншого, представляти його інтереси в судах України всіх рівнів.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина другастатті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Враховуючи положення статті 60 ЦПК України та вимоги до представника, а також те, що вказана справа повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження, де представництво іншої особи здійснюється виключно адвокатом, однак, представником позивача не надано документів, що підтверджують її повноваження діяти від імені позивача у даній справі, яка не є малозначною.
Ураховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Згідно ч. 3 ст. 185 цього Кодексу, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України,
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні сходовою площадкою - залишити без руху.
Повідомити позивача та його представника про необхідність виправлення недоліків даної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити заявнику, що в разі не виконання вимог зазначених в ухвалі суду, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Л.Р.Сас