Справа № 301/1308/25
2/301/781/25
"23" червня 2025 р.
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Симканич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності,-
22 травня 2025 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності.
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_7 , про що видано свідоцтво про смерть.
Після смерті спадкодавці відкрилась спадщина на все її майно, а саме: на 1/6 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло № НОМЕР_1 від 22.08.1997 року.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у їх спільній сумісній власності і кожному з них належить по 1/6 частці квартири.
ОСОБА_2 постійно до дня смерті проживав разом зі своєю покійною дружиною за адресою: АДРЕСА_2 , вказане підтверджується довідкою Іршавської міської ради Закарпатської області від 23.04.2025 № 01-57/108 та копіями паспортів із зазначенням місця реєстрації.
В силу вимог статті 1270 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого цією ж статтею, він не заявив про відмову від неї. Про відмову від прийняття спадщини позивач не заявляв. Тому звернувся до Іршавської державної нотаріальної контори для оформлення права власності на спадкове майно після смерті своєї дружини - ОСОБА_7 . Крім того відповідачі не претендують на 1/6 частки після смерті дружини позивача ОСОБА_7 .
Проте ОСОБА_2 було відмовлено в оформленні і у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва на право на спадщину, мотивуючи тим, що частка покійної дружини не була виділена, так як квартира в АДРЕСА_1 знаходиться у спільній сумісній власності без виділення часток.
У зв'язку з цим, позивач ОСОБА_2 не має можливості, як спадкоємець за законом, оформити у встановленому законом порядку своє право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкову 1/6 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Іншого способу захисту своїх прав, ніж звернення до суду з відповідним позовом, у позивача не має, оскільки один з співвласників земельної ділянки на момент звернення до суду вже помер, а договір про визначення частки у спільній сумісній власності між співвласниками за життя спадкодавця не укладався.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, а його представник ОСОБА_1 подала заяву, якою позов підтримала, просила його задовольнити, справу розглянути в їх відсутності (а. с. 63).
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви (а. с. 55, 57, 61, 62), якими позов визнали, проти його задоволення не заперечили, справу просили розглядати в їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_7 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іршавського районного управління юстиції у Закарпатській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 66 (а. с. 5, 33).
Після смерті спадкодавці відкрилась спадщина на все її майно, а саме: на 1/6 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло від 22.08.1997 року № 150 (а. с. 7, 35).
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у їх спільній сумісній власності і кожному з них належить по 1/6 частці квартири, що стверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22.08.1997 року (а. с. 7, 35) та копією будинкової книги (а. с. 8-10, 36-37).
Позивач ОСОБА_2 постійно до дня смерті проживав разом зі своєю покійною дружиною за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується довідкою Іршавської міської ради Закарпатської області № 01-57/108 від 23.04.2025 (а. с. 6, 34).
В силу вимог статті 1270 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого цією ж статтею, він не заявив про відмову від неї. Про відмову від прийняття спадщини позивач не заявляв. Тому звернувся до Іршавської державної нотаріальної контори для оформлення права власності на спадкове майно після смерті своєї дружини - ОСОБА_7 .
Проте ОСОБА_2 було відмовлено в оформленні і у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва на право на спадщину, мотивуючи тим, що частка покійної дружини не була виділена, так як квартира в АДРЕСА_1 знаходиться у спільній сумісній власності без виділення часток.
У зв'язку з цим, позивач ОСОБА_2 не має можливості, як спадкоємець за законом, оформити у встановленому законом порядку своє право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкову 1/6 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Іншого способу захисту своїх прав, ніж звернення до суду з відповідним позовом, у позивача не має, оскільки один з співвласників земельної ділянки на момент звернення до суду вже помер, а договір про визначення частки у спільній сумісній власності між співвласниками за життя спадкодавця не укладався.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81522913 від 13.06.2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а. с. 59).
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 7 лютого 2014 року частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 370 ЦК України уразі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Згідно із положеннями ст. 372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно статті 1268 спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 81, 89, 263-265, 268, 272, 273, 280, 281-285 ЦПК України, ст. ст. 370, 372, 392, 1218, 1225, 1228, 1268, 1270 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити, що розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить по 1/6 частці за кожним із співвласників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий: М. М. Золотар