Справа №: 398/3501/25
провадження №: 1-кс/398/936/25
Іменем України
"26" червня 2025 р. м. Олександрія
Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2025 року за № 12025121180000104, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,
25 червня 2025 року слідчий звернулася до суду з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2025 року за № 12025121180000104, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, про накладення арешту на вилучені банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я ОСОБА_5 в АТ «Райффайзен Банк», та мобільний телефон «Redmi 7 A», синього кольору, з сім-картою номер НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 02 травня 2025 року ОСОБА_6 на сайті "ОЛХ" знайшов оголошення щодо оренди квартири в м. Олександрія та перерахував на карту № НОМЕР_1 за оренду грошові кошти в сумі 4000,00 гривень, але після цього йому ніхто не відповів та грошові кошти не повернуто. Крім того, 22 травня 2025 року ОСОБА_7 знайшла оголошення в мобільному додатку «ОЛХ» щодо здачі квартири та вони з орендодавцем домовились про умови і вона перерахувала грошові кошти на банківську карту № НОМЕР_1 в розмірі 4000,00 грн, але остання в подальшому послугу не отримала. Також в червні 2025 року ОСОБА_8 на інтернет сторінці «ОЛХ» знайшов квартиру, яку здають в оренду на території міста Олександрія, Кіровоградської області та 04 червня 2025 року зателефонував на номером, вказаним в оголошені, та обговоривши всі питання, невідома особа чоловічої статті повідомила, що потрібно внести завдаток за бронювання та близько 18 год. 00 хв. можна зустрітись та подивитись квартиру, на що ОСОБА_8 погодився та перерахував грошові кошти у сумі 4000,00 гривень на картку № НОМЕР_1 . Після перерахування коштів останні домовились зустрітись, проте прийшовши на визначене місце і зателефонувавши на номер телефону з оголошення на зв'язок до ОСОБА_8 вже ніхто не виходив та місці ніякої особи не було. Внаслідок чого останньому завдано майнової шкоди на суму 4000,00 гривень.
24 червня 2025 року слідчим на підставі ували слідчого судді від 23 червня 2025 року проведено обшук за адресою: будинок АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено речові докази, що мають значення в даному кримінальному провадженні, а саме: банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я ОСОБА_5 в АТ «Райффайзен Банк» та мобільний телефон «Redmi 7 A», синього кольору, з сім-картою номер НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .
24 червня 2025 старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 винесено постанову про визнання вищевказаних вилучених в ході огляду місця події речей - речовими доказами та визначено місце їх зберігання.
З метою забезпечення збереження речових доказів слідчий звернулася до суду із вказаним клопотанням.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, клопотання підтримують та просять його задовольнити.
Власники майна у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До клопотання долучено заяву ОСОБА_9 про розгляд клопотання без його участі. Від ОСОБА_5 будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
За відсутності клопотань від учасників, на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, додані до нього, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025121180000104, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
24 червня 2025 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено добровільно видані ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Redmi 7 A», синього кольору, з сім-картою, номер НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який поміщено до спецпакету НПУ CRI 1166470 та банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту в АТ «Райффайзен Банк», яку поміщену до спецпакету НПУ PSP 1165884.
Постановою слідчого від 24 червня 2025 року мобільний телефон марки «Redmi 7 A», синього кольору, з сім-картою, номер НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 та банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту в АТ «Райффайзен Банк», визнано речовими доказами та постановлено здати їх до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.
Банківська карта № НОМЕР_1 відкрита в АТ «Райффайзен Банк» на ім'я ОСОБА_5 , що підтверджується відомостями, отриманими від АТ «Райффайзен Банк» під час здійснення тимчасового доступу до речей і документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна здійснюється під час огляду, обшуку. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна, згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно зі ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Обставини кримінального провадження вказують на наявність підстав вважати, що мобільний телефон марки «Redmi 7 A», синього кольору, з сім-картою, номер НОМЕР_2 та банківська картка № НОМЕР_1 , відкрита в АТ «Райффайзен Банк», є речовими доказами за даним кримінальним провадженням та можуть містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин під час судового розгляду, при дослідженні експертом в ході проведення експертиз. З метою запобігання зникнення, втрати, пошкодження вказаного речового доказу або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, накладення арешту на них є доцільним, що відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, клопотання дізнавача підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2025 року за № 12025121180000104, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 24 червня 2025 року банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АТ «Райффайзен Банк», та мобільний телефон «Redmi 7 A», синього кольору, з сім-картою номер НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який перебував у володінні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, яке розглядається під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом; також мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1