Справа №: 398/128/25
Провадження №: 2-а/398/36/25
Іменем України
"20" червня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,
представника позивача - Шевченко С.В.,
представника відповідача - Ткача Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним протоколу №1 про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 року, складеного провідним спеціалістом відділення призову відносно ОСОБА_1 , визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №1 від 03.01.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, закриття провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування заявлених позовних посилається на те, що 01.01.2025 року провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №1 за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_3 11.11.2024 року в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» порушив правила військового обліку передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме в порушення вимог п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яким визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві зобов'язані: - прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів. Будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.11.2024 року шляхом направлення поштової повістки №891293 рекомендованим листом через «УКРПОШТУ» за задекларованим місцем проживання по АДРЕСА_1 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», в послідуючому не з'явився до ТЦК та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки. При ознайомленні з протоколом ОСОБА_1 зазначив, що не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.11.2024 року оскільки повістку про виклик через «УКРПОШТУ» не отримував. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 03.01.2025 року було винесено постанову №1 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі - 17 000,00 грн. Вважає, що Протокол № 1 від 01.01.2025 року та постанова № 1 від 03.01.2025 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав. Вказаний протокол не відповідає вимогам закону, оскільки містить інформацію про порушення правил військового обліку, яке вчинено ОСОБА_3 , в той час як до адміністративної відповідальності притягається ОСОБА_1 . Протокол складений з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення оскільки позивач зазначив що не знав про існування повістки, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій. А отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення. Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не має посилання на наказ керівника, на підставі якого діє уповноважена особа, що склала протокол. А отже, підстав вважати, що протокол був складений уповноваженою особою відповідача згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП, немає. Постанова № 1 від 03.01.2025 року винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 також не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена на підставі протоколу №1, який містить вищезазначені порушення, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, під час якого не піддавались перевірці пояснення ОСОБА_1 щодо необізнаності про існування повістки, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, а отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 наполягає, що лист з повісткою за адресою: АДРЕСА_1 , йому не надходив і жодних повідомлень від «УКРПОШТИ» про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК» не було. У довідці про причини повернення листа №0610201632016, який адресовано ОСОБА_1 навпроти строки «повертається», строки «адресат відсутній за вказаною адресою» та навпроти строки «адресат відмовився» наявні відмітки. Виходячи з цього, не можливо точно стверджувати що саме стало підставою повернення листа з повісткою - відсутність адресата за адресою чи те що адресат відмовився від отримання. На вказаній довідці до листа наявна печатка з зазначенням дати повернення листа відправнику - 16.11.2024 року. Відповідно до даних офіційного сайту «Укрпошти» по поштовому відправленню №0610201632016 яким була направлена повістка ОСОБА_1 , лист вручено відправнику ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 19.11.2024 року. Згідно ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Відповідно протокол відносно ОСОБА_1 мав бути складений не пізніше 20.11.2024 року. Тобто протокол про адміністративне правопорушення №1 відносно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог закону, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення. Окрім цього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який згідно посвідчення серії НОМЕР_1 є дитиною з інвалідністю. Позивач має підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і наполягає, що не мав наміру та мотиву не з'являтись за повісткою до ТЦК та СП.
Ухвалою суду від 15.01.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
26.02.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову за наступних обставин. З початком військової агресії Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статі 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента Ук раїни від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. 17 березня 2014 року наказом виконувача обов'язки Президента України ОСОБА_6 було розпочато першу хвилю мобілізації на особливий період тривалістю 45 днів, в ході якої було здійснено призов військовозобов'язаних та резервістів до Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту та інших військових формувань України. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац п'ятий статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Згідно п.10. статі 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч.1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. 30.10.2024 року ОСОБА_1 в автоматичному режимі було сформовано та направлено за адресою: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з описом вкладення УКРПОШТИ №0610201632016 була направлена повістка №891293 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 годину 00 хвилин 11.11.2024 року. Зазначений лист з повісткою було повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» у довідці ф.20. Також, у трекингу АТ «Укрпошта» зазначено аналогічне - 16.11.2024 року лист повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Пунктом 41 Порядку визначено обставини, при яких громадянин вважається належним чином оповіщеним. Так належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є - у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку -день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Також пунктом 41-2 Порядку встановлено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу. Відповідно до абз.4 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 р. № 1071) якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. 11.11.2024 року ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та у визначений законом термін не надав підтверджуючих документів про поважні причини своєї неявки. 01.01.2025 року провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол №1 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, тобто в строки встановлені ч.2 ст.254 КУпАП в день виявлення особи. Розгляд справи призначено на 09 годину 00 хвилин 03.01.2025 р., про що зазначено у протоколі та повідомлено ОСОБА_1 . Відповідний факт підтверджується наявним підписом останнього на Протоколі у відповідному місці. У визначений час ОСОБА_1 на розгляд адміністративної справи не з'явився. Справу про адміністративне правопорушення було розглянуто та винесено постанову №1.
В судовому засіданні представник позивача Шевченко С.В. підтримала заявлені позовні вимоги. Посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Ткач Д.В. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з матеріалами справи №1 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП, 30.10.2024 року останньому в автоматичному режимі було сформовано та направлено повістку №891293 від 15.01.2025 року поштовим відправленням з описом вкладення №0610201632016 за адресою: АДРЕСА_1 , про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.11.2024 року о 14:00 год. для уточнення даних.
16.11.2024 року вказана повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та 19.11.2024 року вручена представнику відправника, що підтверджується трекингом АТ «Укрпошта» та довідкою ф.20 про причини повернення поштового відправлення.
З довідки ф.20 про причини повернення поштового відправлення також вбачається, що працівником відділення поштового зв'язку внесено виправлення, позначка «адресат відмовився» у довідці викреслена.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , мати позивача, суду показала, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Вона є домогосподаркою та переважний час перебуває вдома. В селі Косівка двічі на тиждень доставляють пошту, у середу і п'ятницю. В ці дні вона намагається бути вдома бо чекає листи від сестри з якою листуються 1-2 рази на місяць. Вона стверджує, що у період направлення повісти ТЦК та СП, вона перебувала вдома. Повістку для сина додому не приносили, в поштовій скриньці повідомлення про явку для отримання поштового відправлення не було. Стаціонарного телефону вони не мають, тож телефоном їх не повідомляли.
Постановою №1 від 03.01.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а саме за те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 11.11.2024 року, в особливий період введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме в порушення вимог пункту 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.11.2024 року шляхом направлення поштової повістки №1946088 рекомендованим листом №06 102 0163 2016 через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та в послідуючому не з'явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки.
Спірною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Згідно витягу з наказу №771 провідного спеціаліста відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 уповноважено до складення адміністративних протоколів, передбачених ст.ст.210, 210-1, 211 КУпАП.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ст.77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положенням ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.287 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період і тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Конституції України, Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ), «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі Закон № 3543).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався і станом на час розгляду справи триває.
Згідно з ч.2 ст19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
За змістом ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.
Відповідно до абз. 3 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже, після отримання повістки військовозобов'язаний повинен з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. У випадку неможливості прибуття військовозобов'язаного, останній повинен повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Невиконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вищезазначених вимог є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд встановив, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.11.2024 року о 14:00 год. шляхом направлення повістки №891293 рекомендованим листом з описом вкладення Укрпоштою №0610201632016 за задекларованим місцем проживання, який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У визначену дату та час позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, доказів, що підтверджують наявність поважних причин нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи не містять.
Якщо адресата не було вдома, листоноша мав повідомити позивачу про лист телефоном та/або вкласти до поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Суд критично оцінює покази свідка щодо неотримання сповіщення поштового відділення про надходження поштового відправлення від ТЦК та СП, оскільки вона є матір'ю позивача, а отже заінтересованою особою.
Суду не надані відомості, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у добросовісності дій листоноші.
Крім того, суд зауважує, що в повістках, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, чи роздрукованих, може не зазначатися контактний номер телефону такої особи, у зв'язку із його відсутністю, натомість зазначений у повістці контактний номер телефону може бути змінений такою особою, без будь-якого його повідомлення.
За змістом ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд дійшов висновку, що нез'явлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці та в наступні сім календарних днів, без повідомлення причин неявки, є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за що передбачена адміністративна відповідальність ст.210 КУпАП.
При цьому мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у даному випадку не має правового значення, оскільки підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є саме його неявка на виклик.
Щодо твердження представника відповідача, про наявність у позивача на утриманні дитини з інвалідністю, що є підставою для отримання відстрочки від призову, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.6 Порядок №560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
- оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
- прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
- документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
- відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Позивач посилається на те, що відповідачем при притягненні його до адміністративної відповідальності не було враховано, що на утриманні позивача знаходиться син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який згідно посвідчення серії НОМЕР_1 є дитиною з інвалідністю, що відповідно до п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надає йому право на відстрочку від мобілізації.
Водночас, відповідно до п.56, 57 Порядок №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до п.58 Порядок №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатки5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п.59 Порядок №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.60 Порядок №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Суд встановив, що на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 мав статус військовозобов'язаного та перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний має особисто з'явитися і подати на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додати документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5, яка обов'язково реєструється, а комісія на підставі розгляду отриманих документів ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
Отже за наявності підстав для одержання відстрочки, написання заяви про надання відстрочки здійснюється особисто заявником із зазначенням відповідного бланку, який затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, під свій особистий підпис, при наявності повного пакету документів.
Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №1 від 03.01.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Щодо визнання протиправним протоколу №1 про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 року, складеного провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено, що фактично позивач порушує питання про оскарження правомірності дій посадової особи по складанню протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, сам по собі протокол не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов'язки особи, щодо якої він складений, та не є обов'язковим для виконання.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП, а відтак адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Інші доводи позивача не спростовують правомірність дій суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.33, 210, 235, 251, 268, 276, 278, 283 КУпАП, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 25.06.2025 року.
Суддя Л.І. Стручкова