ЄУН 387/508/25
Номер провадження 8/387/1/25
Іменем України
24 червня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:
головуючого судді Майстер І. П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
заяника ОСОБА_1
представника заяника Ляшенко К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 щодо перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу № 387/508/25, виданого Добровеличківським районним судом Кіровоградської області від 01.04.2025 за заявою ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
Представник заявника ОСОБА_2 в інтересах заявника звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу №387/508/25 виданого Добровеличківським районним судом Кіровоградської області від 01.04.2025 за заявою ОСОБА_3 щодо видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до повноліття дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування нововиявлених обставин зазначає, що на момент винесення судового наказу ОСОБА_1 сумлінно виконував усі свої батьківські обов'язки, зокрема регулярно та добровільно сплачував аліменти на утримання дітей відповідно до домовленостей з ОСОБА_3 . Брав активну участь у вихованні дітей, піклувався про їх фізичний та емоційний стан, забезпечував належні умови для розвитку. Дані обставини мають істотне значення для правильного вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення аліментів, оскільки відповідно до ст.187 СК України, батько або мати дитини можуть добровільно сплачувати аліменти на її утримання щомісячно без звернення до суду. ОСОБА_1 був позбавлений можливості повідомити суд про фактичні обставини сплати аліментів, оскільки судовий наказ видається без виклику сторін, таким чином це є істотне значення для справи.
Заявник у судовому засіданні повідомив, що суд не врахував його можливість сплачувати аліменти не у частці, а у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 - 11 000 гривень на місяць, оскільки він працює ФОП і відрахування 1/3 його доходу на дітей може призвести до припинення підприємницької діяльності. Також він зазначив, що постійно переказує значні суми коштів своїй колишній дружині та старшому синові. Фактично, за період стягнення з нього аліментів, він перераховував кошти дружині. Також повідомив, що інших дітей та недієздатних осіб на утриманні немає. Щодо стану здоров'я - задовільне. Матеріальний стан істотно не змінювався.
Одночасно на запитання суду заявник повідомив, що має постійне місце роботи та працює заступником начальника Помічнянської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці, має стабільний та контрольований дохід.
Представник заявника підтримала позицію заявника та наполягала на задоволенні його заяви, а також просила поновити процесуальний строк для подання заяви, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не є обізнаним у сфері права та звернувся до суду відразу після укладення договору з адвокатом.
Стягувач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про день, час і місце слухання справи повідомлена вчасно та належним чином. Вона подала клопотання, яке заперечує проти заяви ОСОБА_1 і просить у задоволенні її відхилити.
Вислухавши пояснення та доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 01.04.2025 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття. При цьому передбачено, що сума аліментів не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, починаючи з 26.03.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Також у судовому наказі стягнуто судовий збір.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, заявник зазначив, що боржник ухиляється від виконання обов'язку утримувати дітей, які проживають з нею. Боржник надає матеріальну допомогу на утримання дітей, але суми, які він перераховує, є непостійними і сплачуються ним у розмірі, який він вважає за доцільне. Угода про сплату аліментів не укладалась, та сторони не досягли домовленостей щодо способу та порядку виконання обов'язку з утримання дитини. З метою захисту прав дитини, ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
До заяви долучена довідка №645 від 18.03.2025, видана виконавчим комітетом Помічнянської міської ради Новоукраїнського району, згідно з якою до складу сім'ї входять чоловік ОСОБА_1 , син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 .
13 травня 2025 року до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 щодо перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу № 387/508/25, виданого Добровеличківським районним судом Кіровоградської області від 01.04.2025 за заявою ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
До заяви додано документи, а саме актові записи про народження дітей, платіжні доручення щодо перерахунку коштів на ім'я ОСОБА_3 від 06.09.2024 на суму 7035,18 грн; від 07.10.2024 на суму 7035,18 грн; 09.11.2024 - 8040,20 грн; 06.12.2024- 9045,23 грн; 30.12.2024- 9045,23 грн; 06.02.2024 - 9045,23 грн; 06.02.2024- 1005,03 грн; 07.04.2025 - 10 050 грн; 06.03.2025 - 10 050 гривень.
Частиною 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Згідно з п. п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно з ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України визначено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення ( постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30.06.2020).
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 02.05.2024 у справі №337/2451/23, для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів такими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі цього наказу та є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права й обов'язки заявника та боржника; нововиявленими є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених. Необхідно розрізняти нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Перші не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, тоді як другі є даними, що підтверджують саме такі обставини.
Аналогічний висновок Верховний Суд сформулював у постанові від 30.08.2021 у справі № 461/1229/20.
Щодо доводів заявника та представника заявника про необхідність зміни способу стягнення аліментів суд зазначає, що стаття 189 Сімейного кодексу України - основний нормативний акт, який регулює порядок і підстави для зміни способу сплати аліментів. В цій статті визначено, що суд може змінювати спосіб стягнення аліментів, виходячи з обставин, що вимагають цього, з урахуванням інтересів дитини, а також можливості платника й одержувача.
Стаття 196 Цивільного процесуального кодексу України - передбачає, що суд може розглядати питання щодо зміни способу стягнення аліментів у процесі розгляду відповідної заяви або позову.
Загальні засади захисту прав дитини та цивільного законодавства - ці норми закріплюють, що рішення має базуватись на інтересах дитини і забезпечувати їхній добробут.
Суду не надано доказів підстав для зміни способу стягуваних аліментів з частки доходу заявника на тверду грошову суму так як ОСОБА_1 має постійне місце роботи, постійний заробіток без істотних обставин, що впливають на необхідність або можливість виконання певного способу їх сплати. Доказів того, що стягнення аліментів призведе до припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 суду не надано.
Отже судом не встановлено порушення прав платника аліментів за встановленою судовим наказом процедурою
Крім того суд враховує, що мати дітей у якої на утриманні перебувають діти заперечує з приводу заявленої заяви.
Отже суд доходить до висновку, що зміна способу стягнення стягнення аліментів не сприяє інтересам дітей та забезпеченню їх потреб.
Враховуючи зазначене, за висновками Верховного Суду, не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 (п.п. 27, 28), від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 (п. 6.38), від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17 (п. 36) та Верховного Суду від 12.04.2024 у справі № 358/1501/15-ц, від 02.05.2024 у справі № 337/2451/23).
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 року №4 передбачено, що необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Зі змісту рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник посилається як на нововиявлену обставину факт того, що він надав допомогу добровільно і мав намір надавати цю допомогу.
Таким чином, заявник фактично надає нові докази на спростування доказів, наданих стягувачем під час подання до суду заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів .
Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З аналізу даної норми та Розділу ІІ ЦПК України слідує, що стягнення аліментів на дітей у розмірі 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно також здійснюється у безспірному порядку шляхом видачі судового наказу, який згідно ч. 1 ст. 170 ЦПК України, не може бути скасований.
Тобто стягнення аліментів у такому розмірі фактично є державною гарантією та відповідає засадам справедливості та розумності.
Обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей.
Отже, встановлені судом обставини не спростовують фактів, які були покладені в основу судового рішення, обов'язок батька утримувати дітей визначений законом та не оспорений у встановленому законом порядку, відтак, обставини, що були предметом дослідження у цій справі про скасування судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, не є такими, що можуть бути підставою для скасування судового наказу про стягнення аліментів. Таким чином, заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, яку подав ОСОБА_1 не містить відомостей про нововиявлені обставини у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підстави для відмови у видачі судового наказу, передбачених статтею 165 ЦПК України, також судом не встановлені.
З огляду на зазначене, заява представника заявника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Добровеличківським районним судом Кіровоградської області від 01.04.2025 у справі № 387/508/25 (провадження № 2-н/387/23/25) не підлягає задоволенню.
Також суд вважає за необхідне поновити строк на звернення до суду за нововиявленими обставинами про скасування судового наказу, оскільки підтверджено, що копію судового наказу від 01.04.2025 він отримав по пошті 24.04.2025, а звернувся до суду 13.05.2025.
В той же час, відмова в задоволення заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами не позбавляє ОСОБА_1 права на звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні заяви про перегляд за нововвиявленими обставинами судового наказу витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263- 265, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 187, 189 СК України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Відмовити у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 щодо перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу №387/508/25, виданого Добровеличківським районним судом Кіровоградської області від 01.04.2025 за заявою ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Залишити в силі судовий наказ Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2025 у справі №387/508/25 (провадження №2-н/387/23/25) на підставі заяви ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І. П.