Справа № 386/936/25
Провадження № 2/386/302/25
Іменем України
25 червня 2025 року
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Червоненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання - Штанько Л.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в : Представник позивача ТОВ «Санфорд Капітал» Маслюженко М.П. звернувся до суду з позовною заявою, посилаючись на те, що 12.08.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою та ТОВ «Нью Файнес Сервіс» було укладено договір кредиту та страхування № Z75.00609.005572923, що є змішаним договором та поєднує у собі елементи кредитного договору страхування. Страховий агент підписуючи договір діяв від імені ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна Страхування життя».
За кредитним договором банк надав відповідачці кредит на власні потреби в сумі 25000,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж в сумі 3448,28 грн. а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно графіку, строк кредитування становив 60 місяців і датою повернення кредиту є 12.08.2024 року.
У подальшому позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. За весь строк з моменту укладення договору і до моменту звернення з позовом сплатив банку лише 10,30 грн. 21.12.2019 року. Строк за договором сплив 12.08.2024 року. Після закінчення строку кредиту кредитор не здійснював нарахування процентів за користування коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв'язку з зазначеним сформувалась заборгованість станом на 12.08.2024 року - заборгованість за основним боргом у сумі 24 989,70 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 8332,56 грн., що разом становить 33 322,26 грн.
16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23. У подальшому, між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» 29.12.2023 року було укладено договір факторингу №29/12-23.
Відтак позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 33 322,26 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн., оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку, оплату професійно правничої допомоги адвоката в сумі 7 200,00 грн..
В судове засідання представник ТОВ «Санфорд Капітал» не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність. Відповідач в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відзив на позов не подавала.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Судом встановлено, що 12.08.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою та ТОВ «Нью Файнес Сервіс» було укладено договір кредиту та страхування № Z75.00609.005572923, страховий агент підписуючи договір діяв від імені ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна Страхування життя», який відповідачка підписала власноручно.
Відповідно до умов договору, відповідачці було надано кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 25000,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж в сумі 3448, 28 грн., відповідачка одержала кредит і зобов'язалась його повернути його разом з процентними платежами згідно графіку, строк кредитування становив 60 місяців і датою повернення кредиту є 12.08.2024 року. Згідно договору позичальник зобов'язався за користування кредитом сплатити банку змінювану процентну ставку, яка на день укладення договору становила 9,99 % річних і в подальшому не змінювалась. Відповідно до умов договору кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок Позичальника, що відкривається Банком.
Відповідно до копії Паспорта споживчого кредиту, відповідач ознайомилась про умовами кредитування, про що свідчить її підпис.
Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 25000 гривень, з яких був сплачений страховий платіж від імені Позичальника в сумі 3448,28 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника, від 12.08.2019 по 16.11.2023, а також відповідними ордерами-розпорядженнями на перерахування коштів.
У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами частково сплатив банку лише 10,30грн..
Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.
16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23. У подальшому, між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» 29.12.2023 року було укладено договір факторингу №29/12-23, відповідно до якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Також Клієнт і Фактор підписали всі додатки до договору факторингу, зокрема і друкований Реєстр Боржників. Таким чином Фактор набув право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.00609.005572923 від 12.08.2019 року.
У подальшому, між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» 29.12.2023 року було укладено договір факторингу №29/12-23.
Згідно із п.2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором Z75.00609.005572923 від 12.08.2019 року.
Як вбачається з довідки - розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.00609.005572923 від 12.08.2019 року, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 року заборгованість становить: 33 322,26 грн. - заборгованість за основним боргом у сумі 24 989,70 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 8 332,56 грн.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» за кредитним договором № Z75.00609.005572923 від 12.08.2019 року у розмірі 33322,26 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилом ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як роз'яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. В іншій постанові від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19 Верховний Суд наголосив на тому, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents проти Латвії» (заява №58442/00) зазначено, що суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «Санфорд Капітал» надало суду: договір про надання правничої допомоги №1/04 від 1 квітня 2024 року, укладеного між позивачем та АО «Альянс ДЛС», реєстр боржників, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №5 від 05.05.2025 року, зі змісту яких вбачається, що АО «Альянс ДЛС» надало позивачу послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складання та подання позовної заяви, загальною вартістю 7200 гривень 00 копійок. Доказів фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу в матеріалах справи немає. Враховуючи обсяг процесуальних заходів, вжитих АО «Альянс ДЛС», складність справи з урахуванням предмета доказування, а також дотримуючись критеріїв дійсності, необхідності, співмірності та розумності, суд вважає за необхідне зменшити розмір таких витрат до 4000 гривень.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень. Підстави для стягнення судових витрат в більшому розмірі відсутні. Крім того, відсутні підстави для стягнення витрат на оплату послуг поштового зв'язку, оскільки їх стягнення не охоплюється ст.133 ЦПК України. Поштове відправлення примірника позовної заяви відповідачу передує відкриттю провадження у справі та є процесуальним обов'язком позивача, передбаченим ч.1 ст.177 ЦПК України. Тому у задоволенні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» про стягнення судових витрат в більшому розмірі належить відмовити.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки витрати понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд у х в а л и в Позов задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z75.00609.005572923 від 12.08.2019 рокуу розмірі 33 322, 26 грн. та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну допомогу в розмірі 4000 грн., а всього 39 744 грн. (тридцять дев'ять тисяч сімсот сорок чотири гривень 66 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Д. В. Червоненко